У Вибране
У Вибране
Складання податкової накладної за щоденними підсумками
У платників ПДВ, які реалізують товари кінцевим споживачам, часто виникають запитання, пов’язані із заповненням податкових накладних. Зокрема, щодо відображення кодів УКТ ЗЕД за щоденними підсумками. Чи можна досі зазначати «Товари в асортименті»? Чи потрібно відокремлювати кожну товарну позицію та зазначати той-таки «код товару згідно з УКТ ЗЕД» на всі позиції, особливо коли їх до 9999 на день?
Нагадаємо, що в разі постачання товарів (наприклад, ліків) за готівку кінцевому споживачеві (неплатникові ПДВ) може бути складена одна податкова накладна за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 Податкового кодексу України; ПК). Однак за умови, що розрахунки за такі операції проводять через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).
Податкові накладні на оподатковувані операції
У податковій накладній за щоденними підсумками суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначають загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, яка відображена у фіскальному звітному чеку (Z-звіті).У податкових накладних за щоденними підсумками згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307:
- у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X»;
- зазначають тип причини «11 — Складена за щоденними підсумками операцій»;
- у графі «Отримувач (покупець)» зазначають «Неплатник»;
- у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «100000000000»;
- графи 4, 5, 6 та 7 не заповнюють;
- у графі 10 відображають загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів без урахування ПДВ.
До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносять узагальнювальні дані за операціями, на які складають таку податкову накладну, а саме:
- у рядку I зазначають загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
- у рядках II-IV зазначають суми ПДВ, нараховані на підставі обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
- у рядках V-IX зазначають загальні обсяги постачання товарів в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
Податкові накладні на постачання товарів, звільнених від оподаткування
Код товару згідно з УКТ ЗЕД у податкових накладних за щоденними підсумками
Нагадаємо, що до 01.01.2017 у податкових накладних за щоденними підсумками всі товари вітчизняного виробництва показували згорнуто в одному рядку, а в графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної прописували «Товари в асортименті». Підакцизні й імпортні товари платники ПДВ зазначали за групами відповідно до кодів УКТ ЗЕД.
Починаючи з 01.01.2017 код товару згідно з УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної. При цьому платники ПДВ, які постачають вітчизняні не підакцизні товари, мають право зазначати код товару не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду (пп. «і» п. 201.1 ПК).
Також відповідно до постанови КМУ «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 № 199 Z-звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари за кожним запрограмованим кодом товару із зазначенням його найменування, реалізованої кількості.
Тому платник ПДВ в податковій накладній за щоденними підсумками згруповує в графі 2 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари (ліки) за групами, що відповідають певному коду товару (ліків) згідно з УКТ ЗЕД, та у графі 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» зазначає відповідні коди:
Зауважимо, що до операцій з постачання лікарських засобів та медичних виробів застосовують або загальну ставку у розмірі 20%, або ставку 7%.
Так, «особливу лікарську» ставку ПДВ у розмірі 7% встановлено до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим КМУ, та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано МОЗ (п. 193.1. ПК).
Наразі під час оподаткування операцій з постачання лікарських засобів користуються Переліком медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків, затвердженим постановою КМУ від 03.09.2014 № 410.
Приклад:
Отож, складаючи податкові накладні на постачання товарів (ліків) кінцевому споживачу, спочатку поділяють операції з їх постачання на оподатковувані та звільнені від оподаткування ПДВ. Потім складають відповідні окремі податкові накладні. При цьому товари у податкових накладних, складених як на оподатковувані, так і на звільнені від оподаткування постачання, групують за кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Складання податкових накладних, яких не видають покупцям
Оновлений порядок заповнення податкової накладної спричинив нові запитання у бухгалтерів, зокрема, під час складання податкових накладних «не для покупців». Наразі дамо відповіді на «найсвіжіші» запитання щодо заповнення таких податкових накладних. Чи потрібно у них зазначати код товарів згідно з УКТ ЗЕД і послуг за ДКПП? Чи штрафуватимуть за їх нереєстрацію?
У Податковому кодексі України (ПК) встановлено випадки нарахування ПДВ-зобов’язань не лише на постачання у прямому розумінні слова, а й у суто «податковому». Йдеться про податкові накладні, що їх покупцям не видають.
Адже за такими «особливими» податковими накладними податкові зобов’язання у продавця є, а у покупця податкового кредиту не виникає. Отож і надавати їх покупцям немає сенсу. Тому й ПК такого обов’язку не передбачає.
