Як складається розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складений за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу?
Як зазначено у п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
За підсумками календарного року платник податку здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (п. 199.4 ст. 199 Податкового кодексу).
Така частка визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу).
Визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 — 199.4 ст. 199 цього Кодексу частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, передбаченими п. 199.1 цієї статті. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (п. 199.5 ст. 199 Податкового кодексу).
Крім того, у разі якщо придбані та/або виготовлені до 01.07.2015 р. необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів в оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 ст. 199 Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію) (п. 42 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).
На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань до кожної із зведених податкових накладних, складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
Порядком № 1307 встановлено необхідність складання двох окремих податкових накладних для випадків, коли придбаний товар/послуга використовується у звільнених від оподаткування операціях (тип причини 09) та в операціях, які не є об’єктом оподаткування (тип причини 08).
Отже, у разі якщо платник податків здійснював нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, він мав скласти зведену податкову накладну з типом причини 09 щодо товарів/послуг, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і у звільнених від оподаткування операціях, та з типом причини 08 щодо товарів/послуг, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і операціях, які не є об’єктом оподаткування.
До кожної зведеної податкової накладної, складеної згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, за результатами перерахунку, передбаченого п. 199.5 цієї статті, складається окремий розрахунок коригування, який підлягає реєстрації в ЄРПН.
У заголовній частині розрахунків коригування до таких накладних у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини:
- 08 — якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена на суму нарахованих податкових зобов’язань щодо товарів/послуг, необоротних активів, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, які не є об’єктом оподаткування;
- 09 — якщо розрахунок коригування складається до зведеної податкової накладної, що була складена на суму нарахованих податкових зобов’язань щодо товарів/послуг, необоротних активів, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і в звільнених від оподаткування операціях.
У розрахунку коригування зазначається дата складання та порядковий номер зведеної податкової накладної, що була складена відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, до якої складається такий розрахунок коригування.
У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані (п. 11 Порядку № 1307).
У розділі Б табличної частини розрахунку коригування у графі 1 зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується.
У графі 2 «Причина коригування» зазначається «Коригування за підсумками року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ».
У рядку I «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у тому числі у рядках II та/або III залежно від ставки податку (20 або 7 %) зазначається сума податку, яка збільшує або зменшує (при зменшенні проставляється знак «–») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу.
Інші графи та рядки табличної частини не заповнюються та залишаються пустими. Нулі та прочерки в них не проставляються.
Немає коментарів:
Дописати коментар