Мінфін роз’яснив особливості застосування первинних документів

23.02.2017 

З 3 січня 2017 року Законом №1724 внесено зміни до Закону про бухоблік. Зокрема, зменшено вимоги до первинного документа та скорочено перелік його обов’язкових реквізитів. Про це розповідає Мінфін у новому роз'ясненні

Міністерство фінансів листом від 16.02.2017 р. №31-11410-06-5/4339 (завантажити) надало роз’яснення щодо особливостей застосування первинних документів у зв’язку з прийняттям Закону № 1724-VIII.

Нагадуємо, що цим Законом внесено зміни до Закону про бухоблік в частині спрощення документообороту підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов’язкових реквізитів. Докладно про зміни, внесені Законом №1724, читайте тут>>

У листі Мінфін зазначив, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути:

• платіжне доручення,
• розрахунковий чек,
• касовий чек,
• розрахункова квитанція,
• виписка з карткового рахунку,
• квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема:

- назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру;

- назву контрагента;

- зміст та обсяг господарської операції,

- одиницю виміру господарської операції;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.

Автор:

«Дебет-Кредит»

По матеріалам:

Міністерство фінансів України