неділю, 4 серпня 2013 р.

Чому Мінфін не любить бухгалтерів?

Дмитро Дєнков, для РЕ

Безперечно, податки - це улюблене поле креативних законодавців. Податковий кодекс, до якого за останні два роки було внесено тисячі правок, уже давно заслужив на своє місце в Книзі рекордів Гіннеса.
Українські чиновники демонструють неабияку працездатність в удосконаленні або, точніше навіть буде сказати, "покращенні" законодавства. І з особливою наполегливістю та самовідданістю, яка межує з фанатизмом, вони переписують саме податкове законодавство.
А представників Державної податкової служби чи Міністерство доходів та зборів за постійний фонтан ідей можна було б нагородити чимось на кшталт "золотого пера".

Напередодні до "РЕ" потрапив черговий шедевр – законопроект, покликаний змінити усталений порядок розрахунку податку на прибуток. Цього разу поуправлятися у написанні законів на податкову тему вирішили в Академії фінуправління при міністерстві фінансів.
Документ поки що обговорюють в експертному середовищі. Утім, в якій формі він би не потрапив до Верховної ради, уже є очевидним, що уникнути додаткових витрат, виходячи із запропонованих змін, бізнесу точно не вдасться. У свою чергу, бухгалтерам ці новації обіцяють безсонні ночі і черговий головний біль.
Що передбачає документ? Він пропонує за новим алгоритмом визначати об'єкт оподаткування з податку на прибуток в бухгалтерському обліку. Відповідно до нього усі підприємства фактично зобов'яжуть розраховувати податок з урахуванням так званих податкових різниць.
Для цього автори документу пропонують повністю переписати розділ ІІІ Податкового кодексу "Податок на прибуток підприємств".
Зрештою, щоб розібратися в суті нововведень, необхідно більш детально описати сьогоднішню усталену практику.
Що є
З моменту набуття чинності Податкового кодексу підприємства подають у податкові органи дві звітності: фінансову (бухгалтерську) і податкову (податкова декларація).
І якщо намагатися сказати дуже просто, то зараз об'єкт оподаткування на більшості підприємств визначається як різниця між податковими доходами та податковими витратами. До останніх, зокрема, включається собівартість продукції.
Такі розрахунки відповідають так званому фінансовому обліку, який регламентує такий документ як Національне положення (стандарти) бухгалтерського обліку – ПСБО.
Утім, існує ще так званий податковий облік, в якому податок на прибуток вираховується по-іншому. Це спричинено особливостями обліку певних операцій, встановлених в Податковому кодексі.
Відмінності між нарахуванням об'єкта оподаткування в одній звітності та іншій фактично і називається податковими різницями. Тобто це, фактично, гривневе вираження відмінності, яка виникає між оцінкою та критеріями визнання доходів та витрат операцій в бухгалтерському і податковому обліку.
Однак, у будь-якому разі податки нараховуються на оподатковуваний прибуток, який вказаний у податковій декларації. І це не підлягає сумніву. Просто буває таке, що підприємство у фінансовій звітності показує прибутки, а в податковій декларації – збитки, тоді податківці можуть звернутися до підприємства за поясненням.
Зокрема, приклад обліку податкових різниць наводить консультант департаменту податкового і юридичного консультування КPMG в Україні Галина Беднарчук.
"В бухгалтерському обліку до витрат включається 100 % собівартості товарів придбаних в офшорах, а от в податковому обліку на витрати можна віднести в цій ситуації суму, яка на 15 % є меншою.
Тому, таких 15 % буде вважатися постійною податковою різницею щодо витрат, яка збільшує наш базовий показник, тобто бухгалтерський прибуток.
Якщо, припустімо, товар, придбаний в офшорі за 100 гривень, продали за 150 гривень, то бухгалтерський прибуток буде 50 гривень. В податковому ж обліку до цих 50 гривень потрібно додати 15 гривень.
Таким чином, об'єкт оподаткування збільшується на цю постійну податкову різницю".
Податкові різниці до того ж ще можуть бути постійними або тимчасовими. Доходи або витрати можуть визнаватися в бухгалтерському обліку, а в податковому не визнаватися взагалі. У цьому випадку виникатиме постійна податкова різниця.
Інший випадок - доходи і витрати в бухобліку визнаються, а в податковому обліку будуть визнаватися пізніше. Тоді маємо справу з тимчасовою податковою різницею.