Винятком є податкові накладні, що складають покупці у разі надання їм послуг нерезидентом на митній території України. За такими податковими накладними покупець включає суму ПДВ одночасно до податкових зобов’язань і податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Податкові накладні «не для покупця» теж реєструють у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). А з 01.01.2017 за нереєстрацію та несвоєчасну реєстрацію податкових накладних із числа «не для покупця» за операціями, що оподатковуються за ставками 7% та 20%, ще й штрафують (п. 120-1.1 ПК). До цієї дати за нереєстрацію та реєстрацію із простроченням усіх податкових накладних «не для покупця» ПК штрафних санкцій не передбачав.
Мета зазначених штрафів — домогтися «суцільної» реєстрації податкових накладних і мати повну картину причинно-наслідкових ПДВ-зв’язків. Дані податкових декларацій з ПДВ (податкові зобов’язання та кредит) будуть повністю деталізовані відповідними податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН. Це дасть змогу відстежувати усі ПДВ-входи і виходи, зіставити усі «вершки з корінцями».
Коли податкові накладні не надають покупцям
Оновлений з 01.03.2017 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307), як і раніше, «особливі» операції, за якими платники ПДВ складають і реєструють у ЄРПН податкові накладні, але покупцям не видають, умовно поділяє на такі групи:
- «звичайні» постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ, у т. ч. кінцевим споживачам у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком;
- постачання товарів послуг дипломатичним місіям в Україні (п. 197.2 ПК), неплатникам ПДВ у разі придбання товарів/послуг за кошти міжнародної технічної допомоги за проектом «Укриття» (ст. 211 ПК), неплатникам ПДВ у разі оплати товарів/послуг за рахунок грантів (субгрантів), наданих для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (п. 26 підрозд. 2 розд. XX ПК);
- експорт товарів;
- ліквідація основних засобів за самостійним рішенням; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; постачання товарів/послуг як оплата праці найманих працівників; товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на момент анулювання реєстрації платника ПДВ;
- отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України;
- «неоподатковувані» та «негосподарські» використання придбаних з ПДВ товарів, послуг, необоротних активів (п. 198.5 та 199.1 ПК);
- перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання (ст. 188 та 189 ПК).
Водночас із 01.03.2017 кількість причин ненадання податкових накладних покупцям у Порядку № 1307 зменшено з 17 до 15. Екс-причини 15-17 відтепер об’єднані в одну групу 15 «Перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання». Ця зміна — просто логічне об’єднання однотипних причин, нічого революційного.
Особливості заповнення податкових накладних «не для покупця»
Складання усіх податкових накладних «не для покупця» починають з помітки «×» у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини».
Далі зазначають один з передбачених 15 типів причин ненадання податкової накладної покупцеві. Особливості заповнення таких податкових накладних викладено в пунктах 10-15 Порядку № 1307. Окремі з них розглянемо детальніше (див. Таблицю).
* У податковій накладній на отримані від нерезидента послуги на території України зазначають найменування (ПІБ) постачальника-нерезидента і через кому — країну, в якій він зареєстрований, а також умовний ІПН «500000000000».
Після зазначення даних заголовної частини податкових накладних «не для покупця» заповнюємо табличну частину. Для окремих видів податкових накладних таке заповнення дещо відрізняється.
Трохи про «новинки» Порядку № 1307. Так, графи 3.1, 3.2 та 3.3, що стосуються кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД і кодів послуг за ДКПП, заповнюють у всіх податкових накладних «не для покупця», крім податкових «на умовне постачання» та «на суми перевищення».
Податкові накладні на умовне постачання
Розглянемо особливості складання податкових накладних у разі нарахування податкових зобов’язань на умовне постачання відповідно до пунктів 198.5, 199.1 ПКта пункту 11 Порядку № 1307.
Обов’язок платника ПДВ нараховувати зазначені податкові зобов’язання зумовлений придбанням товарів (послуг), необоротних активів із метою використання в операціях, які:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ;
- звільнені від оподаткування ПДВ;
- здійснює платник податку в межах його балансу (передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів);
- не є господарською діяльністю платника ПДВ.
У зазначених випадках платники ПДВ складають зведені податкові накладні не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому придбані з ПДВ товари (послуги) або необоротні активи почали використовувати у зазначених операціях.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» спеціального поля для поміток ставлять позначку «×», а також зазначають відповідний тип причини: 04 — постачання для невиробничого використання, 08 — операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, 09 — операції, які звільнені від оподаткування, 13 — використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів та послуг не у господарській діяльності. Під кожен тип причини складають окремі зведені податкові накладні.
