Мобілізація — не лише переживання родичів і самого мобілізованого, а й головний біль бухгалтера підприємства, на якому такий мобілізований працює. Адже бухгалтер має нараховувати зарплату й відпускні, а документи, що регулюють трудові відносини з мобілізованими працівниками, за останні три роки постійно змінювалися. Як вести обрахунки наразі — розбираємося разом із нашим експертом
Віктор ОНИЩЕНКО,
експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Чернігів
За всіма мобілізованими працівниками, як покликаними на військову службу на особливий період, так і прийнятими за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігають місце роботи, посаду і середній заробіток на підприємстві, де вони працювали на момент призову. Такі гарантії закріплено в частині третій статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Тобто, поки працівника не демобілізують, роботодавець зберігає за ним місце роботи, посаду та виплачує йому середній заробіток. Часових обмежень щодо строку збереження за працівником робочого місця та середнього заробітку немає. Така гарантія діє впродовж усього періоду мобілізації.
Нарахування зарплати мобілізованим працівникам на основі середньої
Під час нарахування виплат мобілізованим працівникам підприємства використовують середній заробіток (ст. 119 КЗпП), який виплачують за власний рахунок. Жодних компенсацій із бюджету немає.
Середню зарплату розраховують за Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). Позаяк у пункті першому Порядку № 100 серед випадків застосування зазначено: «залучення працівників до виконання військових обов’язків». За такої ситуації у розрахунку середньомісячної зарплати використовують двомісячний календарний строк, що передує місяцю мобілізації (абз. 3 п. 2 Положення № 100). Розрахувати середньоденний заробіток мобілізованого можна за формулою:
ЗПсер = ЗП ÷ Крд,
де ЗП — нараховані працівнику виплати, які включають у розрахунок середньої зарплати. Перелік виплат, що враховують у розрахунку, визначає пункт 3 Порядку № 100. Натомість виплати, які не беруть участі у розрахунку, можна знайти в абзацах першому і другому пункту 4 Порядку № 100;
Крд — кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Розглянемо детальніше ситуації, що можуть виникнути під час розрахунку середньоденної зарплати (див. табл. 1).
Таблиця 1
Приклади розрахунку середнього заробітку мобілізованих
| Ситуація | Розрахунковий період | Приклад розрахунку |
|---|---|---|
| До мобілізації працівник відпрацював більше ніж два місяці | Останніх два календарних місяці, що передують місяцю мобілізації (абз. 3 п. 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 року. У березні — квітні йому нарахували заробітну плату в розмірі 9000 грн, у т. ч. компенсацію невикористаної відпустки — 500 грн. Працівник за два місяці відпрацював 41 робочий день (22 — у березні, 19 — у квітні). Середньоденна зарплата дорівнює: (9000 – 500) ÷ 41 = 207,32 грн |
| До мобілізації працівник відпрацював менше ніж два місяці | Фактично відпрацьований час (абз. 3 п. 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 року. Найняли його на роботу з 01.04.2017. У квітні за 19 відпрацьованих робочих днів йому нарахували зарплату у розмірі 3600 грн. Середньоденна зарплата дорівнює: 3600 ÷ 19 = 189,47 грн |
| Протягом двох місяців працівник частину місяця не працював із поважних причин із повним або частковим збереженням заробітку (простій, відпустка, лікарняний тощо) | Із розрахунку робочих днів за останніх два місяцінеобхідно виключити дні, коли працівник не працював і за ним зберігався повністю або частково заробіток (абз. 6 п. 2 Порядку № 100) | Працівника мобілізували у травні 2017 року. У березні — квітні йому нарахували зарплату в розмірі 9000 грн, у т. ч. відпускні — 4800 грн. Відпустка припала на 14 робочих днів квітня. Працівник за два місяці відпрацював 27 робочих днів (22 — у березні, 5 — у квітні). Середньоденна зарплата дорівнює: (9000 – 4800) ÷ 27 = 155,56 грн |
| Протягом останніх двох місяців працівник взагалі не працював із поважних причин із повним або частковим збереженням заробітку (простій, відпустка, лікарняний тощо) | Попередніх два місяціроботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100) | Працівника призвали у травні 2017 року. У березні — квітні він взагалі не працював (перебував у оплачуваній відпустці та відпустці за власний рахунок). У січні — лютому йому нарахували заробітну плату 9200 грн та відпускні 9600 грн. Працівник за два місяці відпрацював 40 робочих днів (20 — у січні, 20 — у лютому). Оскільки працівник протягом останніх двох місяців перед призовом не працював, розрахунковим періодом буде січень — лютий 2017 року. Середньоденна зарплата дорівнює: 9200 ÷ 40 = 230,00 грн |
Далі середньоденну зарплату множимо на кількість робочих днів, які слід оплатити. Тобто середній заробіток нараховують за робочі дні, які мав би відпрацювати мобілізований працівник за графіком роботи підприємства чи індивідуальним графіком.
Розраховують середньоденну зарплату лише раз і застосовують протягом усього строку мобілізації.
Розраховувати нову середню зарплату щомісяця не потрібно. Звичайно, якщо на підприємстві не підвищували оклади, але про це — далі.
