15.11.2017 / 16:10

Про що потрібно знати при нарахуванні, сплаті та звітуванні з ЄСВ. 

Розділ I. Розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму у 2017 році

Відповідно до статті 8 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1801) мінімальна заробітна плата у 2017 році з 1 січня становить:

- у місячному розмірі 3200 гривень;

- у погодинному розмірі 19,34 гривні.

Прожитковий мінімум на 2017 рік визначений статтею 7 Закону № 1801 та складає:

► на одну особу у розрахунку на місяць:

● з 1 січня – 1544 гривні,

● з 1 травня – 1624 гривні,

● з 1 грудня – 1700 гривень;

► для основних соціальних і демографічних груп населення:

для дітей віком до 6 років:

● з 1 січня – 1355 гривень,

● з 1 травня – 1426 гривень,

● з 1 грудня – 1492 гривні;

для дітей віком від 6 до 18 років:

● з 1 січня – 1689 гривень,

● з 1 травня – 1777 гривень,

● з 1 грудня – 1860 гривень;

працездатних осіб:

● з 1 січня – 1600 гривень,

● з 1 травня – 1684 гривні,

● з 1 грудня – 1762 гривні;

осіб, які втратили працездатність:

● з 1 січня – 1247 гривень,

● з 1 травня – 1312 гривень,

● з 1 грудня – 1373 гривні.

Розділ II. Ставки єдиного внеску

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, з 01.01.2016 введена єдина ставка єдиного внеску для усіх видів доходів у розмірі 22%, крім:

- підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, на доходи найманих працівників-інвалідів розмір ставки єдиного внеску складає 8,41% (частина 13 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, для яких ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,3% бази нарахування(частина 14 статті 8 Закону № 2464);

- підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, на доходи працюючих осіб з інвалідністю ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 5,5% (частина 14 статті 8 Закону № 2464).

Розділ III. База нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, базою нарахування єдиного внеску для ФОП – платників єдиного податку для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464 та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Для ФОП – платників єдиного податку першої групи ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями, пропорційно до сплаченого єдиного внеску (п. 3 частини 1 ст.7 Закону № 2464).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 частини 1 ст.1 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п.4 частини 1 ст.1 Закону № 2464).

Враховуючи розмір єдиного внеску (22%) та норми Закону № 1801, для ФОП – платників єдиного податку на 2017 рік:

► мінімальна сума єдиного внеску становить з 1 січня для ФОП – платників єдиного податку:

• другої та третьої груп – 704 грн. (3200 грн. х 22%),

• першої групи – 352 грн. (704 грн. х 0,5) (страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску);

► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску становить:

• у січні – квітні – 40 000 грн. за місяць (1 600 грн. х 25),

• у травні – листопаді – 42 100 грн. за місяць (1 684 грн. х 25),

• у грудні – 44 050 грн. за місяць (1 762 грн. х 25);

► максимальна сума єдиного внеску складає:

• у січні – квітні – 8 800 грн. за місяць (40 000 грн. х 22%);

• у травні – листопаді – 9 262 грн. за місяць (42 100 грн. х 22%);

• у грудні – 9 691 грн. за місяць (44 050 грн. х 22%).

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Розділ IV. До уваги ФОП на загальній системі оподаткування

Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 1 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями.

Так, з 2017 року фізичні особи – підприємці, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 частини 1 ст.7 Закону № 2464 у редакції Закону № 1774).

Нагадуємо, що згідно з нормами частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Розділ V. Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та подання звітності

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.

Ці норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Розділ VI. Порядок звітування та сплати єдиного внеску страховиками

№ з/п	Тип платника	Порядок звітування		Порядок сплати
		періодичність	дата	періодичність	дата
1.	Юридичні особи (п.1) ч.1 ст.4 ЗУ № 2464)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (крім гірничих підприємств)
2.	Юридичні особи – гірничі підприємства (п.1) ч.1 ст.4 ЗУ № 2464 )	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним
3.	Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування (п.4) ч.1 ст.4 ЗУ № 2464) – за себе	1 раз на рік	до 10 лютого року, що настає за звітним роком	1 раз на рік	до 10 лютого року, наступного за звітним
3.1.	за найманих осіб (у разі їх наявності)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
4.	Фізичні особи – платники єдиного податку (1 – 3 груп) (п.4) ч.1 ст.4 ЗУ № 2464) – за себе	1 раз на рік	до 10 лютого, що настає за звітним роком	щоквартально	до 20 числа місяця, що настає за кварталом
4.1.	за найманих осіб (у разі їх наявності) (крім платників єдиного податку 1-ї групи)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним
5.	Фізичні особи – підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність (п.5) ч.1 ст.4 ЗУ № 2464) – за себе	1 раз на рік	до 1 травня року, що настає за звітним роком	1 раз на рік	до 1 травня наступного за звітним роком
5.1.	за найманих осіб (у разі їх наявності)	щомісячно	протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця	щомісячно	не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним

(За матеріалами ГУ ДФС У Дніпропетровській області)