У відповідних графах таких зведених податкових накладних, призначених для відображення даних про продавця та покупця, платник ПДВ зазначає власне найменування (ПІБ), а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000».
Звертаємо увагу на особливості заповнення табличної частини зведених податкових накладних, що їх складають у разі нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктами 198.5 та 199.1 ПК.
У розділі А таких податкових накладних не заповнюють рядків VII-IX, передбачених для обсягів операцій, звільнених від оподаткування та оподатковуваних за ставкою 0%, позаяк такі зведені податкові накладні передбачені саме для донарахування ПДВ за ставками 7% або 20%, залежно від того, за якою з цих двох ставок було відображено податковий кредит.
- не заповнюють «нові» графи 3.1, 3.2, 3.3, що стосуються кодів УКТ ЗЕД, кодів послуг за ДКПП, «виключно сільгоспну» графу 11 та старі графи «5-9»; адже суть «зведеності умовних нарахувань» в тому й полягає, що донарахування здійснюють не за окремою товарною позицією, а за групами товарів за типом донарахування, наприклад, «використання не у господарській діяльності»;
- у графі 2, дотримуючись того самого принципу «зведеності умовних нарахувань», замість номенклатури товарів чи послуг платник ПДВ зазначає дати складання і порядкові номери «вхідних» податкових накладних, за якими платник ПДВ скористався податковим кредитом, а наразі за ними донараховує зобов’язання у зв’язку з одним із видів «не ПДВ-використання» такого кредиту;
- у графі 4 проставляють узагальнену одиницю виміру «грн» через те, що за одним і тим самим типом донарахування ПДВ в одній зведеній податковій накладній можуть бути зазначені найрізноманітніші види товарів/послуг, що мають, відповідно, різні одиниці виміру. А, як ми вже зазначали, для зведених податкових накладних має сенс не кількість чи ціна постачання, а саме загальні обсяги постачання у «не ПДВ-використаннях» і сума донарахованого ПДВ;
- у графі 10 зазначають вартість (частину вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховують ПДВ, за ставками 20% та 7%, що їх застосовують під час нарахування податкових зобов’язань. Наприклад, для придбаних товарів і послуг — ціну придбання. Для визначення бази оподаткування на підставі пункту 199.1 ПК вартість придбання визначають зважаючи на частку використання придбаних товарів (послуг) у неоподатковуваних операціях.
Податкові накладні за операціями з умовним нарахуванням ПДВ, зокрема, в разі невиробничого, негосподарського використання, використання в неоподатковуваних операціях товарів, робіт та необоротних активів, які були придбанні, виготовлені з ПДВ до 01.07.2015, складають у порядку, встановленому пунктом 11 Порядку № 1307 для аналогічних операцій з умовного нарахування ПДВ після 01.07.2015.
Приклад:
Податкові накладні на суму перевищення
Для всіх операцій із постачання товарів (послуг) діє загальне правило визначення бази оподаткування ПДВ, встановлене в пункті 188.1 ПК. За основу беруть договірну вартість товарів (послуг), але при цьому база оподаткування не може бути нижчою за:
- ціну придбання товарів (послуг);
- звичайну ціну в разі постачання самостійно виготовлених товарів (послуг);
- балансову (залишкову) вартість необоротних активів за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного періоду, протягом якого здійснюють такі операції (за відсутності обліку необоротних активів — на основі звичайної ціни).
У зазначених випадках платник ПДВ відповідно до пункту 15 Порядку № 1307 складає:
- одну — на суму, розраховану на основі фактичної ціни постачання;
- другу — на суму, розраховану на основі перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або зведену податкову накладну зважаючи на суми ПДВ, розраховані на основі перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначені окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.
Податкові накладні, складені на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання та на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, мають однаковий тип причини ненадання покупцеві «15 — Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».
У податкових накладних (у т. ч. зведених), складених на суму зазначених перевищень, ставлять позначку «15». Таку податкову накладну покупцеві не надають. При цьому в рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, продавець зазначає власні ІПН та найменування.
