четвер, 23 листопада 2017 р.

Зміна номенклатури (коду) товару/послуги в податковій накладній

22.11.2017

У новій індивідуальній консультації податківці розповідають про порядок зміни номенклатури (коду) товару/послуги в податковій накладній. Однак про те, що така зміна може стати причиною блокування розрахунку коригування, поки що мовчать

Коментар до листа ДФС у Херсонській області від 16.11.2017 р. №2628/ІПК/21-22-12-01

У коментованому листі податківці роз’яснюють, що відповідно до пп."е" п. 201.1 ПКУ одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. При цьому обов'язковий реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця" має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг.

Таким чином, реквізит "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до обов'язкових, має відповідати формулюванню у первинних документах та не повинен містити інших даних, зокрема, щодо виду та номера цивільно-правового договору.

Згідно з п. 21 Порядку №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, відповідно до ст. 192 ПКУ, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування до ПН за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При цьому податківці зазначають: порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Коли писався коментований лист, це було дійсно так. Але з 17.11.2017 р. (дати набрання чинності змін до Критеріїв, про які ми писали тут) ситуація зміниться. Адже тепер зареєструвати такий розрахунок коригування буде зовсім непросто.

Як рекомендують скласти розрахунок коригування податківці у такому випадку?

1) У разі зміни номенклатури товарів/послуг у розрахунку коригування у графі 7 "Зміна кількості, об'єму, обсягу (-) (+)" в одному рядку зі знаком "-" зазначають номенклатуру товару/послуги, яка підлягає зміні, а в другому рядку вказують зі знаком "+" змінену номенклатуру товару/послуги.

2) У графі 1 розділу Б розрахунку коригування зазначається номер рядка податкової накладної, що коригується. Оскільки відбувається зміна номенклатури товару/послуги, зазначеної в конкретному рядку податкової накладної, то графа 1 "N з/п рядка податкової накладної, що коригується" розрахунку коригування заповнюється двічі по кожному з рядків, які змінюють номенклатуру, та відповідає графі 1 "N з/п" рядка податкової накладної, що коригується".

Як зазначали податківці раніше, зміна коду УКТ ЗЕД фактично є зміною номенклатури. Тому для виправлення помилки в такому коді (або в коді ДКПП послуг) розрахунок коригування складається так само, як і для виправлення помилки в номенклатурі.

Усі останні зміни з ПДВ –
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

ПІДПИСАТИСЬ

Хочете подивитись, як це виглядає?

Водночас наказом Мінфіну від 09.11.2017 р. №926 запроваджено новий критерій – блокується розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника ПДВ, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів).

Отже, якщо:

платник ПДВ не потраплятиме під ознаки, зазначені у п. 5 Критеріїв, за якими блокування розрахунків коригування не відбуватиметься,
у такому розрахунку коригування змінюється група та підгрупа товарів в коді УКТ ЗЕД згідно з Законом про Митний тариф, або розділ послуг у коді згідно з ДКПП,

то реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН буде зупинено аж до надання платником ПДВ достатніх з точки зору комісії ДФСУ доказів реальності операцій, що призвели до таких змін.

Втім, наразі невідомо, як саме реалізовано цю норму в ЄРПН. Самі податківці ситуацію не коментують, лише згадують про цю зміну. Якщо під зміною мається на увазі зазначення у одному розрахунку коригування одночасно двох рядків (плюс-мінус) до одного рядка податкової накладної, то цю проблему платники ПДВ почнуть обходити шляхом надання до реєстрації двох розрахунків коригування. Тобто розбивати один документ на два. Чому б і ні, адже в обох зазначатиметься однакова причина складання «Виправлення помилки». Тож, якщо перший було складено з помилкою, другим така помилка виправляється?

***

Найвеселіше в цьому всьому те, що Кабмін вже планує нову версію УКТ ЗЕД, про що ми писали тут. Передбачається, що у разі прийняття новий Закон про митний тариф набере чинності з 1 січня 2018 року. Як дві версії УКТЗЕД опрацьовуватимуться при реєстрації в ЄРПН і податкових накладних, і розрахунків коригування? І чи не призведе зміна кодів УКТ ЗЕД до проблем із реєстрацією? Ось питання, які зараз турбують багатьох бухгалтерів, і, на жаль, відповідь на них ми дізнаємося лише з часом.