Підсумований облік робочого часу

Підсумований облік робочого часу:



'via Blog this'

Коли заборгованість набуває статусу безнадійної

Коли заборгованість набуває статусу безнадійної:



'via Blog this'

Заявление на налоговую социальную льготу (НСЛ)

Заявление на налоговую социальную льготу (НСЛ):



'via Blog this'

Бесплатная передача основных средств (Украина): учет и проводки

Бесплатная передача основных средств (Украина): учет и проводки:



'via Blog this'

Индексация зарплаты 2016 года в Украине, Таблица за июль, июнь, май…

Индексация зарплаты 2016 года в Украине, Таблица за июль, июнь, май…:



'via Blog this'

Учетная политика предприятия (Украина) - 2016

Учетная политика предприятия (Украина) - 2016:

Національний банк України знизив облікову ставку до 15.5%

[повернутись]

28.07.2016 прес-реліз Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 15.5% річних з 29 липня 2016 року. Подальше пом’якшення монетарної політки обумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції – 12% +/-3 п.п. на 2016 рік та 8% +/-2 п.п. на 2017 рік. У червні 2016 року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Фактична траєкторія  зниження інфляції була більш стрімкою, ніж прогнозувалася Національним банком. Зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів. Реальна заробітна плата відновила зростання в річному вимірі. Однак, споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію. Зовнішньоекономічна кон’юнктура продовжувала залишатись сприятливою, що зумовлювало перевищення пропозиції над попитом на іноземну валюту. За таких умов Національний банк продовжував купівлю іноземної  валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу. Проведена у червні лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки та не призводила до дестабілізації валютного ринку. Крім того, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення в першому півріччі.  Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж очікувалося, зниження темпів зростання базової інфляції та компенсували внесок з боку адміністративно регульованих цін та тарифів, а також цін на паливо. Уповільнення фактичної інфляції разом зі зміцненням обмінного курсу також забезпечило підґрунтя для подальшого покращення інфляційних очікувань населення, бізнесу та експертного середовища. Прогноз споживчої інфляції залишається на рівні цільових орієнтирів: 12% – на 2016 рік та 8% – на 2017 рік.

Обратная сторона Марьинки - Пётр и Мазепа

Обратная сторона Марьинки - Пётр и Мазепа:



'via Blog this'

Видача довідки про роботу та зарплату

Видача довідки про роботу та зарплату:

Як оформити повернення товару через РРО

Як оформити повернення товару через РРО:

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 02.07.2016 р. N 14421/6/99-99-14-05-01-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) і повідомляє.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють правові відносини при здійсненні розрахунків з використанням Інтернету, є:

Закон України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено;

Закон України від 03.09.2015 р. N 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон N 675), який визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов'язкові реквізити, у тому числі назва та код суб'єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, звертаємо увагу, що у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником) як наявність товару, так і його кількість. А також з'ясовують форму та час оплати.

Фінзвітність коригують разом із декларацією з податку на прибуток

Фінзвітність коригують разом із декларацією з податку на прибуток:



'via Blog this'

Особливості оподаткування безкоштовної роздачі продукції з рекламною метою

28.07.2016

Для стимулювання збуту виробникам доводиться влаштовувати промоакції, у ході яких потенційний покупець може ознайомитися з усіма перевагами пропонованої продукції. Як оподатковувати безкоштовну роздачу товарів − далі.       Податок на прибуток       Починаючи з 01.01.2015 року, згідно з п. 134.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі − ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі − П(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі − МСФЗ), на податкові різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.       Якщо дохід підприємства за звітний період не перевищує 20 млн грн, то коригування фінрезультату, визначеного згідно з П(С)БО або МСФЗ, можна не проводити.       У випадку коли підприємство все ж застосовуватиме різниці, передбачені р. ІІІ ПКУ, то сьогодні особливих норм щодо коригування фінрезультату у випадку понесення витрат на рекламну акцію (безкоштовну роздачу) в р. ІІІ ПКУ немає.

