Традиційно експлуатація будь-якого автомобіля супроводжується його ремонтом. Тож, попри фінансову кризу, аби забезпечити нормальний виробничий процес, кошти виділяти на різного роду ремонти доведеться. З 1 січня 2015 року, у зв'язку зі зближенням податкового обліку з бухгалтерським, нормами ПКУ дещо змінився порядок обліку таких операцій. Отже, у цій статті поговоримо про те, як правильно відображати в обліку, в т. ч. і податковому, такі операції.
Насамперед варто зазначити, що будь-який ремонт, якщо на цей період припиняється використання автомобіля в господарській діяльності підприємства, супроводжується виведенням автомобіля з експлуатації, оскільки на такий період припиняється нарахування амортизації (п. 23 П(С)БО 7 та п. 2 листа Мінфіну від 17.07.2015 р. № 31-34000-30-27/14518).
Таке рішення приймається керівником підприємства у формі відповідного наказу.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів.
Однак, якщо ремонт відбувається протягом кількох днів у межах одного календарного місяця, на думку "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН", виводити з експлуатації автомобіль не потрібно.
Якщо ж автомобіль все ж таки було наказом виведено з експлуатації, у такий же спосіб його і треба ввести в експлуатацію, зокрема на підставі акта ф. № ОЗ-2.
Для того аби визначити, який саме ремонт здійснюватиметься, варто звернутись до норм Положення № 102.
<…> поточний ремонт – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами);
капітальний ремонт – ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових <…>
Ремонт власного автомобіля
Поточний ремонт
Відповідно до п. 3.12 Положення № 102 поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатами діагностування технічного стану автомобіля, або за наявності несправностей і призначений для забезпечення або відновлення його роботоздатності.
До поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами).
Перелік базових агрегатів наведено у додатку Г Положення № 102 (п. 3.13 Положення № 102).
Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту автомобіля (п. 3.14 Положення № 102).
Оскільки витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, зокрема і проведення поточного ремонту, та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат (п. 15 П(С)БО 7та п. 32 Методрекомендацій № 561).
У залежності від того, в якому підрозділі використовується автомобіль, витрати на поточний ремонт включаються до складу:
• загальновиробничих витрат (п. 15.4 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 91 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68. У частині, яка потім розподіляється, – Дт 23 Кт 91, а в частині, що не розподіляється, – Дт 90 Кт 91;
• адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 92 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68;
• витрат на збут (п. 19 П(С)БО 16). Кореспонденція: Дт 93 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68;
• інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16) – при використанні автомобіля в інших цілях, не згаданих вище. Кореспонденція: Дт 949 та Кт 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо.
Капітальний ремонт
Відповідно до п. 3.15 Положення № 102 капітальний ремонт виконується за потреби згідно з результатами діагностики технічного стану і призначений для продовження строку експлуатації автомобіля.
До капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.
До капітального ремонту причепів належать роботи, пов'язані із заміною рами (п. 3.16 Положення № 102).
Вартість робіт, які приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається в капітальні інвестиції з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є збільшення строку корисного використання об'єкта, підвищення кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
До таких робіт відносяться, зокрема:
– модифікація;
– модернізація об'єкта основних засобів з метою продовження терміну служби або збільшення його виробничої потужності;
– заміна окремих частин обладнання для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
– впровадження ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати (п. 31 Методрекомендацій № 561).
Про таке ж говорить і п. 14 П(С)БО 7.
Водночас згідно з п. 30 Методрекомендацій № 561 витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду.
Рішення про характер та ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи призведуть вони в майбутньому до збільшення економічних вигод або ж здійснюються для підтримки автомобіля в придатному для використання стані, приймається керівником підприємства (п. 29 Методрекомендацій № 561).
У більшості випадків аби бухгалтеру правильно відобразити в обліку той чи інший ремонт, бажано мати з цього приводу висновок відповідальної особи (наприклад, інженера), який закріплюється наказом керівника підприємства. Однак це теоретично ідеальний варіант і на практиці не завжди реально його досягти. Тож, на думку "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН", у такому випадку можна обійтись висновком інженера, який затвердить директор.
