РЕДАКЦІЯ ДОКУМЕНТУ: 5 ТРАВНЯ 2015
На фірмі працівники кілька років не бажають брати щорічну оплачувану відпустку. Чи обов’язково щорічно відправляти працівників у відпустку та чи можна зробити це в примусовому порядку? Чи можуть роботодавця оштрафувати за ненадання щорічної відпустки?
ВІДПОВІДЬ: За загальними правилами, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, відлік якого починається з дня укладення трудового договору (ст. 75 КЗпП).
Щорічні основна й додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року. У перший рік роботи право на щорічну відпустку в працівника настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року (ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки).
Водночас ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняє:
- ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2 років підряд;
- ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років;
- ненадання їх протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами чи з особливим характером праці.
Зважаючи на зазначене вище, роботодавець зобов’язаний надати працівникові щорічну відпустку. Як же бути, якщо працівник не бажає йти у відпустку?
Роботодавець, дотримуючись норм трудового законодавства, повинен щорічно складати графік щорічних відпусток та узгоджувати із працівником конкретний період їх надання. Якщо працівник без об’єктивних на те причин відмовляється використати надане йому Конституцією України та Законом про відпустки право на відпочинок (щорічну відпустку) — роботодавець повинен згідно з установленим графіком періоду відпустки без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки не пізніше, аніж за два тижні до дати її початку. Адже прийняття рішення про надання чи ненадання щорічної відпустки саме в компетенції роботодавця. На цьому наполягає Мінсоцполітики в листі від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12.
Нагадаємо!
Працівники зобов’язані своєчасно й точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця.
(ст. 139 КЗпП)
У разі невиконання розпорядження роботодавця працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Оскільки працівник іде у відпустку за наказом керівника, у разі невиконання без об’єктивних причин або без пояснень роботодавець має право винести такому працівникові догану.
Мінсоцполітики в листі від 21.06.2012 р. № 207/13/116-12 також роз’яснює, що ненадання щорічних відпусток у строки, визначені Законом про відпустки та КЗпП, є грубим порушенням законодавства про працю, за що роботодавець може бути притягнутий до відповідальності згідно із законодавством.
Стаття 12 Конвенції МОП № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянутої в 1970 році)», ратифікованої Україною відповідно до Закону України від 29.05.2001 р. № 2481-III, забороняє укладати угоди про відмову від права на мінімальну щорічну оплачувану відпустку або про невикористання цієї відпустки із заміною її компенсацією чи іншим чином.
Це ще один аргумент на користь того, що роботодавець має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки, якщо останній відмовляється від щорічної відпустки.
Відповідальність. Ненадання щорічних відпусток у зазначені законом строки розглядається як порушення трудового законодавства, за яке ч. 1 ст. 41 КпАП передбачено адміністративну відповідальність для посадових осіб роботодавця у вигляді штрафу від 510 до 1700 грн. Повторне протягом року вчинення такого порушення тягне за собою накладення штрафу від 100 до 300 НМДГ (1700—5100 грн).
Також ст. 172 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність посадової особи, винної в грубому порушенні законодавства про працю.
Наостанок слід зазначити, що нагляд за дотриманням законодавства про відпустки здійснює інспекція з праці (ст. 27 Закону про відпустки). Зокрема, інспекція контролює відсутність випадків ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд (пп.. 4.2.10 Порядку № 390).
Євген ПАНЧИШИН,
бухгалтер-експерт
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
Немає коментарів:
Дописати коментар