Blogger: yury_108 – Огляд

Blogger: yury_108 – Огляд:

'via Blog this'

Порядок подання фінансової звітності у 2013 році

Фінансову звітність за I квартал 2013 року (у складі форм 1 та 2) до органів ДПС подають лише ті платники авансових внесків з податку на прибуток, які за наслідками 1 кварталу 2013 отримали збиток і при цьому мають бажання припинити платити авансові внески з II кварталу 2013р. В органи статистики фін.звітність за I квартал 2013 подається усіма суб'єктами господарювання, за винятком суб'єктів мікропідприємництва та "нульовиків".

Квартальна фін.звітність подається до органу статистики всіма підприємствами, в тому числі суб'єктами малого підприємництва (крім підприємств-«нульовиків» і суб'єктів мікропідприємництва), не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, тобто за I квартал 2013 - не пізніше 25 квітня 2013 року.

Квартальна фін.звітність подається:
- Юридичні особи, які є суб'єктами малого підприємництва, і представництва іноземних суб'єктів господарювання подають Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), єдиноподатниками та нульовиками - у складі форм № 1-мс та № 2-мс (за ПСБО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва»);
- Іншими особами (які не відносяться до СМП) - у складі Балансу (Звіту про фінансовий стан) за формою № 1 і Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2, які наведені у додатках до наказу Мінфіну від 07.02.2013 р. №73 (НСБО 1).

Нагадаємо, що до суб'єктів малого підприємництва (СМП) відповідно до ч.3 ст.55 ГKУ належать суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ.

Суб'єктами мікропідприємництва є:
- фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро (за середньорічним курсом НБУ);
- юридичні особи, у яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб та річний дохід не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Річну фінансову звітність подають всі без винятку підприємства, зокрема, річну фін.звітність за 2013 р. у складі форми № 1-мс і форми № 2-мс до органів статистики подають:

- Юр.особи, які відповідають критеріям п. 154.6 ПКУ, тобто «нульовики»;
- Платники єдиного податку 4 групи, які відповідають критеріям, визначеним пп.4 ст.291.4 ПKУ.

Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419, поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Згідно з пунктом 11 Порядку підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам (засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року. Отже, подання консолідованої фінансової звітності підприємствами до органів статистики Порядком не передбачено.
Таким чином, підприємства, які складають консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, надсилають листом інформацію органам державної статистики про складання ними консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у передбачені для подання такої звітності строки.

Детальніше.

Упрощенная система 2012 и ЕСВ

С 01.01.2012 вступает силу Закон Украины №4014-VI от 04.11.2011 «О внесении изменений в Налоговый кодекс… относительно упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности». В связи с этим, многие предприниматели-плательщики единого налога задают вопрос: коснутся ли принятые изменения уплаты единого социального взноса (ЕСВ).

К сожалению, никаких позитивных изменений не предвидится. ЕСВ не является налогом или сбором, поэтому изменения, внесенные в Налоговый кодекс, никак, на первый взгляд, не отразятся на порядке его начисления и уплаты.

Плательщики единого налога - физические лица в 2012 году всё также обязаны платить ЕСВ “за себя” в размере не менее минимального взноса за каждый месяц, вне зависимости от того, получен ли в этом месяце доход. Минимальный взнос ЕСВ составляет 34,7% от минимальной зарплаты на 1 января текущего года. В 2012 году минимальный взнос составит 1073*34,7% = 372,33 грн. Кроме того, ЕСВ в размере 34,7% должен уплачиваться на сумму зарплаты наемных работников и на каждого члена семьи, который участвует в предпринимательской деятельности.

Негативные изменения заключаются в том, что в 2012 году единый налог и ЕСВ, вместе взятые, дадут несколько большую суму, чем в 2011 году. И не только за счет увеличения минимальной зарплаты. Дело в том, что в 2011 году согласно Указа Президента “Об упрощенной системе…” 57% ставки единого налога отводились на ЕСВ, т.е. “уменьшали” минимальный взнос. С 01.01.12 ставка единого налога будет “чистой” и не будет иметь к ЕСВ никакого отношения.

Новые возможности для профессиональных бухгалтеров - как повысить свою стоимость на рынке

22.07.2013

Відповідно до останнього аналітичного огляду популярного порталу з працевлаштування www.hh.ua, зарплати сертифікованих фахівців у бухгалтерській сфері в середньому у 1,5 рази вищі, ніж у несертифікованих

“Маючи професійний міжнародний сертифікат, фахівець, що шукає роботу, може легко продемонструвати свою кваліфікацію, а роботодавець може просто і прозоро сформулювати вимоги до кандидатів. Провідні компанії відразу шукають фахівців з професійними сертифікатами”, - зазначається в огляді.

Направлення на семінар не вважається службовим відрядженням

02.07.2013

Нещодавно з'явилась інформація, що участь у семінарі, навіть пов’язаного з господарською діяльністю платника податків, не може вважатись службовим відрядженням. Чи справді це так?

І справді, у листі від 29.04.2013 р. №03-01/1084 Міністерство фінансів України зробило висновок, що  направлення працівника на навчання, зокрема, на семінар, не є службовим відрядженням.

При цьому Мінфін нагадав, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Одночасно у зазначеному листі вказано, що гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. N 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва".

Источник: ДПІ у Деснянському районі м. Києва

Уникнути відповідальності за невиплату всіх сум розрахунку при звільненні можна, якщо не буде скарги від працівника

08.07.2013

Працівник звільнився, а компенсацію за невикористану відпустку йому не виплатили. Чим це загрожує підприємству, якщо скарг з боку працівника не буде?

