Із 01.01.2015 виникає все більше запитань щодо визначення страхового стажу, адже з’явилося нове обмеження для розміру лікарняних і декретних ― якщо страховий стаж менше 6-ти місяців за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку. А в липні 2017 року до страхового стажу зарахували повні місяці 2016–2017 рр., за які ЄСВ сплачено в сумі, не меншій мінімального страхового внеску, включаючи доплату ЄСВ із розрахунку мінзарплати. Тож з’ясуймо, як нині підрахувати страховий стаж для лікарняних і декретних
Як визначають страховий стаж для лікарняних і декретних
Інформацію про страховий стаж заповнюють на зворотному боці листка непрацездатності працівники кадрової служби чи інша вповноважена на це особа. Тож, звідки вони мають брати дані про страховий стаж?
Спочатку з’ясуймо, які саме періоди зараховують до страхового стажу.
Страховий стаж ― це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, аніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105, далі ― Закон про соцстрах). Тобто в разі сплати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску за відповідний місяць до страхового стажу мав би потрапляти повний місяць. Проте протягом 2015–2016 рр. ДФС наполягала, що доплата ЄСВ із розрахунку мінзарплати (за місяці, у яких дохід був менше мінзарплати) не впливає на страховий стаж.

Також до страхового стажу для оплати лікарняних і декретних включаються як періоди, за які сплачено страхові внески в розмірі мінімального страхового внеску:
  • період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
  • період отримання виплат за окремими видами соціального страхування: допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги по вагітності та пологах; допомоги по безробіттю; допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві; пенсії по інвалідності.
Нагадаємо: мінімальний страховий внесок — це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток розміру мінзарплати на розмір внеску, установлений законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, далі — Закон про ЄСВ).
Страховий стаж обчислюють за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр), а до його впровадження — у порядку та на умовах законодавства, що діяло раніше (ч. 2 ст. 21 Закону про соцстрах).
Відомості з Держреєстру про страховий стаж може отримати як страхувальник (за період перебування особи в трудових відносинах зі страхувальником), так і застрахована особа (за будь-який період). Такі відомості надаються у вигляді Індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-7, яка наведена в додатку 2 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1, далі — Положення № 10-1).
Нині на сайті ПФУ вже оприлюднений проект нової редакції Положення про реєстр застрахованих осіб, який передбачає більше десятка нових форм, призначених для отримання застрахованими особами та страхувальниками відомостей із зазначеного реєстру.
Страховий стаж за попередні періоди
Раніше періоди страхового стажу визначав Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240). А до набрання ним чинності стаж обчислювали відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.1998 р. № 1658 (далі — Правила № 1658). Тобто за період до 27.02.2001 трудовий стаж фактично ототожнювався зі страховим стажем і визначався за записами в трудовій книжці.
Згідно з оновленою редакцією ч. 4 ст. 21 Закону про соцстрах, до страхового стажу прирівнюються:
  • трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом № 2240;
  • періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею чи роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповіднодо Закону про ЄСВ (ця норма запрацювала 11.10.2017).
Зазначена норма стосується тих осіб, які у цей період сплачували ЄСВ за ставкою 22%, а розподілявся він між усіма видами соцстрахування.
Із 1 січня 2016 року ЄСВ за ставкою 22% сплачували, зокрема:
  • фізособи-підприємці;
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • фізособи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до Пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 675, суму єдиного внеску, сплаченого фізособами-підприємцями й особами, які провадять незалежну професійну діяльність, розподіляли на загальнообов’язкове державне:
  • соціальне страхування на випадок безробіття;
  • соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
  • соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
  • пенсійне страхування (до солідарної системи).
Зауважимо, до 01.01.2016 розподіляли сплачений ними ЄСВ тільки на пенсійне страхування та на випадок безробіття.
Отже, починаючи з 2016 року страховий стаж для надання страхових виплат мали б зарахувати фізособам-підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, і фізособам, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру.
Оскільки до Закону № 2240 і Закону про соцстрах неодноразово вносили зміни, акумулюємо в таблиці інформацію про порядок визначення страхового стажу.