Ви отримали запит податкової щодо розбіжностей між даними податкової декларації та фінансової звітності? Готуємо відповідь

27.07.2016

Габрук О.Г. - незалежний експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування, партнер Центра ділової інформації «Парітет»    Пантелійчук Л.Б. - директор ПП «Аудиторська фірма „Константа”»        Шпаргалка для написання листа –відповіді        Ви отримали запит податкової щодо розбіжностей між даними податкової декларації та фінансової звітності?       Готуємо відповідь       В публікації використані наступні нормативні документи:       1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;       2. НП(С)БО 1- Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"(Наказ Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"");       3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування");       4. П(С)БО 15 - П(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»;       5. П(С)БО 16 - П(С)БО 16 „Витрати”, затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»;       6. П(С)БО 25 - П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».       Після подачі до податкових органів на місцях річної податкової звітності чимало платників податків вже отримали запити щодо розбіжності між даними декларації та показниками фінансової звітності. З платниками податку на прибуток зрозуміло. Об’єкт оподаткування розраховується за правилами бухгалтерського обліку. А тому, показники рядків 01 та 02 декларації на прибуток мають кореспондувати з показниками фінансової звітності. І про це ми вже писали.

Змінилося місце проживання/назва вулиці - повідомте податкову

28.07.2016         Податківців запитали: чи потрібно подавати заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП з оновленою інформацією щодо місця проживання платника податків, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?       Відповідь була наступною. Згідно з п. 70.7 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 р. № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) (далі – Заяви) відповідно.        Згідно з п. 3 розд. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Декларацію з ПДВ у новій редакції вперше подаватимуть за серпень

27.07.2016         Головне управління ГУ ДФС у Вінницькій області інформує про те, що подання податкової звітності з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 року наказом Мінфіна від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).       Звертаємо увагу на те, що додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до податкової декларації з ПДВ викладено в новій редакції, яка передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість.       Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.       При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.       З огляду на це, у графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.       По материалам: ГУ ДФС у Вінницькій області

Як оподатковувати роялті

Як оподатковувати роялті:

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ У М. КИЄВІ

ЛИСТ

15 липня 2016 року № 16113/10/26-15-13-02-16

Про надання відповіді

Вiдповiдно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вiд 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зi змiнами та доповненнями (далi — Кодекс) роялтi — це будь-який платiж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права iнтелектуальної власностi, а саме на будь-якi лiтературнi твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютернi програми, iншi записи на носiях iнформацiї, вiдео- або аудiокасети, кiнематографiчнi фiльми або плiвки для радiо- чи телевiзiйного мовлення, передачi (програми) органiзацiй мовлення, iнших аудiовiзуальних творiв, будь-якi права, якi охороняються патентом, будь-якi зареєстрованi торговельнi марки (знаки на товари i послуги), права iнтелектуальної власностi на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права iнтелектуальної власностi на iнформацiю щодо промислового, комерцiйного або наукового досвiду (ноу-хау).

Допуск працівника до роботи без повідомлення ДФС є триваючим порушенням

Допуск працівника до роботи без повідомлення ДФС є триваючим порушенням:



'via Blog this'

Штраф за несплату податку з доходів нерезидента

Штраф за несплату податку з доходів нерезидента:



'via Blog this'

Нові форми звітності з податку на прибуток

Нові форми звітності з податку на прибуток:



'via Blog this'

Про стягнення коштів у системі електронного адміністрування ПДВ

25.07.2016         Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), передбачено, що суми ПДВ, зазначені в податковій звітності, перераховуються до бюджету та/або на поточний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, яке відповідає п. 209.18 ст. 209 ПКУ, з електронного рахунка платника податку (п. 19 Порядку № 569).       Пунктом 22 Порядку № 569 визначено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань:       1) платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;       2) Державна казначейська служба (далі – Казначейство) перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на поточний рахунок відповідно до п. 209.18 ст. 209 ПКУ коштів, що перераховуються на електронний рахунок.       Таким чином, для погашення податкового боргу з ПДВ, що виник у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платник податку повинен поповнити свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. По мірі надходження коштів на електронний рахунок Казначейством такі кошти перераховуються до бюджету та зараховуються в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ.             По материалам: ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві

Чи підпадає під санітарно-гігієнічні потреби використання води для миття обладнання, вітрин чи інвентарю?