Індексація, підвищення окладів, аліменти та заробіток мобілізованих
Із розрахунком середньої зарплати труднощі з нарахування виплат мобілізованим працівникам не закінчуються. Адже мобілізація може тривати довго. Тим часом відбуватимуться інфляційні процеси, можливо, підвищуватимуться мінімальна зарплата, оклади. Та ще й причини для відрахувань із зарплати мобілізованого працівника можуть виникнути, наприклад аліменти. Як впливають такі ситуації на розрахунок виплати мобілізованому, розглянуто в Таблиці 2.
Таблиця 2
Розв’язання можливих ситуацій за нарахування середнього заробітку мобілізованого
+
| Ситуація | Як розв’язати |
|---|---|
| У періоді, на який припадає мобілізація, підвищили оклади | Коригують середньоденну зарплату на коефіцієнт підвищення (п. 10 Порядку № 100). Небюджетні підприємства за скрутного фінансового становища можуть зменшити коефіцієнт коригування. Однак взагалі не коригувати не можна |
| Індексаціязарплати | Не індексують. Індексувати середній заробіток, який нараховують працівнику протягом періоду мобілізації, не потрібно (абз. 3 п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2003 № 1078). Проте суму індексації за попередніх два місяці включають до розрахунку середньоденної зарплати, оскільки індексація входить до фонду оплати праці (фонд додаткової зарплати) |
| Доплата до мінімальноїзарплати | Не нараховують. Середній заробіток, який нараховують мобілізованому працівнику, є виплатою за невідпрацьований час. На виплати, які не є платою за виконані норми праці, не поширюється вимога щодо проведення доплати до мінімальної зарплати |
| Аліменти | Утримують. Аліменти утримують із усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за сумісництвом, у т. ч. із заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов’язків, яким і є військова служба (лист Мінсоцполітики від 29.04.2016 № 494/13/84-16) |
Розглянемо на Прикладі коригування середньоденної заробітної плати мобілізованого працівника у разі підвищення окладів на підприємстві.
+
Коригування середньоденного заробітку на коефіцієнт підвищення
Працівника мобілізували у травні 2017 року. У березні — квітні йому нарахували заробітну плату в розмірі 8500 грн (місячний оклад працівника — 3200 грн). Працівник за два місяці відпрацював 41 робочий день (22 — у березні, 19 — у квітні). Середньоденна зарплата дорівнює: 207,32 грн (8500 ÷ ÷ 41). За червень працівнику нарахували 4146,40 грн (207,32 × 20).
У липні 2017 року керівник прийняв рішення підвищити посадові оклади. Для посади мобілізованого працівника новий оклад становить 3500 грн. Коефіцієнт підвищення розраховуємо на основі листа Мінсоцполітики від 11.01.2016 № 11/13/84-16 як співвідношення між новим і старим окладом:
3500 ÷ 3200 = 1,09375.
Коригуванню підлягають усі виплати працівника, які включали раніше до доходу за два місяці. Отже, нова середньоденна зарплата мобілізованого працівника, яку використовуватимуть у розрахунках із липня 2017 року, становить:
8500 × 1,09375 ÷ 41 = 226,74 грн.
У липні 21 робочий день, тож працівник отримає 4761,54 грн (226,74 × 21).
Відпускні демобілізованому працівникові
Після демобілізації працівник виходить на роботу і практично з першого ж дня має право на щорічну відпустку (ст. 82 КЗпП). Адже до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховують час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігали місце роботи (посаду). Отже, період військової служби зараховують до стажу, який дає працівнику право отримати щорічну відпустку за такий період.
Крім того, працівник, звільнений після строкової військової служби, а також військової служби за призовом під час мобілізації, має право на щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві, якщо після звільнення зі служби його прийняли на роботу протягом трьох місяців (без урахування часу проїзду до місця проживання) (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).
У такому разі середньоденну зарплату для розрахунку відпускних також розраховують за нормами Порядку № 100. Базовим періодом для розрахунку середньоденної зарплати за виходу у відпустку будуть 12 місяців. Але на цей період припадатимуть виплати за середньою зарплатою, які працівник отримував на підприємстві протягом строку мобілізації. То чи можна їх брати у розрахунок? Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 виплати за період, у якому за працівником зберігали середній заробіток, включають до розрахунку середньоденної зарплати. Середній заробіток під час виконання громадських і державних обов’язків включають до фонду оплати праці, тому його використання в розрахунку відпускних є правомірним.
Оподаткування виплат мобілізованим працівникам
Виплати мобілізованим працівникам оподатковують так само, як і звичайну заробітну плату. Адже оплата працівникам, яких залучають до виконання державних або громадських обов’язків, входить до складу додаткового фонду оплати праці (Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тобто середній заробіток, який нараховують строковикам, мобілізованим і контрактникам, є додатковою зарплатою. Законодавство не звільняє такі доходи від оподаткування.
Отже, із середнього заробітку мобілізованих працівників утримують ПДФО за ставкою 18%, військовий збір за ставкою 1,5% та нараховують ЄСВ за ставкою 22%. Зауважимо, що мобілізований працівник має право на податкову соціальну пільгу на загальних підставах.
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму нарахованого середнього заробітку відображають із ознакою доходу «101». У звіті з ЄСВ суми нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку відображають як звичайну зарплату.