Таблиця
Визначення страхового стажу для лікарняних і декретних
Періоди
Страховий стаж
Норма,
роз’яснення
Які періоди включають:
Які періоди не включають:
До 27.02.2001
  • час роботи в установах, організаціях і підприємствах;
  • службу в армії, Національній гвардії, у військах МВС й інших військових формуваннях;
  • службу в органах внутрішніх справ, у митних органах, час перебування на альтернативній службі;
  • час перебування у відпустці по вагітності та пологах, у відпустці по догляду за дитиною до 3-х та до 6-ти років;
  • навчання в ПТУ;
  • періоди оплачуваної виробничої практики;
  • час навчання на курсах підвищення кваліфікації;
  • час догляду за дитиною, потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС до досягнення нею 12-ти років;
  • інші випадки, визначені п. 4 Правил № 1658
  • період навчання у вищих навчальних закладах (у т.ч. на підготовчих відділеннях);
  • період навчання в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;
  • час перебування в місцях позбавлення волі;
  • час участі в незаконних страйках (п. 5 Правил № 1658)
Із 28.02.2001 до 31.12.2010
  • період (суму періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески;
  • період тимчасової втрати працездатності;
  • період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
  • період одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів;
  • загальний трудовий стаж працівника, набутий до 28.02.2001, обчислений згідно з Правилами № 1658
Додатково:
  • час навчання в професiйно-технiчному закладi освiти;
  • служба в Збройних Силах, Нацiональнiй гвардiї, Прикордонних вiйськах, СБУ, внутрiшнiх вiйськах МВС, вiйськах цивiльної оборони та iнших вiйськових формуваннях, утворених вiдповiдно до законiв України, а також в органах внутрiшнiх справ;
  • час перебування громадян на альтернативнiй (невiйськовiй) службi;
  • період перебування особи у відпустці по догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років (лист ФСС із ВПТ від 02.10.2007 р. № 04-06/х-179з-283);
  • час перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати згідно зі ст.ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, у т.ч. по догляду за дитиною від 3-х до 6-ти років (лист ФСС із ВПТ від 28.08.2009 р. № 04-06/К-158з-216)
  • місяці, за які не було нарахувань у зв’язку з неоплачуваною непрацездатністю,  прогулами, неоплачуваним простоєм, іншими неявками з нез’ясованих причин чи у випадках звільнення від роботи відповідно до законодавства без збереження зарплати
Із 01.01.2011 по 13.12.2013
  • період (у т.ч. період отримання виплат за видами соцстрахування), за який щомісяця страховий внесок сплачений у сумі не менше мінімального страхового внеску, а якщо сума менша ― зараховують пропорційно (лист ФСС із ТВП від 20.02.2013 р. № 04-29-397);
  • період одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім періодів відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років із 01.01.2011 по 13.12.2013 (лист ФСС з ТВП від 11.07.2011 р. № 04-29-2003);
  • період отримання пенсій по інвалідності
Додатково:
  • період перебування особи у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років (листи ФСС із ВПТ від 04.05.2011 р. № 04-29-1068, від 11.07.2011 р. № 04-29-2003)
Із 14.12.2013
ст. 7 Закону № 2240(у редакції Закону України
від 19.11.2013 р.
№ 691-VII),
ст. 21
Закону про соцстрах(із 01.01.2015)
Додатково:
  • час перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, ― починаючи з 01.01.2011 — для страхових випадків, що настали з 14 грудня 2013 року
(лист ФСС із ТВП від 04.05.2016 р. № 5.2-32-685, від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823)
Ті самі періоди
Із 11.10.2017
Додатково:
  • періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за Законом про соцстрах, але нею чи роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону про ЄСВ:
    • фізособи-підприємці;
    • особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
    • фізособи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру
Ті самі періоди
Із 01.01.2018
періоди, за які члени фермерського господарства (що не підлягають страхуванню з інших підстав) сплачували єдиний внесок відповідно до Закону про ЄСВ
Отже, починаючи з 01.01.2016 фізособи-підприємці й особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також фізособи, що виконують роботи (надають послуги), теж мають право на виплату матзабезпечення за рахунок Фонду соцстраху. Але є певні проблеми з реалізацією такого права.
Про особливості визначення страхового стажу для фізосіб-підприємців і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, — у матеріалі «Як визначати страховий стаж й обчислювати лікарняні підприємцям у 2016 році» газети № 50/2016.
ЄСВ за місяць сплачений у сумі, меншій за мінімальний страховий внесок: як визначити страховий стаж
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок (що тепер буває дуже рідко), цей період зараховується до страхового стажу для лікарняних і декретних пропорційно до суми сплаченого ЄСВ (ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрах). Тож страхувальник має визначати страховий стаж за даними Держреєстру, а також може підраховувати його самостійно, що нині зробити дуже складно.
Адже визначати страховий стаж саме за даними Держреєстру приписує ч. 2 ст. 21 Закону про соцстрах.
Як уже мовилося, роботодавець може звернутися до органу ПФУ й отримати форму № ОК-7 із відомостями про страховий стаж застрахованої особи, котра перебуває з ним у трудових відносинах. А за періоди роботи на інших підприємствах застрахована особа може самостійно отримати форму № ОК-7, звернувшись до відповідного органу ПФУ за місцем проживання.
