Якщо працівник у відрядженні скористався таксі, його не покарають. Навіть можуть відшкодувати витрати. Звісно, із дозволу керівника. Однак перед бухгалтером у такому випадку постає дилема: чи оподатковувати такі суми? Маємо чергове роз’яснення податківців із цього приводу, яке не може не тішити
Нарешті податківці відійшли від своєї фіскальної позиції і дозволили не оподатковувати ПФДО відшкодовані працівникові витрати на користування послугами таксі у відрядженні (лист ДФС від 28.03.2017 № 6366/6/99-99-13-02-03-15). Що цікаво, аргументують вони свою позицію саме чинними нормами Податкового кодексу України (ПК). А раніше вони посилалися на положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59).
Цілком логічно. Адже вимоги Інструкції № 59 не є обов’язковими для небюджетних підприємств. А пільговий підпункт 170.9.1 ПК, що визначає неоподатковувані витрати працівника у відрядженні, не містить заборони користуватися таксі. Саме на ньому і грунтується висновок фахівців відомства.
Обов’язковими умовами звільнення від оподаткування відшкодованих працівникові витрат на таксі є наявність документів, що:
засвідчують вартість таких витрат;
У разі службової поїздки за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість витрат на таксі, оформлюють згідно із законодавством відповідної держави.
Якщо працівник рушає у відрядження Україною, знадобиться розрахунковий документ, визначений абзацом сімнадцятим статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР. Це, зокрема, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо. Підтвердним документом може бути і чек таксометра, що містить обов’язкові реквізити розрахункового документа.
Підтвердити зв’язок поїздки працівника із господарською діяльністю підприємства можуть:
запрошення на переговори сторони, яка приймає і діяльність якої збігається із діяльністю платника податку;
укладений договір чи контракт;
інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини.
Підійдуть також документи, що засвідчують участь відрядженої особи у переговорах, конференціях, симпозіумах, інших заходах, що їх проводять за тематикою, яка збігається із господарською діяльністю платника податку. Однак зважаючи на мінливість роз’яснень податківців рекомендуємо закріпити у положенні про відрядження, що керівник надає дозвіл працівникам користуватися у відрядженні послугами таксі.
Якщо ж працівник не надасть підтвердних документів, відшкодовані кошти необхідно буде оподаткувати як додаткове благо (пп. «г» пп. 164.2.17 ПК). Базу для оподаткування ПДФО у вигляді додаткового блага розраховують із застосуванням натурального коефіцієнта. Для ставки 18% він дорівнює 1,21951. Військовий збір слід утримати за ставкою 1,5% саме з вартості додаткового блага без застосування натурального коефіцієнта. Причому суми ПДФО та військового збору у такому випадку утримують із доходу працівника. У разі якщо роботодавець сплатить податкові зобов’язання за рахунок власних коштів, суми сплачених податків теж будуть додатковим благом для працівника з відповідним оподаткуванням.
Немає коментарів:
Дописати коментар