08.12.2015

Нещодавно Державною фіскальною службою України спільно із журналом «Вісник. Право знати все про податки і збори» було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «ОСОБЛИВОСТІ ОБЧИСЛЕННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ». На запитання платників відповідала начальник відділу розгляду звернень управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Світлана ТИМОЩУК. Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Змінено вартісний критерій основних засобів

1. У вересні 2015 р. змінено вартісний критерій для визнання активів основними засобами. Чи потрібно виключати такі активи зі складу основних засобів для нарахування податкової амортизації?

Законом України від 17.07.2015 р. № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» внесено зміни до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс), якими змінено граничну вартість матеріальних активів, що можуть бути віднесені до cкладу основних засобів (далі — ОЗ) для цілей податкового обліку.

Так, починаючи з 01.09.2015 р. до складу ОЗ може бути віднесено матеріальні активи, призначені для використання в господарській діяльності, з терміном корисного використання більше одного року з дати введення в експлуатацію та вартістю, яка перевищує 6000 грн.

Слід зазначити, що закон не має зворотної сили, тому всі матеріальні активи, первісна вартість яких є меншою ніж 6000 грн., віднесені до 01.09.2015 р. до ОЗ згідно з вартісними обмеженнями на дату їх придбання (введення в експлуатацію), не потребують виключення зі складу ОЗ. Для цілей податкового обліку та нарахування амортизації такі активи залишаються у складі ОЗ до повної їх амортизації, тобто досягнення залишкової вартості на рівні ліквідаційної.

Сплата страховиком податку на репатріацію

2. Страхова компанія здійснює виплати у межах своєї діяльності нерезидентам-перестраховикам. За якою бюджетною класифікацією сплачується податок на прибуток при їх виплаті?

До доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, відносяться, зокрема, внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) чи страхування резидентів від ризиків за межами України (пп. «и» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу).

Утримувати податок на прибуток зобов’язані резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють будь-яку виплату нерезиденту або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва нерезидента на території України) з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті).

Наказом Мінфіну України від 14.01.2011 р. № 11 затверджено Класифікацію доходів бюджету, відповідно до якої податок на прибуток іноземних юридичних осіб сплачується за кодом 11020700.

Отже, враховуючи те, що внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) чи страхування резидентів від ризиків за межами України, що сплачуються на користь нерезидентів, належать до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, у разі здійснення їх виплати страховою компанією — резидентом податок на прибуток сплачується як податок з іноземних юридичних осіб за кодом бюджетної класифікації 11020700.

Збитки та щомісячні авансові внески

3. Підприємство — платник щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за підсумками дев’яти місяців 2015 р. отримало збитки. З якого періоду можна не сплачувати авансові внески і як чинити, якщо за підсумками 2015 р. фінансовий результат до оподаткування також збитковий?

Змінами, внесеними Законом України від 17.07.2015 р. № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі — Закон № 652) до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, встановлено, що платник податку, який за підсумками I кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал (півріччя, три квартали) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками I кварталу — з червня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя — з вересня — грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали — з грудня звітного (податкового) року та січня — травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання такий платник визначає на підставі поданих податкових декларацій.

Проте оскільки Закон № 652 набрав чинності з 13.08.2015 р., збитковий платник авансових внесків скористатися правом на подання податкової декларації міг лише за підсумками дев’яти місяців 2015 р.

Таким чином, сплату авансових внесків такий платник припиняє з грудня 2015 р. та не сплачує їх протягом січня — травня 2016 р. Якщо такий платник отримає збитки і за підсумками 2015 р. (при обсязі річного доходу більше 20 млн. грн.), то за відсутності базового показника для нарахування щомісячних авансових внесків він авансових внесків не нараховує.

При цьому якщо такий платник за підсумками I кварталу (2016 р.) отримає прибуток, він має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток.

Тобто у разі отримання прибутку за І квартал 2016 р. такий платник має з першого півріччя декларувати та сплачувати податкові зобов’язання з податку на прибуток.

Сплата податку на прибуток малими підприємствами

4. Як підприємство, яке за підсумками 2015 р. матиме дохід, що не перевищує 20 млн. грн., повинно визначати податкові зобов’язання з податку на прибуток?

Правила визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток визначено в пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Відповідно до цієї норми платники податку на прибуток поділяються на дві категорії залежно від їх річного доходу.

До платників податку на прибуток з малими доходами належать платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн. Такі платники можуть визначати об’єкт оподаткування без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень Податкового кодексу.

Рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на різниці приймається платниками самостійно. Про прийняте рішення слід зазначити в декларації з податку на прибуток. Тобто такі платники подають один раз на рік декларацію з податку на прибуток, у якій сума податку обчислюється на підставі бухгалтерського прибутку, що оподатковується за ставкою 18% без коригувань на податкові різниці, крім збитків попередніх років.