Проте в  новій редакції положення про реєстр застрахованих осіб планується передбачити можливість для страхувальника отримати відомості про страховий стаж працівників за періоди (до їх працевлаштування на роботу до цього роботодавця).
Однак форма № ОК-7 містить відомості про страховий стаж у календарних днях. Тому виникають питання під час підрахунку страхового стажу, адже для заповнення страхового стажу на зворотному боці листка непрацездатності дні потрібно перевести в місяці.
Пропорційний розрахунок відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону про соцстрах передбачає обчислення страхового стажу в місяцях. На практиці розрахунки проводять і в календарних місяцях та днях.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за такою формулою:
ТП = Св : В,
де: ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Зверніть увагу
Різниця між мінімальною та фактичною зарплатою, на яку нараховується ЄСВ відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, не є заробітком застрахованої особи. Суми донарахованого з розрахунку мінзарплати ЄСВ раніше не включали у форму № ОК-7, і, відповідно, вони раніше не впливали на страховий стаж для лікарняних і декретних (див. лист ДФС від 27.10.2015 р. № 22623/6/99-99-17-03-03-15). Але в липні 2017 року ПФУ переглянув страховий стаж за 2016–2017 рік, урахувавши до нього періоди, за які був сплачений  ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок (з урахуванням доплати ЄСВ із розрахунку мінзарплати). Такий перерахунок планується зробити й за 2015 рік.
Але річ у тім, що застрахована особа чи роботодавець не може щомісяця отримувати з органу ПФУ форму № ОК-7. Тому після одержання цієї форми роботодавець часто страховий стаж за наступні місяці обчислює самостійно. Зважаючи на те що ПФУ в липні 2017 року зробив перерахунок страхового стажу, страхувальникам і роботодавцям усе ж варто його уточнити під час призначення матзабезпечення працівникам, отримавши форму № ОК-7.
Фонд наголошує, що за необхідності страховий стаж можна переглянути на підставі даних, наданих у формі № ОК-7 (див. лист Фонду соцстраху від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823).
Про механізм й алгоритм обчислення лікарняних і декретних ми детально розповідали в матеріалі «Порядок розрахунку середньої зарплати для страхових виплат: оновлені правила й алгоритм» газети № 124/2015.
Підрахунок стажу, якщо страховий стаж менше 6-ти місяців за останні 12 місяців
У разі якщо страховий стаж менше 6-ти місяців протягом останніх 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, застосовується обмеження, передбачене ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах, для:
  • допомоги по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачені страхові внески, але не більше допомоги, обчисленої з розміру мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку;
  • допомоги по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачені страхові внески, але не більше допомоги, обчисленої із двократного розміру мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.
Цю норму оновлено, і механізм обчислення теж дещо змінено починаючи з 11.10.2017. Детально про це — у матеріалі «Максимальні та мінімальні обмеження під час розрахунку лікарняних і декретних: практичні ситуації» газети № 210/2017.
Приклад
Жінка приступила до роботи 08 серпня 2017 року після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років, а з 03 по 08 листопада 2017 року вона хворіла, страховий стаж — понад 8 років. У серпні 2017 року нарахована зарплата — 3650 грн, за вересень-жовтень 2017 року нараховували по 4200 грн щомісяця.
У всіх місяцях ЄСВ нарахований у розмірі більшому за мінімальний страховий внесок, оскільки фактично нарахована зарплата більша за розмір мінзарплати.
За умови якщо ЄСВ сплачений на момент нарахування лікарняного за серпень-жовтень 2017 року, усі три місяці зараховують до страхового стажу для оплати лікарняного. Однак у цьому випадку потрібно перевірити, чи буде 6-місячний страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.
Оскільки за місяці, що припадають на період відпустки по догляду за дитиною до 6-ти років, нарахувань не було, і ЄСВ не сплачений, то цей період не зараховують до страхового стажу.
Отже, в описаній ситуації страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку становить лише 3 місяці. А тому середню зарплату для обчислення лікарняних визначають виходячи з розміру мінзарплати в розрахунку на місяць (у 2017 році — 105,12 грн).
Оскільки у формі № ОК-7 стаж указаний у днях, то Фонд соцстраху пропонує підраховувати страховий стаж у такий спосіб: якщо протягом останніх 12-ти місяців підсумований страховий стаж становить понад 182 к.дн. (тобто 183 і більше), то в 12-місячному періоді є 6-місячний страховий стаж, а якщо 182 і менше, то 6-місячного стажу немає (див. лист Виконавчої дирекції Херсонського обласного відділення Фонду соцстраху від 13.05.2015 р. № 01-28-09-594).