Під час заповнення табличної частини (розділу Б) податкової накладної, складеної на суму перевищення, у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» також зазначають «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».«Нові» графи 3.1, 3.2, 3.3, що стосуються кодів УКТ ЗЕД, кодів послуг за ДКПП, «виключно сільгоспну» графу 11 і «старі» графи 4, 5 податкових накладних, складених у зв’язку з перевищенням бази оподаткування над фактичною ціною постачання, не заповнюють.
На відміну від податкових накладних «на умовне постачання», у податкових накладних на перевищення бази оподаткування графи 6-10 заповнюють. Адже для таких податкових накладних принциповими є саме ціни. А точніше, різниця між ціною постачання покупцеві та ціною придбання товарів, послуг постачальника (звичайною ціною власно виготовленої продукції або залишковою вартістю необоротних активів).
Насамкінець нагадаємо, що наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.02.2017 № 276внесено зміни до форми податкової накладної та порядку її заповнення. При цьому ДФС наполягає на застосуванні оновленої форми починаючи з 16.03.2017 (лист ДФС від 10.03.2017 № 5953/7/99-99-15-03-02-17).
Податкові накладні на ритмічні та безперервні постачання
Податковий кодекс поряд зі звичайними податковими накладними передбачає «особливі». З-поміж «особливих» ми вже розглянули податкові накладні «не для покупця». До нюансів заповнення податкових накладних «не для покупця» належить також «зведеність».
При цьому не всі податкові накладні «не для покупця» можуть або мають бути зведеними. Водночас не всі податкові накладні на звичайні постачання товарів/послуг потрібно складати на кожне постачання.
Типи зведених податкових накладних
- постачання за щоденними підсумками (п. 201.4 ПК);
- постачання, що має безперервний або ритмічний характер (п. 201.4 ПК);
- операцій із «не ПДВ-використання» податкового кредиту (п. 198.5 та 199.1 ПК);
- постачань за ціною нижчою від бази оподаткування (ст. 188 та 189 ПК).
Для перших двох видів податкових накладних (за щоденними підсумками, за безперервними і ритмічними постачаннями) «зведеність» — це привілей від ПК. Адже зазначені постачання є звичайними. Отож для них мали б передбачати загальне правило нарахування ПДВ-зобов’язань — «за першою подією».
Але, як виявилося, серед звичайних постачань також є особливі. Одні — через їх чисельність протягом дня (за щоденними підсумками), другі — через чисельність протягом звітного місяця (ритмічні), треті — через безперервність постачання (безперервні).
Якщо б платники ПДВ за чисельними операціями складали податкові накладні за загальним правилом, їм довелося б лише складати податкові накладні, а не займатися господарською діяльністю. Застосування загального правила для безперервних постачань ускладнюється саме їх безперервністю. Адже важко встановити, де відбулася перша подія, а де вже почалася друга. Тож такі платники ПДВ також витрачали б більше часу на встановлення першої-другої події, а не на самі постачання.
Законотворці зробили крок назустріч платникам ПДВ, які здійснюють такі постачання, і внесли до ПК пункт 201.4. У цьому пункті визначено умови, за яких звичайні постачання є «особливими» і виникає право складати зведені податкові накладні, а також встановлено порядок їх складання.
Інша група постачань, для яких також передбачено складання зведених податкових, – «умовні постачання» і «на суми перевищення».
Усі зведені податкові накладні мають одну спільну рису — принцип «ПДВ-зведеності» — сортування однотипних у розумінні ПК постачань (звичайних чи умовних) та внесення до складу однієї податкової накладної. Одні постачання (визначені в пункті 201.4 ПК) зводять через їх чисельність чи безперервність; інші (визначені в пунктах 198.5, 199.1 і статтях 188, 189 ПК) — через відсутність потреби деталізувати їх протягом місяця. Зведену податкову накладну за щоденними підсумками складають одну на день, решту зведених — одну на звітний місяць.
Робочим інструментом платника ПДВ при складанні податкових накладних є Порядок № 1307.
Так окремі пункти Порядку № 1307 встановлюють вимоги до різних груп зведених податкових.
До прикладу, глобальним вимогам для зведених податкових накладних за щоденними підсумками відведені абзац 1 пункту 12 та пункт 14 Порядку № 1307. Зведені податкові накладні «на умовні постачання» відповідно до пунктів 198.5 та 199.1 ПК складають в основному за положеннями пункту 11 Порядку № 1307. А зведеним податковим накладним «на суми перевищення» згідно зі статтями 188 та 189 ПК присвячений пункт 15 Порядку № 1307. Інші положення Порядку № 1307 містять й інші нюанси для відповідних «зведенників».
