Документы по зарплате: какие нужны для начисления, расчета

Документы по зарплате: какие нужны для начисления, расчета:



'via Blog this'

Благодійна допомога учасникам АТО: особливості обліку

28 жовтня 2016, Пʼятниця, №40 (897)

Надання благодійної допомоги, зокрема, для підтримки вітчизняної армії стало справою честі як простих людей (волонтерів), так і суб’єктів господарювання. З метою розвитку та поширення благодійної діяльності Законом № 1668 внесено зміни до Податкового кодексу, якими передбачено низку податкових пільг як надавачам такої допомоги, так і її отримувачам.
Про те, як в обліку відобразити надання/отримання благодійної допомоги, йтиметься у цій статті.

Податок на доходи фізичних осіб

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, в тому числі благодійників — фізичних осіб та фізичних осіб — набувачів благодійної допомоги (бенефіціарів) регулюється розділом IV Податкового кодексу.

Змінами, внесеними Законом № 1668 до ст. 165 цього Кодексу, зокрема, розширено та уточнено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, змінами передбачено звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) благодійної допомоги, яку отримують учасники АТО, члени їх сімей та благодійники — фізичні особи, внесені до Реєстру волонтерів АТО.

Для наочності норми Податкового кодексу, згідно з якими звільнено від оподаткування ПДФО благодійну допомогу, що надається/отримується зазначеними платниками податку, а також цілі, на які вона надається, наведено у табл. 1.

Оподаткування благодійної допомоги

 9 лютого 2017 

Державна фіскальна служба надала офіційні роз’яснення щодо оподаткування окремих видів доходів громадян, у тому числі щодо оподаткування благодійної допомоги Незважаючи на велику кількість змін що були внесено до Податкового Кодексу України (далі - ПК) з початку 2017 року, деякі норми оподаткування доходів громадян залишилися без змін. Пропонуємо розглянути питання оподаткування благодійної допомоги з урахуванням роз’яснень, які надали Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) у листі від 18.01.2017 № 971/6/99-99-13-02-03-15. 

Податки з благодійної допомоги 

Як відомо, оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПК. Ним передбачено, що до загального місячного чи річного оподатковуваного доходу платника податків не включається сума благодійної допомоги що була виплачена благодійниками включаючи благодійників-фізичних осіб. Такі благодійники мають бути внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції (далі - АТО) в порядку визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI (далі – Закон № 5073). Благодійна допомога розповсюджується на осіб, що мешкають чи мешкали на території проведення АТО та/або вимушено покинули місце проживання у зав’язку із проведенням АТО на території їх населених пунктів.  

Сума благодійної допомоги, що зазначається у цьому пункті не включається до місячного оподатковуваного доходу платників податку (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПК). 

Особи-благодійники 

Благодійник – фізична чи юридична особа приватного права, у тому числі благодійна організація що добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (ст. 1 Закону № 5073). 

Законом № 5073 визначено і поняття благодійної діяльності – це добровільна особиста чи майнова допомога призначена для цілей, які не передбачають одержання благодійником прибутку чи сплати винагороди або компенсації благодійнику від імені або за порученням бенефіціара. 

Суб'єктами благодійної діяльності є благодійні організації що були утворені та діють відповідно до Закону № 5073 та інші благодійні бенефіціари (ст. 4 Закону № 5073). 

Неоподатковувана благодійна допомога 

До оподатковуваного доходу фізичної особи не включається благодійна допомога що надається у сумі протягом податкового року та не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПК).  У випадку коли благодійна допомога протягом року перевищує граничний розмір, суми перевищення над таким розміром має бути оподатковувана за ставкою встановленою пунктом  167.1 ст. 167 ПК. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, і платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги. 

Щодо оподаткування окремих видів доходів

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

18 січня 2017 року № 971/6/99-99-13-02-03-15

Щодо оподаткування окремих видів доходів

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), розглянула лист щодо оподаткування окремих видів доходів та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням норм Кодексу, які діяли у 2016 році.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, пп. «а» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі — Закон № 5073), на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах.

Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до ст. 1 Закону № 5073 благодійник — це, зокрема, юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Згідно зі ст. 4 Закону № 5073 суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Нецільова благодійна матеріальна допомога

Нецільова благодійна матеріальна допомога

Благодійна допомога збройним силам: які наслідки в обліку

BY ADMIN · ТРАВЕНЬ 18, 2015

Підприємство — платник податку на прибуток у лютому 2015 року отримало листа від громадської організації з проханням про перерахування благодійного внеску на забезпечення бригади ЗСУ. У цьому ж місяці провели оплату цій організації. У графі «Призначення платежу» указали: «Благодійний внесок на забезпечення ЗСУ. Без ПДВ». Як відобразити операцію в обліку?

Відповідь: Окремо розповімо про бухгалтерський та податковий облік.

Спершу — про бухгалтерський облік, адже у 2015 році він безпосередньо впливає і на оподаткування.

Під час перерахування благодійного внеску підприємство відображає інші операційні витрати. У разі перерахування благодійного внеску коштами проводка буде такою: Дт 949 Кт 311. При цьому для бухгалтерського обліку не важливо, на рахунок якої організації перераховано кошти: платника податку на прибуток чи ні, неприбуткової чи волонтерської організації тощо.

У податковому ж обліку свої нюанси.

Благодійність: як оформитиі відобразити в обліку

Благодійність: як оформитиі відобразити в обліку:

Благодійна допомога у вигляді послуг: облік та оподаткування в обох сторін

06.05.2016 

Благодійна організація отримала благодійну допомогу у вигляді послуг від благодійника-платника ПДВ на загальній системі. Послуги мають собівартість, але в акті приймання-передачі зазначено їх звичайну вартість. Як цю операцію відобразити у бухгалтерському та податковому обліку і звітності благодійної організації та благодійника?

Благодійна організація

Відповідно до пп. 133.4.1 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
• установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, благодійні організації (пп. 133.4 ПКУ).

Внесені до Реєстру неприбуткових організацій благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Облік благодійної допомоги на підприємстві

11.08.14р.

Ольга Жогова

практикуючий аудитор

Близько 30 років тому в нашій країні (а на той момент ще Радянському Союзі) було не прийнято надавати будь-яку благодійну допомогу нужденним. З плином часу погляди співвітчизників з даного питання практично не змінилися. Україна, як і раніше, знаходиться в самому кінці рейтингу країн за рівнем розвитку благодійності.

Причини даної обставини криються не тільки в нашій ментальності та «людяності», справа в тому, що чинне законодавство України абсолютно не стимулює благодійність як приватних , так і юридичних осіб, до того ж, останнім часом інформаційні мережі кишать історіями про використання благодійних фондів для відмивання грошей, використання їх не за призначенням і просто для заробітку абсолютно здорових та таких, що нічого не потребують, бізнесменів. 

Таким чином, навіть громадяни, які, можливо, і хотіли б допомагати, не наважуються, оскільки не вірять, що їхні кошти справді отримають саме ті, кому вони так необхідні.

Однак дана стаття не про проблеми благодійності в Україні як такої, а про те, як правильно обліковувати благодійну допомогу на підприємстві, яке в особі своїх керівників-засновників за «покликанням серця» вирішило надати благодійну допомогу, заздалегідь розуміючи, скільки складнощів це спричинить як бухгалтеру, так і самому підприємству у вигляді додаткових податків, перевірок та іншого.

Як відомо, 3 лютого 2013 року набрав чинності новий Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI, який визначає загальні принципи благодійної діяльності в Україні.

Згідно зі ст. 1 Закону № 5073-VI благодійна діяльність – це добровільна особиста або майнова допомога, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації від імені або за дорученням бенефіціара (одержувача благодійної допомоги).

Чи відноситься сума благодійної допомоги до витрат у податковому обліку?

25.09.2015

Починаючи з 01.01.2015 року діють нові правила визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток. В обліку податку на прибуток немає поняття податкових витрат та податкових доходів.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу. Коригування в обов’язковому порядку здійснюється тими платниками, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 мільйонів гривень.

Критерії, за якими платники податку мають право визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування, встановлено пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, яка подається за перший рік у такій безперервній сукупності років.

Таким чином, з 2015 року платники оподатковують фінансовий результат, визначений ними у фінансовій звітності за даними бухгалтерського обліку.

Згідно з пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу фінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, перерахованих (переданих) протягом звітного податкового року неприбутковим установам та організаціям, визначеним у пп.1 та 2 пп.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу, що перевищують чотири відсотки оподаткованого прибутку попереднього звітного року.