	25.07.2016
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.       Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.       Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.       Згідно з п. 2 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» приміщення - це частина внутрішнього об’єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.       Якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (п. 5.2 ст. 5 ПКУ).       Тобто під використанням води для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані слід розуміти використання води для підтримання чистоти безпосередньо в будівлях (зокрема, миття підлоги, вікон, стін, підвіконня).       Оскільки торговельне та механічне обладнання, вітрини та інвентар, що знаходяться в приміщеннях, не належать до категорії будівлі чи будівельних елементів, використання води для миття обладнання, вітрин та інвентарю не є використанням води для санітарно-гігієнічних потреб.
По материалам: ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Налоговый расчет по форме № 1ДФ: от строки к строке. Бухгалтер 911, № 30, Июль, 2016 | iFactor

Налоговый расчет по форме № 1ДФ: от строки к строке. Бухгалтер 911, № 30, Июль, 2016 | iFactor:



'via Blog this'

Отчет о финансовых результатах (Форма №2)-2016

Отчет о финансовых результатах (Форма №2)-2016:



'via Blog this'

Испытательный срок на работе в Украине -прием, время, увольнение и т.д

Испытательный срок на работе в Украине -прием, время, увольнение и т.д:



'via Blog this'

Продавець порушив граничний термін реєстрації накладної: дії покупця

Продавець порушив граничний термін реєстрації накладної: дії покупця:



'via Blog this'

Нове тлумачення законодавства щодо оподаткування ПДВ операцій відшкодування комунальних послуг

19.07.2016

На сьогоднішній день в Україні склалась цілком обгрунтована та зрозуміла практика в сфері орендних правовідносин нерухомості в частині відшкодування орендарями орендодавцю нерухомості (приміщень) плати за користуння комунальними послугами, електроенергією окрім суми орендної плати. У випадку якщо орендодавець являється платником податку на додану вартість, він нараховує на суму компенсації податок на додану вартість. В свою чергу, орендатор мав право на включення податку на додану вартість сплаченого в сумі компенсації до складу податкового кредиту по податку на додану вартість на підставі податкової накладної, складеної орендодавцем.       Така практика завжди приймалась органами ДФС, як така, що відповідає вимогам діючого законодавства.       Однак, новою командою ДФС України в листі від 19.04.2016 г. № 8815/6/99-99-19-03-02-15 була висловлена зовсім протилежна думка, згідно якої у випадку якщо орендодавець являється платником податку на додану вартість, він нараховує на суму компенсації комунальних послуг, електроенергії податок на додану вартість, проте у орендаря відсутнє право на включення податку на додану вартість сплаченого в сумі компенсації до складу податкового кредиту по податку на додану вартість.       Свою думку ДФС України обгрунтовує тим, що операція з отримання орендарем від орендодавця компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо та не включається орендарем до складу орендної плати.

Экспорт в учете: предоплата и отгрузка частями

Экспорт в учете: предоплата и отгрузка частями:



'via Blog this'

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості

	20.07.2016
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.       У разі недостатності майна боржника – фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, визнання заборгованості безнадійною згідно зі ст. 14 Кодексу можливе за умови, що дії з розшуку зареєстрованого за боржником майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника – відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документу у порядку і на умовах, визначених Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».       До зобов’язань за фінансовими кредитами, заборгованість за якими визнається безнадійною, відповідно до ст. 14 Кодексу включається сума кредиту, перерахованого за курсом Національного банку України у національну валюту України, сума нарахованих відсотків за користування кредитом та пені, визначена відповідно до правил бухгалтерського обліку.       При цьому, така заборгованість підпадає під дію ст. 14 Кодексу за умови, що виконавчий документ про стягнення з позичальника сум боргу за раніше ухваленим судовим рішенням повернуто банку без виконання, якщо у позичальника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.       Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами ст. 139 Кодексу.       Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .       Крім того, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним у ст. 14 Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.       У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.       При цьому, на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам ст.14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.       Водночас якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим ст.14 Кодексу, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового результату до оподаткування не здійснюється.
По материалам: ГУ ДФС у Київській області

 

ВІДЕО: «Порядок оскарження податкових повідомлень рішень органів ДФС»

ВІДЕО: «Порядок оскарження податкових повідомлень рішень органів ДФС»:



'via Blog this'

Термін придатності податкової накладної

Термін придатності податкової накладної:



'via Blog this'

Звіт 1ДФ : заповнення (податковий розрахунок форма 1ДФ) - 2016

Звіт 1ДФ : заповнення (податковий розрахунок форма 1ДФ) - 2016:

