05.01.2017
Розглянемо на прикладах, як сплачуватимуть ЄСВ суб’єкти господарювання в 2017 році за себе і своїх працівників
ЄСВ, який сплачують роботодавці
Загальні показники, які роботодавцям слід враховувати при нарахуванні ЄСВ у 2017 році, дивіться у таблицях.
Таблиця розмірів ЄСВ, які нараховуються залежно від видів доходів
Вид доходів
|
Ставка ЄСВ
|
Фонд оплати праці (п. 2 Інструкції №5) найманих працівників, у т. ч. іноземців
|
Роботодавці нараховують та сплачують ЄСВ за ставкою 22%
|
Винагороди фізособам за цивільно-правовими договорами, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-СПД
|
Підприємства та фізособи-підприємці нараховують і сплачують 22% на суму винагороди
|
Допомога з ТВП (як перші п'ять днів за рахунок коштів підприємства, так і решта днів хвороби, допомога по вагітності та пологах за рахунок коштів ФСС)
|
Роботодавці нараховують і сплачують 22% на суму допомоги
|
Заробітна плата і лікарняні працівників-інвалідів
|
Роботодавці-підприємства нараховують і сплачують 8,41% на ФОП
|
Таблиця 2. Мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ у 2017 році (грн)
База нарахування ЄСВ
|
з 01.01 по 30.04
|
з 01.05 по 30.11
|
з 01.12 по 31.12
|
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грн
|
1600
|
1684
|
1762
|
Максимальний розмір бази нарахування ЄСВ (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)
|
40 000
|
42 100
|
44 050
|
Максимальний розмір ЄСВ (22% від максимальної бази) сплачується добровільно за бажанням платника єдиного податку
|
8800
|
9262
|
9691
|
Мінімальна заробітна плата
|
3200
| ||
Мінімальний розмір ЄСВ (22% від мінімальної зарплати)
|
704
| ||
Зростання розміру мінімальної зарплати у багатьох бухгалтерів викликало запитання:
Якщо працівник отримує у січні 2017 року зарплату 1600 грн (виходячи з мінімального розміру посадового окладу), чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального розміру 704 грн і здійснювати доплату зарплати до 3200 грн?
Правило перше:«зростання розміру оплати праці – окремо, зростання мінімального розміру ЄСВ – окремо».
Обидві процедури хоча і спричинені одним і тим же явищем (підвищенням мінімальної зарплати до 3200 грн з 1 січня 2017 р.), відбуваються окремо і регулюються різними нормативними актами. Оплата праці – КЗпП та Законом про оплату праці, сплата ЄСВ – Законом про ЄСВ. А отже, це абсолютно різні процедури і відбуваються вони не завжди разом.
Приклад 1 (якщо збільшення зарплати і зростання ЄСВ проводяться одночасно)
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але оскільки він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн.
Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 1600 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1600 грн.
Така нарахована зарплата 3200 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому завдяки доплаті виконується вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ – роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі - 704 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
Приклад 2 (з суми мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу)
Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. За загальними правилами сумісництво передбачає роботу у вільний від основної роботи час. Тому переважно сумісник норму робочого часу за неосновним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. Але за нормами ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому має нараховуватися мінімальна зарплата, а не оклад (оскільки мінімальна зарплата є більшою за оклад)*.
Тому роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн. Якщо, наприклад, працівник працює на півставки, то йому буде нараховано лише 3200 х 0,5 = 1600 грн.
Така нарахована зарплата 1600 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується – роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 1600 х 22% = 352 грн.
Приклад 3 (ЄСВ у мінімальному розмірі, а оплата праці – пропорційно відпрацьованому часу)
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але працює він не на повну ставку (наприклад, 0,5 ставки). Тому норму робочого часу за основним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. І, відповідно до нової ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому нараховується не зарплата, а мінімальна зарплата (оскільки вона більша за оклад)*.
Отже, роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн. Йому буде нараховано лише 3200 х 0,5 = 1600 грн.
Але базою для нарахування ЄСВ, оскільки йдеться про цілий місяць, у якому працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем за основним місцем роботи, в цьому випадку є мінімальна заробітна плата 3200 (а не оклад працівника або фактично нарахована зарплата). Тому роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі - 704 грн, незважаючи на те, що до 3200 нарахована працівнику зарплата не збільшується. Власне, саме так відбувалася сплата ЄСВ у 2015-2016 рр. за нормами ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
_________
*Втім, остаточну версію того, як повинна застосовуватися ця нова стаття Закону про оплату праці на практиці, враховуючи те, що в ст. 56 КЗпП зміни внесені не були, чекаємо на розяснення від Мінсоцполітики
_________
Правило друге:
«мінімальний розмір ЄСВ роботодавець сплачує ще з 2015 року, і в цій процедурі нічого не змінилося».
