Про сайт

До читачів

В житті будь-якого головбуха чи фіндира рано чи пізно наступає момент істини: є чимало матеріалів юридичного чи методичного характеру, але що з ними робити? Кожен придумує власну  систему класифікації. В 90-ті роки я просто виривав з журналів чи знімав ксерокопії з різних нормативних актів. Назбиралось таких тек з "документами"  штук з 25, коли не більше. Деякі теки були в двох-трьох  "томах". У зв'язку з переїздом той "архів" пропав, хоча б він і так морально застарів.
На кожному новому місті роботи починав потроху збирати нормативку під конкретні умови даного підприємства. Оскільки на той час вже освоїв "Лігу", став робити електронний архів на робочому комп'ютері. При зміні роботи, щось вдавалось з допомогою флешки зберегти на домашньому ноутбуці, але щось і втрачалось.
Моя ідея полягає в тому, щоб зберігати в блозі нормативні акти та інші документи. Однак головна проблема блогу - пошук. Поки документів мало, це не проблема, але коли їх кількість перевалює за певну межу, от тоді й постає проблема. Основний метод пошуку у блозі  - за тегами (мітками). Але такий метод не годиться, коли пошук проводиться за близькоспорідненими темами. Тобто виникає проблема групування тегів. Для пересічного блоґера це не дуже актуальна тема, але у нашому конкретному випадку...
На щастя є велика кількість програмістів-ентузіастів, що "доводять до ума" різні базові програми, і Блоґґер зокрема. Я не програміст і ніколи ним не стану, але зкопіпастить кілька скриптів мені по силам. Зоорганізувати свій блоґ планую таким чином. В Блоґґері є так звана "Головна сторінка", де власне і робиться подавляюча більшість записів. Крім головної можна додати ще десятків зо два інших "сторінок", тобто закладок, як ось ця, яку Ви читаєте. Функціонал закладок набагато менший, але оскільки вони мають допоміжний характер, то цього досить.
Закладка "Зміст" буде містити всі теги, що зустрічаються в цьому блозі. З прив'язаними до них статтями, де ці теги зустрічаються, звичайно. Крім того, зверху, на правій панелі блогу є посилання "Розділи". В Блоґґері теги можуть бути двох видів: "виділені" та "невиділені", в залежності від того, стоїть чи не стоїть в "Налаштуваннях" "галочка" навпроти відповідного тега. От теги з "галочками" і будуть нашими "розділами". Для цього, звичайно, завжди доведеться ставити "рОздільний" тег під кожною статею, але що поробиш.
Крім цього, там же, на правій панелі, є посилання "Пошук по тексту" де можна буде знайти кожне слово, яке є в текстах блогу. Ще трохи нижче знаходиться знаходиться унікальний Гугл-перекладач, що перекладає блог на кілька десятків мов, зокрема на українську, російську та англійську. Дуже зручна штука!
Окремі закладки передбачені під бухгалтерські стандарти, українські та міжнародні, а також під міжнародну звітність. Всі ті "стандарти", як і їхні розробники, дурні як сто пудів диму, але буває, без них обійтися не можна. Пояснимо власну думку. Хто не бачив радянського бухобліку і радянської знову ж таки методології, той хай радіє, що й нас, дикарів,  долучили до цивілізованого світу. І яке нам від того щастя!
Ну, а хто знає, той знає... У нещасних американських бухгалтерів близько семи десятків галузевих Планів рахунків і ніяк-то вони не домовляться зробити єдиний, універсальний. Цим фактом власне і викликана  поява спочатку "гаапівських", а потім і міжнародних стандартів бухобліку. В СРСР були інструкції, положення чи інструктивні листи Мінфіну, але стандартів бухобліку не було. Одначе на всій радянській території від Кеніґсберга до Владивостока і від Таймиру до Кушки все робилося єдинообразно, тобто чітко і правильно. Це вже в новітньо-українські часи почали приймати закони "прямої дії", по яких два кандидати юридичних наук ніколи не прийдуть до однієї думки.
Причина ефективності радянської бухгалтерської методології проста як двері і полягає в ув'язці юридичного тексту з кореспонденцією рахунків. А там, де кореспонденція відсутня, маємо просто кваліфіковано складені тексти, що охоплюють всі аспекти буття. Класичний приклад - Інструкція Держбанку СРСР №2.
В одній з книжок професора В.В. Сопка, чи не найкрутішого методиста України з бухобліку, вичитав таку історичну хохму. Виявляється, у німців за Гітлера був єдиний план рахунків. Підозрюю, що може його і вкрали у фашистів методисти Мінфіну СРСР та й видали за досягнення соціалістичного обліку. Так от, після війни німцям вдалося зберегти єдиний План рахунків лише для промисловості. Решта галузей народного господарства вирішила заново винаходити бухгалтерський велосипед.
Може хтось, хто не вкурився  у вищенаписане, заочно буде полемізувати зі мною і доказувати, що 70 Планів рахунків краще одного, бо дозволяє врахувати якісь певні особливості притаманні кожній галузі? А немає там ніяких особливостей! Всі "особливості" викликані виключно технологічним процесом, який у бухобліку проявляється через особливості  калькулювання собівартості продукції, товарів, робіт, послуг. Все решта повинне бути ЄДИНИМ!
А то скоро дійде, що на кожному заводі метизів будуть робити не метричні, а власної конструкції  болти і гайки. Ну хіба що в нас і заводів просто не буде...
Для порівняння, цікаві приклади стандартизації у військовій галузі. Патрон для радянського автомата ППШ-41 був одночасно і патроном для пістолета ТТ. Наступальна граната (без оболонки) по діаметру підходила під бляшанку консервів, яка власне і була корпусом гранати. Калібр радянської артилерії на 1-2 мм перевищував відповідні німецькі зразки. Тобто  німецькими снарядами з радянських гармат стріляти було можна, а от навпаки - ні!
Що ж до текстів американських стандартів, то складається враження, що їх діти писали. Навіть наші депутати ВР  з допомогою консультантів знають, що визначення термінів треба давати у першій статті тексту закону. У цивілізованих американців визначення терміну гуляє по тексту три-чотири рази. Думка законодавця кілька разів повторюється, кожний раз дещо по-іншому. Не можна зрозуміти щось, прочитавши якийсь фрагмент стандарту, дотичний до шуканої теми, не прочитавши решту тексту. Остання проблема  актуальна і для творінь наших депутатів.

Отже, колеги, запрошую в свій блог...