Виходячи з вище наведеного, в бухгалтерському обліку вся вартість благодійної допомоги відобразиться у складі витрат в періоді їх понесення, але при визначенні фінансового результату з метою оподаткування податком на прибуток, бухгалтерський фінансовий результат слід відкоригувати на суму допомоги, яка перевищує чотири відсотки податкового прибутку минулого року. Якщо в минулому році податкового прибутку не було, бухгалтерський фінансовий результат необхідно відкоригувати на всю вартість благодійної допомоги.

Управління оподаткування юридичних осіб

ГУ ДФС у Львівській області

ДФС щодо обкладення податком на прибуток благодійної допомоги неприбутковим організаціям

13 січня 2016 / 08:15 

Новини публікуються мовою оригіналу

Іще раз нагадаємо: об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку чи збитку), визначеного відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями р. ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).

Зокрема пп. 140.5.9 ПКУ передбачено:фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, які на дату перерахування коштів, передання товарів, робіт, послуг відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ПКУ, у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Таке коригування починаючи з 01.01.2015 р. не проводиться на суми коштів, що перелічені в зазначених у п. 33 підрозділу 4 р. XX ПКУ випадках.

Тобто в бухгалтерському обліку вся вартість благодійної допомоги відобразиться в складі витрат у періоді їх понесення, але при визначенні фінрезультату з метою обкладення податком на прибуток бухгалтерський фінрезультат слід відкоригувати на суму допомоги, яка перевищує 4% оподатковуваного (відповідно до п. 151.1 ПКУ в редакції до 01.01.2015 р.) прибутку попереднього звітного року.

Водночас якщо в минулому році податкового прибутку не було, бухгалтерський фінрезультат необхідно відкоригувати на всю вартість благодійної допомоги.

Таку інформацію Міжрегіональне головне управління ДФС — Центральний офіс з ОВП повідомило в листі від 29.12.2015 р. № 27755/10/28-10-06-11.

З 1 травня змінюється розмір прожиткового мінімуму

28.04.17

Нагадуємо, що з 1 травня 2017 року розмір прожиткового мінімуму становить:

-  загальний показник - 1624 грн;

- дітям віком до 6 років — 1426 грн;

- дітям віком від 6 до 18 років — 1777 грн;

- працездатним особам — 1684 грн;

- особам, які втратили працездатність — 1312 грн.

Новий розмір прожиткового мінімуму слід враховувати при проведенні індексації грошових доходів населення. Відповідно до п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення № 1078, індексації підлягають доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Тобто з 1 травня 2017 року індексація заробітної плати проводиться у межах 1684 грн.   

У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується ЄСВ, яка з 1 травня становить 42 100 грн. (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб який встановлений в місяці нарахування доходу). 

Відповідно збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 1 травня 2017 року він становитиме 9262 грн (42 100 грн х 22%) або 3540,61 грн (42 100 грн х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа.

Також зростає розмір максимального єдиного соціального внеску для підприємців і становить з 1 травня 2017 року 9262 грн (42 100 грн х 22%). 

Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 42 100 грн. 

Без змін залишаються:

   - розмір мінімальної заробітної плати; 

   - розмір мінімального єдиного соціального внеску;

   

   - розмір податкової соціальної пільги;

   

   - граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

   

   - граничний розмір добових;

   

   - сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

   

   - сума нецільової благодійної допомоги;

   

   - ставки єдиного податку для I і II групи;

   

   - ставки податку на нерухоме майно.

 За матеріалами

Предприятия обязаны информировать военкомат об изменениях в личной жизни сотрудников

Предприятия обязаны информировать военкомат об изменениях в личной жизни сотрудников | Новини Бухгалтер 911:



'via Blog this'

Документальне оформлення основних засобів

Документальне оформлення основних засобів:



'via Blog this'

Розрахунок відпускних: краще один раз побачити… приклади розрахунку

Автор : Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua

У минулому номері журналу «Бухгалтер 911» ми з вами «гризли граніт» теорії розрахунку відпускних. А сьогодні пропонуємо розглянути, як вона працює на практиці.

облік премій, лікарняних

Окремі виплати в розрахунку відпускних

Премії і разові винагороди. При розрахунку відпускних премії (за місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців) включають у заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Це прямо прописано в п. 3 Порядку № 100*. А ось усі інші виплати слід враховувати в тих місяцях, за які вони нараховані (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включають у середній заробіток шляхом додавання до заробітку за кожен місяць розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній рік (наприклад, у 2017 році за 2016 рік).

