понеділок, 28 серпня 2017 р.

Надання допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику, за час його хвороби, яка припала на відпустку без збереження зарплати

ОПЛАТА ПРАЦІ
Серпень , 2017/№ 16


Лист від 17.11.2016 р. № 2.4-46-2015
До компетенції Виконавчої дирекції Фонду входить також розгляд звернень громадян щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. На адресу Фонду надійшов запит з проханням надати роз’яснення щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику, за час його хвороби, яка припала на період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи. Згідно із частиною першою статті 22 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
У свою чергу пунктом 6 частини першої статті 23 Закону № 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Пунктом 18 статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.
Отже, у зазначеному випадку допомога по тимчасовій непрацездатності працівнику, за час його хвороби, яка припала на період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, не надається.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
Захворів під час відпустки «за свій рахунок»? — лікарняний не оплачувати!
У листі, що коментується, фахівці ФСС з ТВП відповідають на таке запитання: як бути, якщо працівник захворів у період відпустки без збереження зарплати?
Відповідь така: дні тимчасової непрацездатності, які припали на відпустку «за свій рахунок», не оплачують. Ніби усе просто. Відповідь прямо виходить із положень п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105.
Стаття 23. Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності
1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
<…>
6) за період перебування застрахованої особини у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.
Додамо, що нині існує декілька законних підстав для перебування працівника у відпустці «за свій рахунок». Приклади таких відпусток наведемо нижче.
* Окрім органів, які беруть участь в АТО, здійсненні заходів щодо забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття озброєних нападів або спроби насильницького оволодіння зброєю, бойовою й іншою технікою (п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII). — Прим. ред.
* Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки тривалість відпусток розраховується в календарних днях, тривалість вищезгаданої відпустки в перерахунку на календарні дні складе 16 (роз’яснення Мінпраці в листі від 12.02.97 р. № 10/2-493). — Прим. ред.
У той же час при оплаті лікарняного для роботодавця не матиме значення, на якій із цих підстав «свій рахунок» був наданий працівнику. У п. 6 ст. 23 Закону № 1105 із цього приводу уточнень немає. Тому якщо період хвороби припадає на відпустку «за свій рахунок» (будь-яку), в усіх цих випадках «підхід» однаковий — допомога по тимчасовій непрацездатності за цей період не надається.
Проте зауважимо, якщо лікарняний припадає, у тому числі й на період, коли працівник уже повинен вийти на роботу, то пропущені через хворобу дні сплачують на загальних підставах.
Це означає, що відлік перших 5 днів тимчасової непрацездатності починається з першого дня хвороби працівника. Розрахунковим періодом будуть 12 місяців, що передують місяцю початку хвороби. А оплату лікарняного чи то за рахунок роботодавця, чи то за рахунок Фонду соцстраху (із шостого дня хвороби) треба здійснити за тими днями хвороби, які припадають на період, коли працівник повинен був вийти на роботу.
Приклад 1. Працівник — інвалід III групи — перебував у відпустці без збереження зарплати 30 календарних днів (з 10.07.2017 р. по 08.08.2017 р.) (підстава — п. 6 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Згідно з наданим листком непрацездатності з 01.08.2017 р. по 07.08.2017 р. працівник хворів.
Період хвороби повністю припадає на час відпустки без збереження зарплати. Це означає, що усі дні хвороби не підлягають оплаті.
Приклад 2. Працівнику за згодою з роботодавцем надана відпустка «за свій рахунок» на 15 календарних днів з 08.08.2017 р. по 22.08.2017 р. (підстава — ст. 26 Закону про відпустки). З 19.08.2017 р. по 26.08.2017 р. працівник хворів.
Для правильної оплати листка непрацездатності треба знати таке. П’ять перших «днів роботодавця» відраховуйте з першого дня настання хвороби. Тобто перші п’ять днів тимчасової непрацездатності — з 19.08.2017 р. по 23.08.2017 р. Але оскільки частина цієї «п’ятірки» припала на період перебування працівника у відпустці «за свій рахунок» (4 календарні дні), то вона не підлягає оплаті, а частина, яка виходить за рамки «свого рахунку» (1 календарний день), буде сплачена за рахунок роботодавця.
Починаючи з шостого дня хвороби листок непрацездатності (з 24.08.2017 р. по 26.08.2017 р.) оплачується у звичайному порядку — за рахунок коштів Фонду соцстраху.
Леся МАКСИМЕНКО, експерт з питань оплати праці (e-mail: оt@id.factor.ua)

Немає коментарів:

Дописати коментар