Своєчасний розрахунок при звільненні — одна з важливих організаційно-правових гарантій дотримання прав працівників, що звільняються з підприємства, організації, установи.

За невиплату розрахунку при звільненні у встановлені строки законодавством передбачено цілу низку можливих санкцій.

За несвоєчасну видану трудову книжку працівнику сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу

01.07.2013

Який порядок звільнення працівника?

Відповідно до ст. 47 КЗпП, адміністрація підприємства зобов'язана в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, відповідно до Інструкції №58 і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Варто запам'ятати, що днем звільнення вважається останній день роботи (п. 2.26 Інструкції №58), а не наступний день. При затримці видачі трудової книжки з вини адміністрації підприємства працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то адміністрація підприємства в цей день повинна надіслати працівнику поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки1.

Визначення розрахункового періоду для виплати відпускних на прикладі

02.07.2013

Як правильно визначити розрахунковий період для виплати відпускних?

Як зазначено у п. 2 Порядку №100, розрахунковий період — це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Квитанция для поставщика, а для покупателя - извлечение из Единого реестра налоговых накладных

04.07.2013

При осуществлении операций по поставке товаров плательщик налога - продавец товаров обязан предоставить покупателю налоговую накладную и зарегистрировать ее в Едином реестре налоговых накладных

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно із п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Міністерству доходів і зборів України .

Міністерство доходів і зборів України складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та/або розрахунку коригування, а саме дата внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем, дата виписки документа, сума ПДВ та дані про те, якій особі належить електронний цифровий підпис. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.

Враховуючи зазначене, вимагати від постачальника квитанцію, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець не повинен.

Источник: Министерство доходов и сборов Украины

До розрахунку середньої зарплати для відпускних включають також доплати, надбавки, премії та винагороди

03.07.2013

Які виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку відпускних

Склад виплат, які включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати для розрахунку відпускних, визначено р. III Порядку №100 (див. таблицю).

Таблиця

Виплати, що включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком №100

Виплати, що включаються до середнього заробітку для розрахунку середньої зарплати

Виплати, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати

1) основна зарплата;  2) доплати і надбавки: за надурочну роботу та роботу в нічний час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або за виконання підвищених обсягів робіт працівниками-погодинниками; за високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), за інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші; 3) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії (пропорційно до тієї частини, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді); 4) винагорода за підсумками річної роботи (шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої у поточному році за попередній календарний рік) тощо

1) виплати за виконання доручень одноразового характеру, що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад — виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачуються за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу особам, які не є штатними заступниками);  2) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, вихідна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію);  3) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);  4) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за впровадження нової техніки і технології, збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, за впровадження нової техніки та технології, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності); 5) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;  6) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором; 7) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;  8) вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувального харчування; 9) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв та будинків відпочинку; 10) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу; 11) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);  12) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;  13) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами трудового колективу в майно підприємства; 14) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати

При розрахунку середнього заробітку суми всіх виплат включаються в тому розмірі, в якому вони нараховані, тобто без зменшення на суми утримань з них (податки, внески, аліменти тощо). Виняток — відрахування із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Якщо на момент такого розрахунку працівник не мав заробітку не зі своєї вини, то такий розрахунок здійснюється виходячи з установленої йому у трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу тощо) (розділ III Порядку №100).

При обчисленні середньої зарплати до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівникові зберігається середній заробіток (за час попередньої відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Автор: Кондзелка Марьяна

Источник: «Дебет-Кредит»

Номер та дата митної декларації в податковій накладній тимчасово не вказуються

05.07.2013

Чи потрібно вказувати в податковій накладній номер та дату митної декларації?

Реквізити „номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України” підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

Про це зазначено у листі  Міністерства доходів і зборів України від 27.06.2013 №9684/7/99-99-19-04-01-17 «Деякі питання заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної».

Нагадуємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05.07.2012 № 5083-VI пункт 201.1 статті 201 Кодексу було доповнено новим підпунктом «ї», відповідно до якого перелік обов’язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України».

Разом з цим пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону було доручено Кабінету Міністрів України забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

В той же час Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 № 5503-VI підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 30, яким тимчасово, до 1 липня 2013 року, було призупинено дію підпункту «ї» пункту 201.1 статті 201 Кодексу.

Источник: ДПІ у Деснянському районі м. Києва

При поділі щорічної відпустки основна її частина має становити не менше 14 днів

01.07.2013

Як щорічні відпустки можна поділити?

На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості. Проте основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Це може бути як перша частина, так і друга, третя і т. д.

Наприклад, річну відпустку працівника загальної тривалості 28 днів можна розбити

на 6, 8 та 14 днів.

З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки. Він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але в будь-якому разі не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Автор: Кондзелка Марьяна

Источник: «Дебет-Кредит»

Єдиний реєстр податкових накладних - не для всіх податкових накладних

03.07.2013

Які податкові накладні підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних?

 У Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають реєстрації тільки ті податкові накладні, які надаються покупцю та відповідають вимогам, визначеним п.11 підр.2 р. XX Податкового кодексу України (сума податку на додану вартість в одній податковій накладній  становить понад 10 тисяч гривень та податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, податкові накладні, які залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, не підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, платником ПДВ у верхній лівій частині поля «Залишається у продавця» оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається відповідний тип причини.

Источник: ДПC у Тернопільській області