Важливо! Якщо ця умова не виконується, наприклад, винагорода нараховується в поточному році за поточний рік (наприклад, у 2016 році за 2016 рік), то вона не бере участі в розрахунку відпускних.

Зверніть увагу: одноразова винагорода розподіляється не між місяцями того року, за роботу в яких вона була нарахована, а між місяцями розрахункового періоду, за який робиться розрахунок середньої зарплати.

Групи НМА для витрат на комп’ютерні програми та ключі ЕЦП

18 травня 2016 1358 2 
Теми:Нематеріальні активи 

Податківці нагадують, що електронний цифровий підпис — це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Засіб ЕЦП — це програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або перевірки ЕЦП. Податковий кодекс України визначає шість груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, в податковому обліку до групи  5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті. До групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Отже, витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису — до групи 6 нематеріальних активів. Прес-служба ГУ ДФС у м. Києві

Джерело: http://www.golovbukh.ua/news/12026-qqn-16-m5-18-05-2016-grupi-nma-dlya-vitrat-na-kompyutern-programi-ta-klyuch-etsp

Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

Мінімальний страховий внесок: де застосовується та як?

Мінімальний страховий внесок: де застосовується та як?:



'via Blog this'

Як підтверджуються добові

26.04.2017 / 11:08

Згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу сума добових визначається в разі відрядження:

• у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

• до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

• запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що відряджає;

• укладеного договору чи контракту;

• інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

• документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю підприємства, що відряджає.

Якщо такі підтвердні документи відсутні, то сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Також слід зазначити, що будь-які витрати на відряд­ження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця, зокрема:

Такий перелік не є вичерпним, отже, може бути доповнено й іншими підтвердними документами.

Джерело

Какие налоги платить за покупку или продажу недвижимости — Минфин

Какие налоги платить за покупку или продажу недвижимости — Минфин:

Відповідальність у випадку помилок в ПН, які не надаються покупцю?

Відповідальність у випадку помилок в ПН, які не надаються покупцю?:



'via Blog this'

Нюанси нарахування індексації заробітної плати

Нюанси нарахування індексації заробітної плати:



'via Blog this'

Подавать ли квартальную финотчетность в Налоговую малым предприятиям | Новости Бухгалтер 911

Подавать ли квартальную финотчетность в Налоговую малым предприятиям | Новости Бухгалтер 911:



'via Blog this'

Договір відступлення права вимоги

Договір відступлення права вимоги:



'via Blog this'

Податок на прибуток – 2017 (оподаткування прибутку підприємств)

Податок на прибуток – 2017 (оподаткування прибутку підприємств):



'via Blog this'

Облікова політика підприємства – 2017, Наказ (зразок заповнення)

Облікова політика підприємства – 2017, Наказ (зразок заповнення):



'via Blog this'

Проводки при компенсации неиспользованного отпуска в бухгалтерском учете

Проводки при компенсации неиспользованного отпуска в бухгалтерском учете:



'via Blog this'

«Щодо віднесення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, якими заправляються власні автомобілі працівників під час виконання ними трудових обов’язків», лист ДФС України від 07.04.2017 № 7308/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо віднесення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, якими заправляються власні автомобілі працівників під час виконання ними трудових обов’язків, до складу витрат на збут та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Згідно з пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу лізингова (орендна) операція – господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Статтею 799 Цивільного кодексу України встановлено, що укладений договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи, підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015,   витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Залежно від призначення використання орендованого майна у податковому обліку витрати можуть бути віднесені до загальновиробничих, адміністративних та витрат на збут товарів, робіт, послуг.

«Щодо оподаткування операцій, пов'язаних з наданням безповоротної фінансової допомоги юридичній особі — платнику податку на прибуток», лист ДФС України від 04.04.2017 № 6984/6/99-99-15-02-02-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування операцій, пов'язаних з наданням безповоротної фінансової допомоги юридичній особі - платнику податку на прибуток, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 121 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 цього пункту (пп. 140.5.10 п. 140.5 ст.140 Кодексу).

Отже, при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток платник не повинен збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги юридичній особі – платнику податку на прибуток, яка оподатковується за базовою (основною) ставкою податку.

Теги: податок на прибуток, фінансовий результат, безповоротна фінансова допомога