Якщо у підприємства виникає скрута з грошима, воно може скористатися поворотною фінансовою допомогою від свого засновника. Які умови слід записати до договору про фіндопомогу? На що зважити під час її отримання та повернення?
Під поворотною фінансовою допомогою розуміють кошти, що надійшли платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та які обов’язково потрібно повернути (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України; ПК).
Правовою основою поворотної фінансової допомоги є договір позики. Тому укладаючи договір на таку фіндопомогу, слід орієнтуватися на правила, прописані у статтях 1046-1053 Цивільного кодексу України (ЦК).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду і якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК).
Цивільне законодавство не обмежує кола суб’єктів договору позики. Тому цілком правомірною є ситуація, коли фізособа надає позику юрособі.
Документальне оформлення
Договір позики можна укласти як в усній, так і в письмовій формі.
Письмова форма договору є обов’язковою, якщо:
його сума у 10 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (нмдг);
позикодавцем є юрособа — незалежно від суми договору (ст. 1047 ЦК).
Посвідчувати договір позики нотаріально не обов’язково. Однак якщо одна зі сторін виявила таке бажання, це робити не заборонено. У такому разі сплачують держмито у розмірі 1% суми договору, але не менше за один нмдг (пп. «д» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93).
Якщо договір укладають у письмовій формі, доцільно прописати в ньому суму позики, умову безвідсотковості, строки і спосіб повернення.
Законодавство не обмежує розміру позики. ЦК вимагає, аби позику надавали у грошовій одиниці України — гривні (ст. 524 ЦК). Разом із тим сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. У такому разі суму, яку має бути повернено, визначають у гривні за офіційним курсом НБУ. Тобто передавати у позику дозволено й іноземну валюту, однак повернути борг можна лише у гривні. На цьому наголошує і ВСУ (постанова від 02.07.2014 № 6-79цс14): «...незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов’язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов’язання і фактичного його виконання є національна валюта України — гривня».
Умова безвідсотковості
Поворотну фіндопомогу надають на безоплатній основі (пп. 14.1.257 ПК). І про це обов’язково слід записати у договорі. Обгрунтуємо чому.
Якщо у договорі не буде зазначено умови про сплату відсотків, усе одно доведеться нараховувати відсотки на рівні облікової ставки НБУ — таку вимогу містить стаття 1048 ЦК. Цілком можливо, що податківці вважатимуть таку позику фінансовою послугою у розумінні статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ. А надання фінпослуг (у нашому випадку — нарахування відсотків) є прерогативою винятково фінустанов (лист ДПС від 11.02.2013 № 1990/6/17-1216).
Відсотків за користування
позиковими коштами не нараховують
Тому, аби уникнути непорозумінь із органами контролю, в договорі про надання поворотної фіндомоги необхідно зазначити, що відсотків за позикою не нараховують.
Строк та умови повернення позики
Договір може бути як строковим, так і безстроковим. І той, і той варіант слід обумовити в його положеннях.
Якщо у договорі не встановлений строк повернення позики або такий строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позичальник може повернути позику протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги (ч. 1 ст. 1049 ЦК).
Відсутність у договорі строку повернення поворотної фіндопомоги не означає, що така допомога є безповоротною. Однак цілком можливо, що податківці вважатимуть інакше. Тому рекомендуємо встановлювати у договорі строк повернення поворотної фіндопомоги.
У договорі також необхідно зазначити спосіб повернення позики: через касу підприємства або шляхом перерахування на банківський рахунок (картку) позичальника.
Користування позикою
не обмежене конкретними строками
Отримання коштів за договором позики
Якщо засновник перераховує суму фіндопомоги на банківський рахунок підприємства, первинними документами, які підтверджуватимуть факт проведення операції, будуть платіжне доручення та виписка банку.
Якщо ж допомогу надано готівкою, позичальник (юрособа) має скласти прибутковий касовий ордер. Заповнений корінець цього ордера необхідно передати позикодавцеві.
Розмір готівкових розрахунків між фізособою та підприємством обмежений 50 тисячами гривень протягом одного дня (п. 1 постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210). Таке обмеження стосується розрахунків за правочинами щодо будь-яких матеріальних і нематеріальних благ, які можна оцінити у грошовій формі, в т. ч. розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням або поверненням позики, виплатою неустойки (лист ДФС від 21.07.2014 № 25/6/99-99-22-06-03-15/415). Тому, якщо сума фіндопомоги перевищує 50 тисяч гривень, її необхідно поділити на частини, що не перевищують цієї граничної межі, і вносити до каси в різні дні.
Готівкою надати
(повернути) поворотну фіндопомогу протягом дня можна в сумі, що не перевищує 50 тисяч гривень
Отримання поворотної фіндопомоги проводити через РРО не потрібно. Касові апарати застосовують суб’єкти господарювання, які проводять розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР; далі — Закон № 265). А отримання (повернення) фіндопомоги не є розрахунковою операцією у розумінні статті 2 Закону № 265.
Порядок повернення боргу
Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК).
Якщо позику повертають через касу підприємства, позичальник-юрособа оформлює видатковий касовий ордер, у якому зазначає суму поворотної фіндопомоги, дату, ставить підпис.
Знову ж таки слід пам’ятати про готівкові обмеження. Тож якщо розмір фіндопомоги перевищує 50 тисяч гривень, готівкою її можна повернути частинами, що не перевищують встановленої межі.
Повернути позику у безготівковій формі підприємство може на особисту картку фізособи. Скористатися зарплатною карткою фізособи з такою метою можна лише в разі, якщо умови банківського договору передбачають можливість зарахування на «зарплатний» рахунок «незарплатних» виплат*. Якщо ні, зарахувати суму позики можна на іншу (не зарплатну) картку працівника.
* Детальніше про це можна прочитати в публікації І. Чигир «Орендні й інші виплати на зарплатну картку працівника — чи можливо»
Якщо суму позики перераховують на банківський рахунок, підтвержувати цю операцію будуть відповідні первинні документи — платіжне доручення та виписка банку.
Повернути безвідсоткову позику позичальник може достроково. Позику вважають повернутою в момент, коли позикодавцеві передають речі, визначені родовими ознаками, або зараховують грошову суму, яку позичали, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК).
Податкові наслідки
Поворотна фіндопомога не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток. Адже суми, які позичальник відповідно до договору має повернути у визначений строк позикодавцеві, є зобов’язаннями (п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання»). При цьому ані доходів у сумі отриманої позики, ані витрат під час її повернення позичальник не визнає (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», пп. 9.3 П(С)БО 16 «Витрати»).
У позичальника-юрособи
суми поворотної фіндопомоги не впливають на фінрезультат
У позичальника отримання і повернення безвідсоткової фіндопомоги не змінює бухгалтерського фінрезультату, тому не зміниться й об’єкт оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 ПК). Це стосується і платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат на різниці, передбачені розділом ІІІ ПК. А коригувань за поворотною фіндопомогою не передбачено.
Основна сума поворотної фіндопомоги, що надала фізособа іншим особам і яку їй повертають, не включається до оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.31 ПК. Тому з таких сум не утримують ПДФО та військовий збір. Попри це підприємство як податковий агент зобов’язане відобразити суми допомоги у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153». Адже у податковому розрахунку фіндопомогу, яку повертають фізособі-позикодавцеві, необхідно показати у графах 3а та 3 розділу І форми № 1ДФ за той звітний період, у якому її повернули. Якщо фіндопомогу повертають частинами, у формі № 1ДФ за звітний квартал відображають кошти, фактично повернуті у цьому кварталі.
Немає коментарів:
Дописати коментар