Важливо розуміти, що кожній групі зведених податкових накладних Порядком № 1307 встановлені свої особливі вимоги та «бонуси». Наприклад, не можна застосовувати «бонусні» положення, передбачені для одних зведених податкових накладних, для інших «зведеників».
Так у разі складання зведених податкових накладних «на умовні постачання» у графі 4 вказують узагальнену одиницю виміру «грн» (абз. 4 пп. 3 п. 16 Порядку № 1307). В інших зведених податкових накладних у графі 4 таке «бонусне» узагальнення не передбачене.
Більш детально розглянемо порядок складання зведених податкових накладних на постачання, що мають ритмічний та безперервний характер. Адже вони останні серед «зведеників», які залишились поза нашою увагою.
Зведені податкові накладні на ритмічні та безперервні постачання
Ритмічним характером постачання є постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Ритмічні або безперервні постачання товарів/послуг — це звичайні постачання, але на які у зв’язку з їх чисельністю та безперервністю протягом місяця пунктом 201.4 ПК дозволено складати не пізніше останнього дня звітного місяця:
- покупцям — платникам ПДВ — одну окрему зведену податкову накладну на кожного платника ПДВ;
- покупцям — неплатника ПДВ — одну зведену податкову накладну на усіх неплатників ПДВ (п. 201.4 ПК).
Зведені податкові накладні на ритмічні та безперервні постачання заповнюють у загальному порядку. Єдина відмінність від податкових накладних на інші звичайні постачання — проставляння в графі «Зведена податкова накладна» помітки «×».
Усі інші графи заголовної та табличної частини зведеної податкової накладної на ритмічні постачання товарів заповнюють за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.
Тобто на ритмічні та безперервні постачання вітчизняних товарів / послуг у Таблиці Б зведеної податкової накладної обов’язково заповнюють графи 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10; графу 9 заповнюють лише у разі якщо постачальник користується пільгами, графу 3.1 — у разі постачання товарів, графу 3.2 — за постачання імпортних товарів, а графу 3.3 — у разі ритмічних та безперервних послуг; графу 11 заповнюють лише сільгоспвиробники.
У разі якщо ритмічні або безперервні постачання здійснюють покупцям — неплатникам ПДВ, такі податкові накладні заповнюють аналогічно зведеним податковим на ритмічні та безперервні постачання платникам ПДВ.
Відмінностями у заповнені зведених податкових накладних на ритмічні та безперервні постачання неплатникам ПДВ будуть:
- додаткове проставляння помітки «×» у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» та типу причини: «02 — Складена на постачання неплатнику податку»;
- зазначення «Неплатник» у графі «Отримувач (покупець)»;
- проставляння у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» умовного ІПН «100000000000».
Під час складання зведених податкових накладних не забуваємо ще про один ПДВ - принцип - «податкові з ПДВ окремо від податкових без ПДВ». Тобто у разі якщо за ПК складаємо зведені податкові на оподатковувані постачання (за ставками 0%, 7%, 20%) та на операції, що звільнені від оподаткування ПДВ, формуємо окремі зведені податкові: одну - на оподатковувані, іншу — на звільнені операції.
ТОВ «Колобок енд компані» (ІПН 555555555555) регулярно постачав за видатковими накладними протягом березня 2017 року (06.03.2017, 13.03.2017, 20.03.2017, 27.03.2017) хлібобулочні вироби ПП «Свіжі булки» (ІПН 777777777777) на загальну суму 4800,00 грн (у т. ч. ПДВ — 300,00 грн). Усього було реалізовано за березень 2017 року:
- хрустких хлібців (код УКТ ЗЕД 1905 10 00 00) 200 шт. за ціною 10 грн без ПДВ;
- пряників (код УКТ ЗЕД 1905 20 10 00) 50 пачок за ціною 40 грн без ПДВ.
31.03.2017 бухгалтер склав зведену податкову накладну № 77 (див. Приклад).
Умовні коди товарів у податковій накладній: як уникнути помилок
Два знаки після коми у показнику «Ціна без ПДВ» — не помилка
Реалізуємо комплект меблів: як скласти податкову накладну
«Податкова накладна: складаємо і заповнюємо правильноУ Вибране»
Публікація Системи «Expertus: Головбух»
Докладніше: http://1gl-vip.expertus.ua/#/document/16/23392/dfasi0hpy9/?of=copy-a86736f079
Немає коментарів:
Дописати коментар