вівторок, 12 квітня 2016 р.

Оплата днів відрядження: по середній чи денній зарплаті? Інспекція з праці перевіряє!


    
   Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, директор Навчального центру «Домінанта» 
   
   Відповідно до ст. 121 КЗпП працiвникам, якi направляються у службове вiдрядження, оплата виконаної роботи провадиться вiдповiдно до умов, визначених трудовим колективним договором, i розмiр такої оплати працi не може бути нижчим вiд середнього заробiтку, що зберiгається за такими працiвниками на всi робочi днi у вiдрядженнi за графiком, установленим за мiсцем постiйної роботи.
  
   Як показує практика перевірок інспекції з праці в 2016 році, інспектори проводять вибіркову перевірку правильності оплати днів відрядження: визначають середній заробіток і порівнюють його з денним заробітком, отриманий результат порівнюють з даними підприємство у відомості нарахування зарплати. Порушення оплати днів відрядження є недодержанням державним мінімальних гарантій в оплаті праці, що тягне за собою накладання фінансового штрафу у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, відносно якого скоєне порушення! 
  
   Більше того, до середньої зарплати, розрахованої відповідно до Порядку № 100, необхідно застосовувати вимоги п. 10 щодо корегування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення окладів! Недодержання вимог п. 10 Порядку № 100 під час обчислення середньої зарплати також підпадає під зазначений вище штраф. Наразі, практика перевірок підтверджує фіксацію в актах інспекторами з праці порушення щодо незастосування коефіцієнту підвищення під час нарахування середньої зарплати.
   
   Отже, розглянемо усі особливості оплати днів відрядження.
  
   Як було визначено вище, відповідно до ст. 121 КЗпП, в разi направлення працiвника у вiдрядження слiд порiвняти суму середньоденного заробiтку i денного заробiтку вiдповiдно до умов трудового договору i якщо:
  • денний заробiток вищий за середнiй заробiток – заплатити за час вiдрядження заробiтну плату,

  •    
  • а якщо вищий середнiй заробiток, виплачується середня заробiтна плата.

Додаткового дивиться лист Мінсоцполітики від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14.
   
   Зверніть увагу, що до денного заробiтку працiвника, який має порiвнюватися iз середньоденним, включаються всi елементи заробiтної плати, яку працiвник одержує згiдно з умовами трудового, колективного договору в мiсяцi, в якому його направляють у вiдрядження: оклад, доплати, надбавки, премiї, iндексацiя тощо. Оскiльки розраховується денний заробiток працiвника в мiсяцi, в якому його направляють у вiдрядження, то i визначають його за загальними правилами, а саме: нараховану в цьому мiсяцi заробiтну плату (оклад, надбавки, премiї) дiлять на вiдпрацьованi днi.
   
   А ось середньоденний заробіток розраховується відповідно до Порядку № 100.
  
   На підставі п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують відрядженню.
  
   Наприклад, працівник направлений у відрядження строком на 3 робочі дні з 17 по 19 листопада. Для оплати цих трьох днів розраховується середня заробітна плата за період з 1 вересня по 31 жовтня.
  
   Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо в вищеописаному прикладі зазначити, що працівник прийнятий на роботу 21 вересня, тоді розрахунковим для середньої заробітної плати є період з 21 вересня по 31 жовтня.
  
   А у випадку, коли протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
   
   Наступним кроком буде розрахунок сукупного доходув розрахунковому періоді.
  
   Визначаючи сукупний дохід для розрахунку середньої заробітної плати необхідно враховувати виплати, які включаються та не включаються у розрахунок відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 100. (див. таблицю 1).
  
   
Таблиця 1


   
Виплати, які включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 3 Порядку):Виплати, які не включаються в сукупний дохід для обчислення середньої зарплати (п. 4 Порядку):
   - основна заробiтна плата;
   
   - доплати i надбавки (за надурочну роботу та роботу в нiчний час; сумiщення професiй i посад; розширення зон обслуговування або виконання пiдвищених обсягiв робiт робiтниками-почасовиками; високi досягнення в працi (високу професiйну майстернiсть); умови працi; iнтенсивнiсть працi; керiвництво бригадою, вислугу рокiв та iншi);
   
   - виробничi премiї та премiї за економiю конкретних видiв палива, електроенергiї i теплової енергiї;
   
   - винагорода за пiдсумками рiчної роботи та вислугу рокiв.
виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за сумiщення професiй i посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягiв робiт та виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, а також рiзницi в посадових окладах, що виплачується працiвникам, якi виконують обов'язки тимчасово вiдсутнього керiвника пiдприємства або його структурного пiдроздiлу i не є штатними заступниками);
  
   - одноразовi виплати (компенсацiя за невикористану вiдпустку, матерiальна допомога, допомога працiвникам, якi виходять на пенсiю, вихiдна допомога тощо);
  