Заміна сторони у зобов’язанні: що варто знати

15.07.2016         Sergey Barbashin, юриспруденція        Правовий механізм заміни сторони у зобов’язанні набув широкої популярності при здійсненні господарської діяльності та захисті власних інтересів. Його використовують при невиконанні стороною своїх зобов’язань, при ліквідації підприємств чи заміні, або ж за бажанням кредитора, навіть якщо кредитор не порушував умови договору тощо.       У першу чергу хочемо звернути увагу на те, що заміна сторони в зобов’язанні можлива у будь-якому зобов’язанні, якщо це прямо не заборонено відповідним законом та/або договором . Слід пам’ятати, що загальні правила щодо заміни сторони у зобов’язанні передбачені у Главі 47 ЦКУ, а заміна сторони в фінансовому зобов’язанні, тобто договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), регулюється Главою 73 ЦКУ.       Вище зазначеними нормами передбачається, що за бажанням однієї сторони (зазвичай це кредитор) та в деяких випадках за згодою іншої сторони (якщо це заміна боржника, або договором передбачено, що заміна кредитора відбувається виключно після погодження цього з іншою стороною в зобов’язанні) може бути проведено заміну сторони у зобов’язані.       Глава 47 ЦКУ передбачає можливість заміни як кредитора, так і боржника. Ст. 512 ЦКУ визначає перелік підстав заміни кредитора в зобов’язанні, який не є вичерпним. При заміні сторони в зобов’язанні слід звернути увагу на те, що правочин на основі якого здійснюється заміна сторони, має вчинятись в тій самій формі, що і основний правочин, і якщо основний правочин вчинявся і підлягав державній реєстрації, то і правочин по заміні сторони також підлягає обов’язковій державній реєстрації (ст. 513 ЦКУ).       Для проведення заміни кредитора, згода боржника на таку заміну не обов’язкова, якщо інше не визначено договором чи законом. Після заміни кредитора, від первісного кредитора до нового кредитора, переходять всі права первісного кредитора в повному обсязі (ст. 514 ЦКУ).

Поставщик ошибочно указал в налоговой накладной код УКТ ВЭД на произведенный в Украине товар. Имеет ли покупатель право на налоговый кредит?

	18.07.2016
ГФС в письме от 23.06.2016 р. № 13855/6/99-99-15-03-02-15 обращает внимание, что согласно подпункта "ї" пункта 201.1 НКУ в налоговой накладной указывается код товара согласно УКТ ВЭД для подакцизных товаров и товаров, ввезенных на таможенную территорию Украины.       При этом налоговая накладная, содержащая ошибки в реквизитах, определенных пунктом 201.1 НКУ (кроме кода товара согласно УКТ ВЭД для подакцизных товаров и товаров, ввезенных на таможенную территорию Украины), которые не мешают идентифицировать осуществленную операцию, ее содержание (товар/услугу, что поставляются), период, стороны и сумму налоговых обязательств, является основанием для отнесения покупателем сумм НДС в состав налогового кредита.       Таким образом, указание налогоплательщиком в налоговой накладной, зарегистрированной в ЕРНН, кода УКТ ВЭД товара, произведенного в Украине и который не является подакцизным товаром, при условии, что такое указание кода УКТ ВЭД не мешает идентифицировать операцию по поставке товара и ее стороны, согласно пункта 201.10 НКУ не может быть единственным основанием для исключения сумм НДС, указанных в такой налоговой накладной из состава налогового кредита покупателя - плательщика налога.
По материалам: Бухгалтер 911

   

Нові форми звітності з ЄСВ

Нові форми звітності з ЄСВ:



'via Blog this'

Приклад заповнення 1ДФ (1-ДФ)

Приклад заповнення 1ДФ (1-ДФ):

При самостійному виправленні помилки при нарахуванні військового збору - штраф

14.07.2016         Головне управління ДФС у Житомирській області нагадує, що у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність.       Однак, якщо виправлення помилки - зменшення суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.       В якому розмірі будуть застосовуватись штрафи?       Згідно з п. 119.2 ПКУ, за неподання, подання з порушенням строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, передбачено штраф у розмірі 510 грн (за повторні дії протягом року - 1020 грн).       Ці штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності виникли у зв’язку з проведенням річного перерахунку ПДФО відповідно до п. 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.       Якщо податковий борг не сплачено у встановлені ПКУ строки для погашення узгодженого грошового зобов’язання, то після закінчення цих строків на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 ПКУ).

