пʼятниця, 6 січня 2017 р.

ЄСВ у 2017 році: що нового?


05.01.2017
Розглянемо на прикладах, як сплачуватимуть ЄСВ суб’єкти господарювання в 2017 році за себе і своїх працівників
ЄСВ, який сплачують роботодавці
Загальні показники, які роботодавцям слід враховувати при нарахуванні ЄСВ у 2017 році, дивіться у таблицях. 
Таблиця розмірів ЄСВ, які нараховуються залежно від видів доходів

Вид доходів
Ставка ЄСВ
Фонд оплати праці (п. 2 Інструкції №5) найманих працівників, у т. ч. іноземців
Роботодавці нараховують та сплачують ЄСВ за ставкою 22%
Винагороди фізособам за цивільно-правовими договорами, крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-СПД
Підприємства та фізособи-підприємці нараховують і сплачують 22% на суму винагороди
Допомога з ТВП (як перші п'ять днів за рахунок коштів підприємства, так і решта днів хвороби, допомога по вагітності та пологах  за рахунок коштів ФСС)
Роботодавці нараховують і сплачують 22% на суму допомоги
Заробітна плата і лікарняні працівників-інвалідів
Роботодавці-підприємства нараховують і сплачують 8,41% на ФОП
Таблиця 2. Мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ у 2017 році (грн)
База нарахування ЄСВ
з 01.01 по 30.04
з 01.05 по 30.11
з 01.12 по 31.12
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грн
1600
1684
1762
Максимальний розмір бази нарахування ЄСВ (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)
40 000
42 100
44 050
Максимальний розмір ЄСВ (22% від максимальної бази) сплачується добровільно за бажанням платника єдиного податку
8800
9262
9691
Мінімальна заробітна плата
3200
Мінімальний розмір ЄСВ (22% від мінімальної зарплати)
704


Зростання розміру мінімальної зарплати у багатьох бухгалтерів викликало запитання:

Якщо працівник отримує у січні 2017 року зарплату 1600 грн (виходячи з мінімального розміру посадового окладу), чи потрібно донараховувати ЄСВ до мінімального розміру 704 грн і  здійснювати доплату зарплати до 3200 грн? 

Правило перше:«зростання розміру оплати праці – окремо, зростання мінімального розміру ЄСВ – окремо».  
Обидві процедури хоча і спричинені одним і тим же явищем (підвищенням мінімальної зарплати до 3200 грн з 1 січня 2017 р.), відбуваються окремо і регулюються різними нормативними актами. Оплата праці – КЗпП та Законом про оплату праці, сплата ЄСВ – Законом про ЄСВ. А отже,  це абсолютно різні процедури і відбуваються вони не завжди разом. 

Приклад 1 (якщо збільшення зарплати і зростання ЄСВ проводяться одночасно)
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але оскільки він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн. 
Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 1600 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 1600 грн. 
Така нарахована зарплата 3200 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому завдяки доплаті  виконується вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ – роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі - 704 грн. Але робиться така доплата не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника. 

Приклад 2 (з суми мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу)
Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. За загальними правилами сумісництво передбачає роботу у вільний від основної роботи час. Тому переважно сумісник норму робочого часу за неосновним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. Але за нормами ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому має нараховуватися мінімальна зарплата, а не оклад (оскільки мінімальна зарплата є більшою за оклад)*. 
Тому  роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн. Якщо, наприклад, працівник працює на півставки, то йому буде нараховано лише 3200 х 0,5 = 1600 грн.
Така нарахована зарплата 1600 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога  ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ  не застосовується – роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати:  1600   х 22% = 352 грн.

Приклад 3 (ЄСВ у мінімальному розмірі, а оплата праці – пропорційно відпрацьованому часу)
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 1600 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Але працює він не на повну ставку (наприклад, 0,5 ставки). Тому норму робочого часу за основним місцем роботи не виконує, а оплата його праці відбувається пропорційно фактично відпрацьованому часу. І, відповідно до нової ст. 3-1 Закону про оплату праці, пропорційно йому нараховується не зарплата, а мінімальна зарплата (оскільки вона більша за оклад)*. 
Отже,  роботодавець не повинен нарахувати йому зарплату за січень 2017 р. у розмірі мінімальної заробітної плати 3200 грн. Йому буде нараховано лише 3200 х 0,5 = 1600 грн.   
 Але базою для нарахування ЄСВ, оскільки йдеться про цілий місяць, у якому працівник перебував у трудових відносинах із роботодавцем за  основним місцем роботи, в цьому випадку є мінімальна заробітна плата 3200 (а не оклад працівника або фактично нарахована зарплата). Тому роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі - 704 грн, незважаючи на те, що до 3200 нарахована працівнику зарплата не збільшується. Власне, саме так відбувалася сплата ЄСВ у 2015-2016 рр. за нормами ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. 
_________
*Втім, остаточну версію того, як повинна застосовуватися ця нова стаття Закону про оплату праці на практиці, враховуючи те, що в ст. 56 КЗпП зміни внесені не були, чекаємо на розяснення від Мінсоцполітики
_________