   - компенсацiйнi виплати на вiдрядження i переведення (добовi, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, пiдйомнi, надбавки, що виплачуються замiсть добових);
  
   - премiї за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, за сприяння впровадженню винаходiв i рацiоналiзаторських пропозицiй, за впровадження нової технiки i технологiї, за збирання i здавання брухту чорних, кольорових i дорогоцiнних металiв, збирання i здавання на вiдновлення вiдпрацьованих деталей машин, автомобiльних шин, введення в дiю виробничих потужностей та об'єктiв будiвництва (за винятком цих премiй працiвникам будiвельних органiзацiй, що виплачуються у складi премiй за результати господарської дiяльностi);
  
   - грошовi i речовi винагороди за призовi мiсця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
  
   - пенсiї, державна допомога, соцiальнi та компенсацiйнi виплати;
  
   - лiтературний гонорар штатним працiвникам газет i журналiв, що сплачується за авторським договором;
  
   - вартiсть безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту, мила, змивних i знешкоджувальних засобiв, молока та лiкувально-профiлактичного харчування;
  
   - дотацiї на обiди, проїзд, вартiсть оплачених пiдприємством путiвок до санаторiїв i будинкiв вiдпочинку;
  
   - виплати, пов'язанi з ювiлейними датами, днем народження, за довголiтню i бездоганну трудову дiяльнiсть, активну громадську роботу тощо; 
  
   - вартiсть безплатно наданих деяким категорiям працiвникiв комунальних послуг, житла, палива та сума коштiв на їх вiдшкодування;
  
   - заробiтна плата на роботi за сумiсництвом (за винятком працiвникiв, для яких включення її до середнього заробiтку передбачено чинним законодавством);
  
   - суми вiдшкодування шкоди, заподiяної працiвниковi калiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я;
  
   - доходи (дивiденди, проценти), нарахованi за акцiями трудового колективу i вкладами членiв трудового колективу в майно пiдприємства;
  
   - компенсацiя працiвникам втрати частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням термiнiв її виплати;
  
   - виплати за час, протягом якого зберiгається середнiй заробiток працiвника (за час виконання державних i громадських обов'язкiв, щорiчної i додаткової вiдпусток, вiдрядження тощо)
  
   - допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю.

   
   Зверніть увагу, до сукупного доходу включаються тільки ті виплати, що безпосередньо пов’язані із відпрацьованим часом: оклад, надбавки, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати. Тому і дні і суми за періоди хвороби, відпускних або відрядження виключаються із розрахункового періоду і із сукупного доходу. Також, не включаються до сукупного доходу суми будь-якої матеріальної допомоги (як оподатковуваної, так і не оподатковуваної).
   
   Що стосується сум премій, то вони включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомiстю на заробiтну плату, а не за який місяць вони нараховуються! При цьому, коли число робочих днiв у розрахунковому перiодi вiдпрацьовано не повнiстю, то премiї, винагороди та iншi заохочувальнi виплати пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi враховуються пропорцiйно часу, вiдпрацьованому в розрахунковому перiодi. 
   
   Деякі бухгалтери запитують: а якщо сума премії нарахована працівнику вже за відпрацьований час (тобто пропорційно відпрацьованому часу), то як в цьому разі бути – знову перераховувати і включати тільки частину? Зазначимо наступне.
  
   Положенням про премiювання, як правило, передбачається, що премiя нараховується пропорцiйно до вiдпрацьованого робочого часу.
  
   Якщо щомiсячнi премiї збiгаються з мiсяцями, за якi вони нарахованi (мiсяцi розрахункового перiоду), i вони вже обчисленi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, то премiї в такому разi включаються в заробiток у фактично нарахованому розмiрi (див. лист Мінсоцполітики від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10).
  
   Якщо премiя виплачується в наступному за звiтним мiсяцi i нараховується у фiксованому розмiрi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, а число робочих днiв розрахункового перiоду вiдпрацьоване неповнiстю, премiї пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два мiсяцi враховуються пропорцiйного до часу, вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi. Аналогчної думки і Мінсоцполітики (див. лист від 06.08.2014 р. № 1126/13/84-14)
   
   Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, при обчисленнi середньої заробiтної плати за останнi два календарнi мiсяцi, включаються в заробiток в частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi.
  
   Наприклад, працівникові нараховано премію за І-й квартал в квітні. В червні він відбуває у відрядження. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати складає квітень-травень. Оскільки розрахунковий період налічує 2 місяці, в квартальна премія складається з трьох місяців, то до сукупного доходу буде включено по 1/3 частині квартальної премії за кожний місяціь розрахункового періоду – тобто 1/3 + 1/3 (всього 2/3 квартальної премії). Додаткового дивиться лист Мінсоцполітики від 21.09.2012 N 991/13/84-12.
   