При цьому для визначення страхового стажу беремо кількість днів у рядку «Страховий стаж», бо якщо роботодавцем не сплачено страхових внесків, то в колонці поряд із кількістю днів стажу в місяці буде позначка про сплату — «Ні», а страховий стаж дорівнюватиме «0».
Визначення страхового стажу: нетипові ситуації
За останній місяць не сплачений ЄСВ (або є борг зі сплати ЄСВ)
У цьому разі місяці, за які не сплачений ЄСВ, не можна зараховувати до страхового стажу. Адже в Реєстрі застрахованих осіб проставляють відмітку про сплату ЄСВ лише після повної сплати страхувальником ЄСВ за відповідний місяць (тобто якщо є хоч 1 грн боргу за відповідний місяць, то цей місяць до страхового стажу не зарахують).
Якщо в застрахованої особи за останні 12 місяців немає 6-місячного страхового стажу (через несвоєчасну сплату ЄСВ), Фонд соцстраху радить у такому випадку спочатку обмежити розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, розрахувавши середньоденну зарплату виходячи з розміру мінзарплати (п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону про соцстрах), а потім зробити перерахунок.
Про те, як провести обчислення у цьому випадку, — у матеріалі «Як визначати страховий стаж за останні 12 календарних місяців, якщо є борг по сплаті ЄСВ» газети № 97/2016. Далі, після повної сплати ЄСВ (погашення боргу), можна зробити перерахунок лікарняних без обмеження розміром мінзарплати (див. лист Фонду соцстраху від 07.05.2015 р. № 5.2-32-823).
Зміна стажу для виплати під час тимчасової непрацездатності
Розмір допомоги по непрацездатності залежить від страхового стажу й становить (ст. 24 Закону про соцстрах) при стажі:
  • до 3-х років — 50% середньої зарплати;
  • від 3-х до 5-ти років — 60%;
  • від 5-ти до 8-ми років — 70%;
  • понад 8 років — 100%.
Такі самі розміри встановлені й для оплати перших 5-ти днів непрацездатності (п. 5 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 440).
Однак, у разі коли в період тимчасової непрацездатності набуто страхового стажу, що надає право на більший розмір виплати, то виникає запитання: який відсоток брати для оплати лікарняного?
Нагадаємо: право на оплату тимчасової непрацездатності виникає з настанням страхового випадку в період роботи (абз. 2 ч. 1 ст. 19 Закону про соцстрах). Тобто страховий стаж для оплати лікарняного визначають на дату настання страхового випадку (див. лист Фонду соцстраху від 17.01.2015 р. № 2.4-17-92).
Отже, зміна страхового стажу й розміру виплати в період тимчасової непрацездатності не впливає на суму страхової виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Сумісник не надав відомості про страховий стаж
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в разі роботи за сумісництвом є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 31 Закону про соцстрах). Також сумісник має надати довідку про середню заробітну плату з основного місця роботи.
Оскільки сумісники доволі часто працюють не в одного роботодавця, підприємствам, на яких вони працюють, не обійтися без відомостей за формою № ОК-7. Але сумісники, які щойно працевлаштувалися, поки що повинні самі звертатися за формою № ОК-7 до органів ПФУ (за місцем проживання), адже для розрахунку лікарняних потрібні відомості про страховий стаж із Держреєстру за всіма місцями роботи.
Однак ненадання форми № ОК-7 роботодавцю не позбавляє працівника-сумісника права на отримання матзабезпечення за наданою копією листка непрацездатності. Мінсоцполітики наголошує, що в цьому разі допомога по тимчасовій непрацездатності має призначатися виходячи зі страхового стажу, розрахованого в установленому порядку(див. лист Мінсоцполітики від 05.06.2015 р. № 226/06/186-15). Адже в такому випадку підстави для відмови в призначенні матзабезпечення, прописані ст. 23 Закону про соцстрах, відсутні.
Отже, якщо сумісник не надав відомості про страховий стаж, роботодавець може звернутися до органу ПФУ й отримати дані за період, протягом якого працівник перебуває з ним у трудових відносинах. На підставі цих даних можна провести розрахунок оплати лікарняних. А після надання сумісником форми № ОК-7 із даними про весь наявний страховий стаж можна зробити перерахунок оплати лікарняного. Про це йдеться в листі ФСС з ТВП від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924, коментар до якого див. у матеріалі «Різні страхові випадки, реорганізація, відсутність даних про 6-місячний стаж: як обчислювати лікарняні» газети № 204/2016.
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»