Проте у разі якщо за підсумками наступного звітного року дохід такого платника перевищить 20 млн. грн., такий платник автоматично переходить до категорії платників, які зобов’язані здійснювати коригування об’єкта оподаткування на усі податкові різниці в загальному порядку.

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включаються дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні та фінансові доходи.

Операції з пов’язаними особами — резидентами

5. Підприємство здійснює операції з пов’язаною особою — резидентом, обсяг яких за рік перевищує 5 млн. грн. Чи підпадають такі операції під визначення контрольованих?

Підпунктом 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу визначено, що для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами — нерезидентами; зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яку включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу), тобто на території низькоподаткових юрисдикцій.

Отже, господарські операції з пов’язаними особами — резидентами не підпадають під визначення контрольованих незалежно від їх обсягів.

Амортизація свердловин

6. Податковий облік витрат на спорудження газових свердловин до 01.01.2015 р. мав певні особливості. Як амортизувати свердловини починаючи з 01.01.2015 р.?

До 01.01.2015 р. витрати на спорудження будь-яких свердловин, що використовувалися для розробки нафтових та газових родовищ, понесені з моменту їх зарахування до експлуатаційного фонду, підлягали амортизації відповідно до п. 148.5 ст. 148 Податкового кодексу.

Однак після 01.01.2015 р. діють нові правила оподаткування податком на прибуток. Об’єктом оподаткування із зазначеної дати є прибуток, який визначається за правилами бухгалтерського обліку, тобто фінансовий результат з його подальшим коригуванням на податкові різниці.

Це означає, що порядок відображення в обліку окремих операцій залежить від того, чи проводить підприємство коригування визначеного у фінансовій звітності фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу.

Статтею 138 цього Кодексу передбачено такі коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язані з амортизацією необоротних активів: збільшення на суму амортизації ОЗ і нематеріальних активів, нараховану згідно з ПБО або МСФЗ; зменшення на суму амортизації ОЗ і нематеріальних активів, розраховану відповідно до п. 138.3 цієї статті.

Тобто при коригуванні фінансового результату до оподаткування виключається бухгалтерська амортизація та включається податкова, яка розраховується за правилами, встановленими п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу.

При цьому згідно з п. 11 підрозділу 4 цього Кодексу для цілей розрахунку амортизації балансова вартість ОЗ станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, визначеній станом на 31.12.2014 р. відповідно до статей 144 — 146 та 148 зазначеного Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Таким чином, для цілей нарахування амортизації свердловин у 2015 р. враховується їх балансова вартість, що склалася за даними податкового обліку на кінець 2014 р.

Залік податку на майно у рахунок сплати податку на прибуток

7. Сплачений податок на майно дозволено заліковувати у зменшення зобов’язань з податку на прибуток. Як реалізувати це право на практиці?

Відповідно до положень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності згідно з національними положеннями ПБО або МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III зазначеного Кодексу.

Крім того, згідно з п. 137.5 ст. 137 цього Кодексу податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII зазначеного Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Тобто платникам податку надано право зменшувати зобов’язання з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого та сплаченого податку на майно з урахуванням особливостей його сплати (включаючи авансовий внесок з податку на майно, що сплачується за ІV квартал поточного року до 30 січня наступного за звітним року).

Отже, для реалізації цього права на практиці сума нарахованого та сплаченого податку на майно відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до рядка 16 ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897.

Поворотну фінансову допомогу не повернено: чи нараховувати умовні відсотки

8. У підприємства обліковується неповернута поворотна фінансова допомога, отримана у 2013 р. Умовні відсотки за користування такою допомогою у 2014 р. було нараховано та враховано у складі доходів. У 2015 р. повернення цієї допомоги не планується. Чи потрібно нараховувати умовні відсотки за підсумками 2015 р.?

Відповідно до правил оподаткування податком на прибуток, що діяли до 01.01.2015 р., при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток до складу доходів включались умовні відсотки, нараховані на суму поворотної фінансової допомоги, якщо така допомога отримана від платника податку на прибуток на загальних умовах та залишилася неповернутою до кінця цього періоду.

Умовні проценти нараховувались у розмірі облікової ставки Нацбанку України, розрахованої за кожен день фактичного її використання.

Починаючи з 01.01.2015 р., за новими правилами, встановленими розділом III Податкового кодексу, порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності. Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства згідно з національними ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу.

Отже, оскільки правила бухгалтерського обліку не передбачають нарахування умовних відсотків за використання поворотної фінансової допомоги, для цілей оподаткування податком на прибуток такі умовні відсотки починаючи з 01.01.2015 р. не нараховуються.