   Також слiд врахувати положення абзацу другого пункту 3 Порядку № 100, вiдповiдно до якого одноразова винагорода за пiдсумками роботи за рiк враховується при обчисленнi середньої заробiтної плати шляхом додавання до заробiтку кожного мiсяця розрахункового перiоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному роцi за попереднiй календарний рiк. Тому якщо в поточному (2016 році) працівникові в будь-якому місяці нараховано одноразову винагороду за підсумками роботи за рік (наприклад, у лютому 2016 р.), то в наступних місяцях поточного року у разі відрядження працівника йому буде враховано до сукупного доходу по 1/12 до кожного місяця розрахункового періоду (тобто 2/12).
  
   Усі зазначені у таблиці 1 виплати включаються у розрахунок в тому розмірі, в якому вони нараховані (тобто без вирахування аліментів, сум податків і т.і.).
   
   Наступним кроком розрахуємо заробітну плату за час відрядження. Так, відповідно до п. 8 Порядку № 100 нарахування за час відрядження, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення:
   
  • середньоденного заробітку у розрахунковому періоді

  •    
  • на число робочих днів відрядження.

  
   Середньоденна заробітна плата розраховується за формулою:
  
   ЗП ср = ЗПфакт2міс / РД, де
  
   ЗП ср – середня заробітна плата
  
   ЗПфакт2міс - заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні
  
   РД - число відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
   
   Розглянемо на прикладах нарахування середнього заробітку і порівняння його з денним заробітком.
  
   Приклад 1. 
Працівник був у відрядженні 3 робочі дні з 10 по 12 листопада.
  
   Розрахунковий період вересень-жовтень, в якому працівнику нарахований оклад за вересень 3500 грн. та сума премії 2000 грн., оклад за жовтень 3500 грн. та сума премії 4000 грн. Відпрацьовано днів 42 р. д.
  
   Середньоденна заробітна плата становить 309,52 грн. (13 000 грн. / 42 р.д.).
  
   Порівнюємо середньоденну зарплату з денною зарплатою листопада: працівникові нараховано у листопаді повний оклад (як мало б бути без відрядження) 3500 грн. та суму премії 1000 грн. Всього 4500 грн., кількість робочих днів за нормою листопада становить 21. Денна заробітна плата складає 214,29 грн., що є меншим за середню зарплату.
  
   Тому за час відрядження працівникові буде збережено середню заробітну плату 928,56 грн. (309,52 * 3 р.д. відрядження у листопаді), а оклад листопада буде обчислено пропорційно відпрацьованим дням без днів відрядження. Що стосується премії, то її пропорційне обчислення буде залежати від умов Положення про преміювання, яке дії на підприємстві.
   
   Приклад 2. Працівник був направлений у відрядження 6 жовтня. З 1 жовтня йому був збільшений посадовий оклад.
  
   Для того, що правильно провести обчислення середньої зарплати з врахування підвищення посадового окладу, треба звернутися до п. 10 Порядку № 100, в якому зазначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємствівідповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. 
   
   Мінпраці у своєму листі від 04.04.2006 р. № 260/13/84-06 зазначає, що у випадку якщо на підприємстві відбулось підвищення окладів за рішенням, передбаченим у колективному договорі (угоді), для всіх(!) працівників підприємства, заробітна плата за проміжок до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.
  
   Крім того Мінпраці в своєму листі зазначає, що коригування середньої заробітної плати не провадиться у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо.
   
   Що стосується виплат, то коригуванню підлягаю усі виплати, передбачені п. 3 Порядку № 100 (див. таблицю 1).
  
   Отже, продовжуючи умови прикладу 2, зазначимо, що працівник був у відрядженні 3 робочі дні з 6 по 8 жовтня. Розрахунковий період серпень - вересень, в яких працівнику нарахований оклад по 3000 грн. Відпрацьовано днів 42 р.д.
  
   З 1 жовтня на підприємстві проводиться підвищення посадових окладів на 10%. (див. таблицю 2):
  
   
Таблиця 2.

Місяць розрахункового періодуНараховано за місяцьПриміткаКількість відпрацьованих днівСума до розрахунку
серпень3000,00Оклад203300,00*
вересень3000,00Оклад223300,00*
жовтень3300,003000,00 * 10% = 300,00 – підвищення посадових окладів на 10%  
  Всього:426600,00
  
   
   Таким чином, середньоденна заробітна плата становить: 6600 грн. / 42 р.д. = 157,14 грн.
  
   У жовтні працівнику нараховується оклад 3300 грн. і сума премії 500 грн. Отже, денна заробітна плата жовтня становить 180,52 грн., що перевищує суму середньоденного заробітку.
  
   Отже, в даному прикладі, працівник отримає за жовтень повний нарахований оклад і премію, тобто за час відрядження йому буде збережено гарантії денного заробітку (а не середньоденного).
   
   Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
  
   На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.
  
   
 

Немає коментарів:

Дописати коментар