Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо віднесення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, якими заправляються власні автомобілі працівників під час виконання ними трудових обов’язків, до складу витрат на збут та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно з пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що укладений договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи, підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.
Залежно від призначення використання орендованого майна у податковому обліку витрати можуть бути віднесені до загальновиробничих, адміністративних та витрат на збут товарів, робіт, послуг.