Проте, все це сьогодні немає ніякого значення для рядових бухгалтерів. Ні для кого не є таємницею, що більшість з них не працюють з податковими різницями - вони просто окремо вираховують оподатковуваний прибуток в фінансовому обліку та податковій декларації.
Принаймні, так роблять близько 80% представників бухгалтерського цеху, які не мають справи з міжнародною звітністю.
Що пропонується
Мінфін же пропонує "зламати" усталену практику і ввести інший розрахунок для бухгалтерського обліку. Такий розрахунок буде відштовхуватися від базового показника - прибутку, визначеного в бухгалтерському обліку на підставі стандартів.
Показник фактично буде коригуватися на податкові різниці, визначені по цілому ряду окремих операцій (всього 74 різниці), які будуть додаватися до базового показника або відніматися від нього.
В документі також передбачається зменшити кількість неоподатковуваних статей і неефективних податкових обмежень, і тим самим зменшити кількість податкових різниць.
На думку авторів законопроекту, у такий спосіб вони спростять адміністрування податку на прибуток. Мовляв, зменшать час для підприємств на визначення зобов'язань та складання звітності.
Реальні цілі
Разом з тим експерти якраз не бачать в ініціативах Мінфіну якогось спрощення. Навпаки, вони вбачають в таких ідеях лише додаткові проблеми для підприємців, і бажання влади "обдерти" бізнес.
"До плюсів законопроекту певно можна віднести хіба те, що бухгалтерський облік береться за основу… Якщо законотворці вважають, що такими змінами вони зменшать витрати часу платника податків, то, певно, ця думка є хибною", - каже Галина Беднарчук.
За словами керуючого партнера аудиторської фірми "Аксьонова та партнери" Олени Макєєвої, запропоновані зміни будуть найбільш болючими для представників бухгалтерської професії.
"Основний ризик прийняття такого непрофесійного законопроекту я бачу в складності проведення розрахунку бухгалтерами податкових різниць. Все прописано дуже складно і заплутано. При цьому багато бухгалтерів просто не знають, що таке податкові різниці і для чого вони розраховуються, тож їх доведеться переучувати", - зазначає експерт.
Хоча це ініціативи Мінфіну додадуть клопоту не тільки тим підприємствам, які працюють за національними стандартам, а і тим, які уже давно складають звітність відповідно до стандартів МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності).
Справа в тому, що МСФЗ мають окремий стандарт 12 "Податки на прибуток", який містить чіткий механізм розрахунку податкових різниць та відображення їх у фінансовій звітності.
Вітчизняний законодавець не захотів використати даний бухгалтерський стандарт я кращу європейську практику і досвід. І тим підприємствам, які сьогодні застосовують міжнародні стандарти в обов'язковому порядку, додатково необхідно буде вести податкові різниці за правилами МСФЗ та за правилами Податкового кодексу окремо.
"Хіба це можна назвати спрощенням ведення обліку і скороченням трудовитрат? Безумовно, ні", - наголошує Макєєва.
За її словами, такий законопроект переслідує лише фіскальну ціль. Адже чим заплутаніше законодавство, тим більше можна пред'явити претензій, більше податків зібрати, більше кримінальних справ відкрити.
"Неможливо забезпечити швидке і коректне застосування нових правил. Поки бухгалтер навчиться, у контролюючих органів буде достатньо можливостей карати підприємства за некоректний облік податкових різниць", - вважає експерт.
Поряд з цим, кваліфікований персонал знайти сьогодні вкрай складно, не зважаючи на високий рівень зарплатних очікувань.
Тож багатьом підприємствам доведеться переглянути фонд заробітної плати відділу бухгалтерії, а це додаткові витрати, які не зможуть понести малий і середній бізнес в Україні.
При цьому зміни, які пропонують в Мінфіні, власне кажучи, навряд чи можна вважати визначними - та сама сорочка тільки навиворіт, у той же час потенційних втрат для бізнесу тут чимало.
***
Нагадаємо, відповідно до Податкового кодексу, з 1 січня 2013 року ставка податку на прибуток для підприємств знизилася з 21% до 19%.
Ставка податку на прибуток у розмірі 19% буде діяти протягом усього 2013 року для всіх підприємств, за винятком IT-компаній, для яких діє пільгова ставка в розмірі 5%.
З 1 січня 2014 року податок на прибуток знизиться в останній раз - до 16%.

Немає коментарів:

Дописати коментар