Отже, якщо прийнято рішення щодо капіталізації витрат на капітальний ремонт, у бухгалтерському обліку здійснюється кореспонденція Дт 15 та Кт 20, 63, 65, 66, 68 тощо, а після закінчення ремонту Дт 105 Кт 15. Якщо ж вартість капремонту прийнято рішення віднести до складу витрат, то в бухгалтерському обліку здійснюється кореспонденція, аналогічна відображенню витрат на поточний ремонт.
Наприклад, встановлення сигналізації на автомобіль зазвичай збільшує його первісну вартість, оскільки вважається поліпшенням, а от заміна шин не відноситься до ремонту взагалі. Докладніше про це читайте в матеріалі "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН" "Автомобіль на підприємстві: облік запасних частин та автомобільних шин" (№ 23 за 2015 р.).
Податок на прибуток і ПДВ
Відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення основних засобів, які не використовуються в господарській діяльності підприємства. Однак ця заборона стосується тих підприємств, що мають річні обсяги доходу понад 20 млн. грн., які повинні проводити коригування фінансового результату на вимогу абз. 9 пп. 134.1.1 ПКУ. До цих лав входять також ті, хто самостійно прийняв рішення про коригування фінансового результату (абз. 8 пп. 134.1.1 ПКУ).
Для тих підприємств, які не коригують фінрезультат, вартість ремонтів відображається у складі витрат за правилами бухгалтерського обліку навіть без наявності зв'язку із господарською діяльністю. Таким чином, фінансовий результат, отриманий у бухгалтерському обліку, не коригується для цілей оподаткування на вартість здійснених поточних і капітальних ремонтів, за винятком обмеження, передбаченого пп. 138.3.2 ПКУ, та загального обмеження (пп. 140.5.4 ПКУ) по видатках на товари, в т. ч. необоротні активи, а також роботи, послуги, придбані у неприбуткових установ (організацій) та нерезидентів, зареєстрованих у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Щодо права на податковий кредит з ПДВ, то сплачений ПДВ у результаті здійснення ремонтів включається до складу податкового кредиту, якщо ремонтований автомобіль використовується в оподатковуваних операціях господарської діяльності (п. 198.3 ПКУ), на підставі складеної належним чином та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 201.10 ПКУ).
До речі, з 1 липня 2015 року, якщо автомобіль використовуватиметься в негосподарській діяльності, відповідно до п. 198.5 ПКУ всю суму понесених витрат необхідно буде включити до складу податкового кредиту і на цю ж на дату або на дату використання автомобіля в негосподарській діяльності необхідно нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.
Розглянемо вищенаведене на прикладі.
Умова:
Підприємством, що перебуває на загальній системі оподаткування, було встановлено газобалонне обладнання на автомобіль. Вартість встановлення разом із газобалонним обладнанням – 9600,00 грн (у т. ч. ПДВ 1600,00 грн), вартість внесення змін до реєстраційних документів автомобіля в ДАІ – 800,00 грн. без ПДВ. На підставі висновку інженера таке поліпшення призводить до збільшення майбутніх економічних вигід.
Рішення:
Облік операцій наведено у Таблиці 1.
Таблиця 1
№
з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
| |
1.
|
Здійснено попередню оплату СТО за газобалонне обладнання та встановлення
|
371
|
311
|
9600,00
|
2.
|
Відображено податковий кредит з ПДВ
|
641/ПДВ
|
644
|
1600,00
|
3.
|
Установлено газобалонне обладнання (згідно з актом виконаних робіт)
|
151
644
685
|
685
685
371
|
8000,00
1600,00
9600,00
|
4.
|
Здійснено попередню оплату за внесення змін до реєстраційних документів автомобіля в ДАІ
|
371
|
311
|
800,00
|
5.
|
Внесено зміни до реєстраційних документів автомобіля
|
151
685
|
685
371
|
800,00
800,00
|
6.
