Надавати поворотну фінансову допомогу — справа благородна, головне, щоб боржник вчасно її повернув. Адже неповернені борги надавачу доведеться покривати власним коштом. Нагадаємо основні правила обліку й оподаткування поворотної фінансової допомоги у надавача
Надана поворотна фінансова допомога не зменшує активів підприємства, бо таку допомогу обліковують як дебіторську заборгованість. Тому за сумами наданої поворотної фінансової допомоги у підприємства-надавача витрат не виникає (п. 5 П(С)БО 16 «Витрати»).
Поворотну фінансову допомогу, яку погасять протягом 12 місяців, відображають у складі поточної дебіторської заборгованості на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». А поворотну фінансову допомогу зі строком погашення більшої тривалості — як довгострокову дебіторську заборгованість на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість», доки до строку погашення не залишиться 12 місяців. Далі заборгованість переводять із довгострокової до поточної проведенням: дебет субрахунку 377 із кредитом субрахунку 183.
Погашення поворотної фінансової допомоги відображають проведенням: дебет субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» з кредитом субрахунку 377. Як бачимо, якщо надану фінансову допомогу повертають вчасно, у підприємства-надавача не виникає ні доходів, ні витрат.
Бухоблік неповерненої фіндопомоги
Поворотну фінансову допомогу списують із балансу, коли вона відповідає визначенню безнадійної дебіторської заборгованості. Тобто коли є впевненість, що боржник її не поверне, або за нею сплив строк позовної давності.
Безнадійну дебіторську заборгованість списують із балансу з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Таке списання відображають проведенням: дебет рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» та кредит субрахунку 377. За недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів заборгованість відносять на інші операційні витрати проведенням: дебет субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» з кредитом субрахунку 377. Такий порядок списання заборгованості передбачає пункт 11 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Якщо з балансу списують як безнадійну поточну дебіторську заборгованість, щодо якої резерв сумнівних боргів не створюють, її також відносять до складу інших операційних витрат (абз. 2 п. 11 П(С)БО 10). Відповідно, списання заборгованості відображають проведенням: дебет субрахунку 944 із кредитом субрахунку 377.
Якщо підприємство приймає рішення про прощення (анулювання) боргу, суму прощеної допомоги відображають у складі витрат проведенням: дебет субрахунку 977 «Інші витрати діяльності» з кредитом субрахунку 377.
Облік фінансової допомоги в надавача
ТОВ «Барбариска» надало поворотну фінансову допомогу ТОВ «Ромашка» у сумі 100 000 грн на строк 12 місяців. Протягом 12 місяців ТОВ «Ромашка» повернуло 50 000 грн такої допомоги, іншу частину після спливу строку позовної давності списали за рахунок резерву сумнівних боргів.
№ з/пЗміст господарської операціїБухгалтерський облікСума, грн
Д-тК-т1 Надано поворотну фінансову допомогу ТОВ «Ромашка» 377 311 100 000
2 Повернуто частину поворотної фінансової допомоги протягом 12 місяців 311 377 50 000
3 Списано дебіторську заборгованість ТОВ «Ромашка» 38 377 50 000
Податковий облік
податок на прибуток
Підприємства будь-якої дохідності під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток не формують різниць щодо сум наданої поворотної фінансової допомоги. Адже Податковий кодекс України (ПК) не передбачає таких різниць.
Операції з надання та повернення поворотної фінансової допомоги у строки, передбачені договором, під час визначення фінансового результату до оподаткування враховують за правилами бухгалтерському обліку. А згідно з ними надання та повернення фінансової допомоги не спричиняє визнання ані витрат, ані доходів. Адже для надавача така допомога є дебіторською заборгованістю.
Не формують різниць
за операціями з надання та повернення поворотної фінансової допомоги
Якщо отримувач не поверне кошти у межах строку позовної давності, це матиме певні податкові наслідки для підприємства — надавача фіндопомоги.
Зокрема, у підприємства — надавача допомоги, яке не застосовує різниць, передбачених розділом ІІІ ПК, формування резерву сумнівних боргів і списання заборгованості вплине на об’єкт оподаткування за бухобліковими правилами.
Підприємство, яке застосовує різниці, має користуватися правилами, передбаченимипунктом 139.2 ПК. Тому йому доведеться збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму витрат:
на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Доведеться також зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму:
коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 ПК.
єдиний податок
Для єдиноподатника — надавача поворотної допомоги операції за договором про допомогу не мають жодних наслідків. Адже суми поворотної фінансової допомоги у разі її повернення не включають до доходу такого платника (ЗІР, підкатегорія 108.01.02).
ПДВ
Операції з надання та повернення поворотної фінансової допомоги не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПК).
ПДФО та військовий збір
Поворотну фінансову допомогу можна надавати як суб’єктам господарювання, так і фізичним особам. Тому слід враховувати й «зарплатні» податки та збори: ПДФО, військовий збір і єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включають отриману нею основну суму поворотної фінансової допомоги (пп. 165.1.31 ПК). Отож, із суми наданої фізичній особі поворотної фінансової допомоги утримувати ПДФО та військовий збір не потрібно. Відомості про надану допомогу підприємство має зазначити у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «153» (ЗІР, категорія 103.25).
Та хоч підприємство-надавач і не зобов’язане утримувати ПДФО та військовий збір у разі виплати допомоги, це не означає, що йому не доведеться надалі згадувати про надану допомогу. Адже суму боргу, не погашеного фізичною особою до спливу строку позовної давності, понад 50% місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного року (у 2017 році — 800 грн) включають до доходу такої фізичної особи.
Сплатити ПДФО і військовий збір із сум такого доходу має фізична особа (пп. 164.2.7 ПК), а от повідомити орган контролю про такий дохід фізичної особи має підприємство — надавач допомоги. Відомості про борг зазначають у податковому розрахунку за формою № 1ДФ із ознакою доходу «107».
ПДФО та військовий збір
фізична особа сплачує самостійно з поворотної фінансової допомоги після спливу позовної давності та із сум прощеного боргу
Те саме стосується і прощеного (анульованого) боргу за рішенням надавача допомоги до закінчення строку позовної давності. До доходу у такому разі включають суму прощеного боргу у сумі, що перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (у 2017 році — 1600 грн). Як і в попередньому випадку, ПДФО і військовий збір із сум такого доходу сплачуватиме фізична особа (пп. «д» пп. 164.2.17 ПК). Підприємство має лише включити відомості про такий дохід до податкового розрахунку за формою № 1ДФ із ознакою доходу «126».
Аби повідомити фізичну особу про списання заборгованості щодо поворотної фінансової допомоги через сплив позовної давності або прощення (анулювання) боргу, такій фізособі необхідно надіслати рекомендованого листа з повідомленням про вручення. Також повідомити боржника про списання боргу можна під підпис особисто.
ЄСВ
Підприємство — надавач поворотної допомоги не має нараховувати ЄСВ на суму допомоги ані у разі її надання, ані списання. Адже поворотну фінансову допомогу не можна віднести до бази оподаткування ЄСВ, до якої включають заробітну плату за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, і суму винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).
Підсумуємо: надання та повернення поворотної фінансової допомоги не матиме для підприємства-надавача жодних бухоблікових і податкових наслідків за умови повернення такої допомоги.
Немає коментарів:
Дописати коментар