Чи коригувати фінрезультат до оподаткування на суму амортизації, нарахованої на суму індексації (дооцінки)

	14.07.2016
ДФСУ в листі від 29.06.2016 р. № 14134/6/99-99-15-02-02-15 розглянула питання щодо збільшення фінрезультату до оподаткування на суму нарахованої амортизації, у т.ч. на суму індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції.       Насамперед контролери нагадали:       об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного відповідно до П(С)БО чи МСФЗ, на різниці, передбачені р. III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).       Так, згідно з п. 138.1 ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до П(С)БО чи МСФЗ.       Зважаючи на викладене, фіскали повідомляють:       фінрезультат до оподаткування збільшується, зокрема, на амортизацію суми індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції.
По материалам: Інтерактивна бухгалтерія

 

Особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробникам у разі вивезення товарів за межі митної території України

12.07.2016         Державною фіскальною службою України листом від 13.06.2016 р. № 13065/6/99-99-12-02-01-15 надано роз’яснення щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість сільськогосподарським товаровиробникам у разі вивезення товарів за межі митної території України власновиробленої сільськогосподарської продукції.       Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.       Пунктом 209.14 статті 209 розділу V Кодексу передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, а саме нульова ставка.       При вивезенні сільськогосподарських товарів за межі митної території України сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 розділу V Кодексу).       У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (далі - Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До податкової декларації 0121 - 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.

Зведена податкова накладна при застосуванні касового методу

12.07.2016

Фахівців головного податкового відомства запитали: чи має право особа, що застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, складати зведену податкову накладну при здійсненні операцій з поставки товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер?       У відповіді фахівці ДФСУ нагадали, що згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).       Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:       покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;       покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.       У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.       Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.       Отже для складання зведеної податкової накладної потрібно враховувати увесь обсяг саме постачання товарів/послуг покупцям, з якими постачання має безперервний або ритмічний характер, а не їх оплати.        Враховуючи, що особи, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань, складають податкову накладну на дату надходження коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку на додану вартість або дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, то підстав для складення зведеної податкової накладної такі особи не мають.

Платник не відповідає за дії банку при перерахуванні податків до бюджету

	12.07.2016
З позиції апеляційного суду, законодавчі приписи пункту 129.7 Податкового кодексу України дозволяють зробити висновок, що конституційний обов’язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.       При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.       За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов’язок зі сплати відповідної суми податкового зобов’язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.       Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 р. № 806/5229/15
По материалам: Головбух24

 

Який порядок коригування показників акцизної накладної у випадку повернення пального отримувачем постачальнику?

11.07.2016         Податківців запитали: який порядок коригування показників акцизної накладної у випадку повернення пального отримувачем постачальнику?       Відповідь була наступною. Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 (далі – Порядок № 218), якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).        Коригуються лише показники акцизних накладних, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 218).        Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 218 встановлено, що розрахунок коригування акцизної накладної складається особою, яка реалізує пальне.        Розрахунок коригування акцизної накладної, складений платником податку до акцизної накладної з реалізації пального неплатникам акцизного податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 218).        Якщо у розрахунку коригування акцизної накладної, складеному до акцизних накладних з реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, розрахунок коригування акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, що реалізує пальне, в порядку, передбаченому для акцизних накладних (п. 5 розд. ІІІ Порядку № 218).        Якщо у розрахунку коригування акцизної накладної, складеному до акцизних накладних з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає розрахунок коригування акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого розрахунку в ЄРАН.        При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 218).       По материалам: Категорія 116.13 "ЗІР"

Баланс підприємства (Форма №1)-2016

Баланс підприємства (Форма №1)-2016:

Відпуск пального, переданого на зберігання

Відпуск пального, переданого на зберігання:



'via Blog this'

Розничная «алко-табачная» отчетность глазами налоговиков

08.07.2016

Розничные торговцы алкоголем и табаком, конечно же, уже в курсе*, что с апреля обязанность отчитываться об обороте этих подакцизных товаров распространяется и на них. Надежды на то, что эта отчетность в ближайшее время будет отменена, не оправдались — соответствующий законопроект депутаты не поддержали. Правда, на ознакомление им передан другой аналогичный «отменяющий» законопроект. Но его, по всей видимости, постигнет та же участь. Так что ежемесячное предоставление отчетов по формам № 1-РА/1-РТ по-прежнему обязательно. А значит, вопросы их заполнения по-прежнему актуальны. На многие из них налоговики уже дали ответы. Что же они прояснили? Читайте в нашей статье.       Ольховик Ольга, налоговый эксперт       * См. об этом «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 23, с. 2, № 33, с. 16.       Появление новых «алкогольно-табачных» отчетов для розничных торговцев было как гром среди ясного неба. Им пришлось второпях разбираться, куда, до какого числа эти отчеты нужно подать, что в них нужно, а что не нужно отражать. Предпринимателям пришлось «изобретать» особые методы подсчета, ведь, даже понимая, что нужно посчитать, сделать это при отсутствии бухгалтерского учета достаточно непросто. А тут еще разного рода не урегулированных «неясностей» хоть отбавляй. Точки над «і» все это время активно расставляли налоговики. Давайте посмотрим, что у них получилось.