«мінімальний розмір ЄСВ роботодавець сплачує ще з 2015 року, і в цій процедурі нічого не змінилося».
Встановлено такий обов’язок ще ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, до якої змін у 2017 р. не вносилося. А отже, усі роз’яснення податківців щодо цієї процедури, і наші аналітичні матеріали з цього приводу є актуальними і зараз. Зокрема, читайте їх тут, тут, тут, а ще ось тут і тут.
Актуальні роз’яснення податківців щодо заповнення звітності з ЄСВ, зокрема, і в частині такого мінімального розміру ЄСВ, дивіться тут>>>
Щодо винагороди за договорами ЦПХ правила нарахування не змінилися:
1) Якщо фізособа-виконавець не перебуває із замовником у трудових відносинах, а отже, не отримує за певний звітний місяць жодних інших доходів від такого замовника, крім винагороди за договором ЦПХ, вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ в такому випадку не застосовуються і базою для нарахування ЄСВ є сума такої винагороди.
Наприклад, якщо виконавцю нараховано в січні 2017 р. винагороду 500 грн, ЄСВ роботодавець має сплатити у розмірі 500 х 22% = 110 грн. Тобто жодних доплат - як щодо суми такої винагороди, так і щодо суми ЄСВ з неї.
2) Якщо фізособа-виконавець за договором ЦПХ одночасно перебуває з замовником у трудових відносинах, то правила ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ працюють до загальної суми доходу за кожний місяць окремо.
Наприклад, якщо працівнику нараховано від одного роботодавця в січні 2017 р. зарплату 1000 грн і винагороду 500 грн, ЄСВ роботодавець має сплатити у мінімальному розмірі 704 грн.
ЄСВ, який сплачують підприємці
У 2017 році, як і раніше, фізособи-"єдинники" повинні сплачувати ЄСВ за себе у самостійно визначеному розмірі, але не нижчому від мінімального страхового внеску, незалежно від факту отримання доходу.
Але для І групи платників ЄП встановили спеціальний зменшений розмір такого мінімального страхового внеску!
Платники ЄП І групи з 01.01.2017 р. сплачують ЄСВ за себе на рівні 0,5 мінімального страхового внеску (тобто лише половину від мінімуму, встановленого для решти підприємців).
Таким чином, фізособи-"єдинники" сплачують ЄСВ «за себе» у 2017 році у таких розмірах: І група - у сумі не меншій ніж 352 грн; ІІ та ІІІ групи - у сумі не меншій ніж 704 грн.
Зауважимо, що у 2017 році залишиться без змін норма щодо звільнення від сплати ЄСВ за себе фізосіб-"єдинників", які є пенсіонерами за віком або інвалідами.
У ФОП на загальній системі дві новини - хороша і погана (обидві набрали чинності з 01.01.2017 р.):
1) ФОП – пенсіонерів за віком та інвалідів на загальній системі оподаткування звільнено від сплати ЄСВ «за себе».
Це відбулося завдяки виключенню фрази "які обрали спрощену систему оподаткування" у першому реченні частини четвертої статті 4 Закону про ЄСВ.
2) Решта ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ «за себе» вже не за власним бажанням, а обов’язково, незалежно від факту отримання у місяці, за який сплачується такий ЄСВ, чистого доходу.
Це відбулося завдяки заміні слів "має право самостійно" на слово "зобов’язаний" у першому реченні абзацу другого у пункті 2 частині першій статті 7 Закону про ЄСВ.
Таким чином, фізособи на загальній системі сплачують ЄСВ «за себе» у 2017 році у наступних розмірах (див. також таблицю 2):
- якщо у певному місяці не було отримано чистого оподаткованого доходу, або він не перевищував 3200 грн, - у сумі не меншій ніж 704 грн;
- якщо чистий дохід певного місяця був більшим за 3200, але не перевищував максимальну величину нарахування ЄСВ, - у сумі, яка розраховується застосуванням на до розміру отриманого чистого доходу ставки 22%. Наприклад, якщо розмір чистого доходу січня 2017 р. становить 30 000 грн, то сума ЄСВ з нього 30 000 х 22% = 6 600 грн;
- якщо чистий дохід певного місяця був більшим за максимальну величину нарахування ЄСВ, у максимальному розмірі ЄСВ, встановленому для такого місяця. Наприклад, якщо розмір чистого доходу січня 2017 становить 50 000 грн, то сума ЄСВ з нього: 40 000 х 22% = 8 800 грн.
****
Докладно про усі зміни, які набрали чинності з 1 січня 2017 року, читайте тут:
- Автор:
- Бикова Ганна
- Джерело:
- «Дебет-Кредит»
Немає коментарів:
Дописати коментар