18.04.2018
Наказом від 21.03.2018 р. № 144 ДФСУ затвердила низку форм документів, які мають складати територіальні органи ДФС під час моніторингу реєстрації ПН/РК. А також порядок ведення переліку ризикових платників ПДВ
Як ми повідомляли раніше, ДФСУ наказом від 21.03.2018 р. №144 затвердила:
1) Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (завантажити) з додатками:
- додаток 1 «Облікова картка»;
- додаток 2 «Алгоритм дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків»;
2) Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків (завантажити).
3) Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків (завантажити).
Розглянемо їх детальніше.
Я – ризиковий платник податку. І що?
Перевірка платників податків на відповідність критеріям ризиковості – це один з етапів, які проходять ПН/РК до реєстрації в ЄРПН. Як роз’яснювали фахівці Мінфіну, це другий етап такого моніторингу.
Отже, якщо ви потрапили до переліку ризикових платників податків, вже немає значення, за якою операцією було складено ПН/РК або яка у вас податкова історія – цей ПН/РК заблокують. І вам доведеться доводити, що ці документи достойні реєстрації. Тобто надавати за ними Пояснення або Таблицю разом із копіями документів.
Єдині, кому цей статус не погіршить можливість реєструвати ПН/РК, – це ті платники ПДВ, у яких ПН/РК відповідають ознакам, встановленим п. 3 Порядку № 117.
Але і це може бути ненадовго, адже нещодавно податківці заговорили про внесення змін до Порядку № 117 і скасування ознак, за якими ПН/РК не блокуються. Ми про це писали тут. Якщо ці зміни Кабмін затвердить, то ризикові платники податку будуть розблоковувати усі свої ПН/РК.
Ризикові платники ПДВ тепер підлягають обліку!
Для цього ДФСУ затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків. Та, власне, наявність такого переліку і потрапляння до нього вплине лише на платників ПДВ. І то лише на один з аспектів їх «податкового життя» - можливість реєстрації ними ПН/РК.
Хто формуватиме цей перелік? Органи ДФС в областях, м. Києві та Офіси великих платників податків ДФС.
Покроково процедура ведення переліку ризикових платників податків виглядатиме так:
Крок 1. Усі платники податків, що подають на реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості.
Йдеться саме про критерії ризиковості самого платника податків. Про них ми писали тут.
Зверніть увагу: наразі існують два типи критеріїв:
- ті, які вже діють по всій Україні і затверджені ДФСУ та Мінфіном,
- і ті, які можуть встановити територіальні органи ДФС, відповідно, лише для своєї території.
Хто потрапляє до зони ризику?
Критерії, встановлені ДФСУ і Мінфіном. Згідно з п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платників податків розробляє ДФСУ, Мінфін погоджує, а Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики лише повідомляється про них. Далі ДФСУ оприлюднює ці критерії на власному сайті.
Зараз відомо, що ПН/РК блокуватимуть, якщо податківці отримають інформацію про те, що:
- реєстрація платника податку відбулася за недійсними (втраченими, загубленими) документами;
- зареєстровано платника податку фізособами, які передали право володіння чи управління на нього підставним (неіснуючим), померлим, безвісті зниклим особам;
- фізособи, які зареєстрували платника податку, не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати власні повноваження;
- платника податку зареєстровано без відома і згоди його засновників та керівників.
З яких джерел податківці можуть отримати таку інформацію? В Порядку №117 відповіді на це немає, як немає її і у новому порядку ведення переліку ризикових платників податків. Але здогадатися неважко з аналізу статей 72 і 73 ПКУ.
Критерії, які може встановити територіальний орган ДФС. Територіальні податківці мають право вводити додаткові критерії ризиковості платників податків на свій розсуд. Хоча і лише у встановленому ДФСУ діапазоні. А саме, якщо:
- платник ПДВ зареєстрований на тимчасово окупованій території (АР Крим, зона АТО);
- платник ПДВ новозареєстрований (протягом перших 3 місяців реєстрації платником податку);
- у юрособи - платника ПДВ і не бюджетника немає відкритих рахунків в комерційних банках;
- юрособа-платник ПДВ, у якого засновник або керівництво (посадові особи) мають власну негативну історію і працювали або були засновниками іншої юрособи, яку було ліквідовано через банкрутство протягом останніх 3-х років;
- юрособа-платник ПДВ є одночасно платником податку на прибуток і не подавав фінансову звітність за останній звітний період до контролюючого органу;
- платник ПДВ здійснює ризиковані операції.
Крок 2. Перевірка відбулася, і певні платники ПДВ відповідають встановленим критеріям. Що далі?
А далі відбувається засідання Комісії територіального органу ДФС. Засідання такої Комісії оформлюється протоколом. До протоколу обов’язково додаються:
- перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості;
- матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку;
- інша інформація, що розглядається Комісією.
Результатом такого засідання може бути внесення платника податків до переліку ризикових або, навпаки, виключення його з цього переліку. Обидві події відбуваються протягом наступного робочого дня і прописані у Алгоритмі, що є додатком 2 до коментованого Порядку № 144.
Крок 3. На кожного ризикового платника податків заводиться Облікова картка (за формою додатку 1 до Порядку № 144).
Ведуть її самі податківці, тож, нам на неї треба дивитися хіба що з цікавості. В цьому документі податківці фіксуватимуть включення/виключення платників податків з переліку ризикових і причину внесення до такого переліку (відповідно до даних протоколу Комісії).
У чому різниця між формами рішень, затвердженими наказом №144?
Наказом №144, крім Порядку, затверджено також форми Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків та Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків. Чим вони відрізняються?
Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків. Якщо ПН/РК заблоковані, то платник ПДВ-постачальник може подати органу ДФС Таблицю за формою додатку до Порядку № 117. А Комісія органу ДФС або врахувати інформацію з такої Таблиці і розблокувати ПН/РК, або не врахувати і не розблокувати. От саме про це і складається ця форма.
Відповідно до п. 32-34 Порядку №117, Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається Комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання. Рішення Комісії протягом операційного дня стає доступним платнику податку в Електронному кабінеті. Якщо рішення було прийняте про неврахування Таблиці даних, в ньому в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків. За п. 36 Порядку № 117, якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в Таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, Комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування такої Таблиці.
Тобто, це рішення, яке приймається вже щодо врахованої раніше Таблиці. І далі ПН/РК за операціями, які були зазначені в такій Таблиці, можуть блокуватися, і щоб їх розблокувати, доведеться подавати Пояснення/Таблицю з копіями документів наново.
Автор:
Бикова Ганна
Джерело:
«Дебет-Кредит»
Немає коментарів:
Дописати коментар