Отчет по ЕСВ: отпускные и компенсация

07.07.2016

К нам на «Горячую линию» очень часто обращаются подписчики с вопросом: как отразить в ЕСВ-отчетности отпускные и компенсацию за неиспользованные дни отпуска? Почему таких вопросов много? Все дело в том, что...       Ушакова Лилия, эксперт по вопросам оплаты труда, buhgalter911@mail.ua        ...оплату дней отпуска и компенсацию за дни неиспользованного отпуска п.п. 2.2.12 Инструкции № 5* относит к фонду дополнительной заработной платы. Поэтому в Таблице 1 Отчета по форме № Д4 их суммы должны оказаться в строке 1.1 в общей сумме заработной платы, начисленной работникам. Здесь все понятно. А вот с Таблицей 6 не все так просто.        * Инструкция по статистике заработной платы, утвержденная приказом Госкомстата от 13.01.2004 г. № 5.

Новые формы ЕСВ. Особенности заполнения и практические советы

06.07.2016

Начался отчетный период предоставления страхователями отчетности о суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование. Особенностями июльского периода отчетности является введение новых бланков по ЕСВ, утвержденных приказом Министерства финансов № 441. В статье мы расскажем, как правильно заполнять отчет и о том, какие полезные функции программного обеспечения помогут сократить работу над ним и избежать ошибок.       Изменение форм отчетности для бухгалтера – это дополнительные сложности в отлаженном рабочем процессе, и понимая это, разработчики компьютерной программы «M.E.Doc» предлагают пользователям практические советы по работе с новыми формами в программе.       Для комфортной работы с отчетностью ЕСВ в компьютерной программе «M.E.Doc» реализована возможность копирования ранее поданных отчетов с конвертацией в новые формы бланков.       Чтобы скопировать отчет нужно в электронной таблице модуля выделить курсором мыши нужный комплект документов (общая строка с названием отчета) и выбрать Файл/Копіювати или нажать на кнопку  на панели инструментов окна.       В следующем окне Копіювання звіту указать отчетный период, в который копируется отчет:

Кілька поставок покупцю в один день за різними договорами. Заповнення податкової накладної

06.07.2016         Фахівці ДФС розглянули питання щодо кількості податкових накладних, які мають складатися постачальником — платником ПДВ покупцю відповідно до різних договорів купівлі-продажу товарів (послуг) протягом одного дня.       У випадку відвантаження покупцю товарів, надання послуг та/або отримання попередньої оплати (авансу) протягом одного дня у межах різних договорів купівлі-продажу з одним покупцем такому покупцю може бути складена як одна податкова накладна, так і декілька відповідно до кожного з договорів окремо. При складенні однієї податкової накладної до неї мають бути внесені загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів (послуг) відповідно до різних договорів.       Лист ДФС від 09.06.2016 р. № 12796/6/99-99-15-03-02-15       По материалам: Головбух24

24.06.2016, № 24

ІНДЕКСАЦІЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ У ЧЕРВНІ ТА ЛИПНІ 2016 РОКУ

При проведенні індексації заробітної плати слід керуватися Законом про індексацію та Порядком № 1078.

Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін (ІСЦ) перевищить поріг індексації, встановлений із січня 2016 р. у розмірі 103%.

Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим, і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Якщо сума підвищення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення заробітної плати.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом про індексацію та Порядком № 1078.

Дані Держстату України ІСЦ (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації, наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Місяць	2015 р.
Січень	103,1
Лютий	105,3
Березень	110,8
Квітень	114,0
Травень	102,2
Червень	100,4
Липень	99,0
Серпень	99,2
Вересень	102,3
Жовтень	98,7
Листопад	102,0
Грудень	100,7
	2016 р.
Січень	100,9
Лютий	99,6
Березень	101,0
Квітень	103,5
Травень	100,1