|
Збільшено первісну вартість автомобіля на суму понесених витрат (9000,00 + 800,00)
|
105
|
151
|
9800,00
|
Ремонт орендованого автомобіля
Чинним законодавством не передбачено заборони щодо здійснення ремонтів орендованого автомобіля. Більше того, порядок проведення ремонту об'єктів оренди прописаний у ст. 776 ЦКУ, тобто все залежить від умов договору оренди. При цьому орендодавець може прийняти рішення компенсувати суму витрат на ремонт автомобіля або не компенсувати. Знову ж таки, як домовляться між собою сторони.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 14 та п. 21 Методрекомендацій № 561:
– витрати на поточний і капітальний ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, відносяться до складу відповідних витрат (аналогічно кореспонденції, наведеній для бухгалтерського обліку витрат на поточний ремонт власного автомобіля);
– витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Для цього створюється об'єкт, який обліковується на субрахунку 117 "Інші необоротні матеріальні активи" з нарахуванням амортизації за прямолінійним або виробничим методом (п. 27 П(С)БО 7). При цьому здійснюється кореспонденція ДТ 23, 91, 92, 94 тощо та Кт 132.
Нарахування амортизації із застосуванням виробничого методу заборонено пп. 138.3.1 ПКУ.
Однак оскільки вимоги ст. 138 ПКУ стосуються підприємств, що мають річні обсяги доходу понад 20 млн. грн., які повинні проводити коригування фінансового результату, а також тих, хто самостійно прийняв рішення про коригування фінансового результату, виходить, що решта підприємств може застосовувати в податковому обліку виробничий метод нарахування амортизації. Хотілося б почути з цього приводу авторитетну думку податківців.
Водночас не варто забувати і про заборону щодо нарахування амортизації пп. 138.3.2 ПКУ, якщо понесені витрати стосуються автомобіля, який використовується в негосподарській діяльності підприємства, а також загальні обмеження (пп. 140.5.4 ПКУ) по видатках на товари, в т. ч. необоротні активи, а також роботи, послуги, придбані у неприбуткових установ (організацій) та нерезидентів, зареєстрованих у державах, зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Проте, як завжди, "схрещення" податкового та бухгалтерського обліку не обійшлось без несподіванки – пп. 138.3.3 ПКУ не містить такої групи, як "Інші необоротні матеріальні активи". Тож вбачаємо такі виходи із ситуації:
• на вартість поліпшень збільшити групу 5 "Транспортні засоби" та нараховувати амортизацію, однак у цьому випадку не буде тотожності між бухгалтерським та податковим обліком;
• звернутись до податківців за індивідуальною податковою консультацією;
• не приймати рішення щодо капіталізації витрат на проведення поліпшень (про що ми зазначали вище), а на підставі наказу керівника підприємства чи затвердженого керівником висновку інженера класифікувати їх як такі, що не збільшують у майбутньому економічних вигід, та одразу включити до складу відповідних витрат.
Останній варіант є вигідним ще з позиції, якщо тим, хто перевищив річний дохід у 20 млн. грн., доведеться достроково повертати орендований автомобіль.
Розглянемо вищенаведене на умовному прикладі.
Умова:
Підприємством, яке перебуває на загальній системі оподаткування, було облаштовано сигналізацією орендований автомобіль, який обслуговує адмінапарат. Вартість установлення (умовно) – 4800,00 грн (у т. ч. ПДВ 800,00 грн). За домовленістю з орендодавцем орендар витрачає кошти без компенсації. На підставі висновку інженера вартість встановлення не призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, оскільки має на меті виключно збереження орендованого майна.
Рішення:
Облік операції наведено у Таблиці 2.
Таблиця 2
№
з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн.
| |
Дт
|
Кт
| |||
1.
|
Здійснено попередню оплату СТО
|
371
|
311
|
4800,00
|
2.
|
Відображено податковий кредит з ПДВ
|
641/ПДВ
|
644
|
800,00
|
3.
|
Установлено сигналізацію (згідно з актом виконаних робіт)
|
92
644
685
|
685
685
371
|
4000,00
800,00
4800,00
|
Про облікові особливості придбання автомобіля, а також про облік ПММ дізнайтесь із матеріалів "БУХГАЛТЕР&ЗАКОН":
3. П(С)БО 7 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92.
4. П(С)БО 14 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181.
5. П(С)БО 16 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.
6. Положення № 102 – Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 р. № 102.
7. Методрекомендації № 561 – Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.
Немає коментарів:
Дописати коментар