Правило друге:
«мінімальний розмір ЄСВ роботодавець сплачує ще з 2015 року, і в цій процедурі нічого не змінилося».
Встановлено такий обов’язок ще ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, до якої змін у 2017 р. не вносилося. А отже, усі роз’яснення податківців щодо цієї процедури, і наші аналітичні матеріали з цього приводу є актуальними і зараз. Зокрема, читайте їх туттуттут, а ще ось тут і тут. 
Актуальні роз’яснення податківців щодо заповнення звітності з ЄСВ, зокрема, і в частині такого мінімального розміру ЄСВ, дивіться тут>>>

Щодо винагороди за договорами ЦПХ правила нарахування не змінилися: 
1) Якщо фізособа-виконавець  не перебуває із замовником у трудових відносинах, а отже, не отримує за певний звітний місяць жодних інших доходів від такого замовника, крім винагороди за договором ЦПХ, вимоги ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ в такому випадку не застосовуються і базою для нарахування ЄСВ є сума такої винагороди.
Наприклад, якщо виконавцю нараховано в січні 2017 р. винагороду 500 грн, ЄСВ роботодавець має сплатити у  розмірі 500 х 22% = 110 грн. Тобто жодних доплат - як щодо суми такої винагороди, так і щодо суми ЄСВ з неї.
2) Якщо фізособа-виконавець за договором ЦПХ одночасно перебуває з замовником у трудових відносинах, то правила  ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ працюють до загальної суми доходу за кожний місяць окремо.
Наприклад, якщо працівнику нараховано від одного роботодавця в січні 2017 р. зарплату 1000 грн і винагороду 500 грн, ЄСВ роботодавець має сплатити у мінімальному розмірі 704 грн. 

ЄСВ, який сплачують підприємці
У 2017 році, як і раніше, фізособи-"єдинники" повинні сплачувати ЄСВ за себе у самостійно визначеному розмірі, але не нижчому від мінімального страхового внеску, незалежно від факту отримання доходу.
Але для І групи платників ЄП встановили спеціальний зменшений розмір такого мінімального страхового внеску! 
Платники ЄП І групи з 01.01.2017 р. сплачують ЄСВ за себе на рівні 0,5 мінімального страхового внеску (тобто лише половину від мінімуму, встановленого для решти підприємців). 

Таким чином, фізособи-"єдинники" сплачують ЄСВ «за себе» у 2017 році у таких розмірах: І група  - у сумі не меншій ніж 352 грн; ІІ та ІІІ групи  - у сумі не меншій ніж 704 грн.

Зауважимо, що у 2017 році залишиться без змін норма щодо звільнення від сплати ЄСВ за себе фізосіб-"єдинників", які є пенсіонерами за віком або інвалідами.

У ФОП на загальній системі  дві новини - хороша і погана (обидві набрали чинності з 01.01.2017 р.):
1) ФОП – пенсіонерів за віком та інвалідів на загальній системі оподаткування звільнено від сплати ЄСВ «за себе».
Це відбулося завдяки виключенню фрази "які обрали спрощену систему оподаткування" у першому реченні частини четвертої статті 4 Закону про ЄСВ. 
2) Решта ФОП на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ «за себе» вже не за власним бажанням, а обов’язково, незалежно від факту отримання у місяці, за який сплачується такий ЄСВ, чистого доходу.
Це відбулося завдяки заміні слів "має право самостійно" на слово "зобов’язаний" у першому реченні абзацу другого у пункті 2 частині першій статті 7 Закону про ЄСВ. 

Таким чином, фізособи на загальній системі сплачують ЄСВ «за себе» у 2017 році у наступних розмірах (див. також таблицю 2):
  • якщо у певному місяці не було отримано чистого оподаткованого доходу, або він не перевищував 3200 грн,  - у сумі не меншій ніж 704 грн;
  • якщо чистий дохід певного місяця був більшим за 3200, але не перевищував максимальну величину нарахування ЄСВ, - у сумі, яка розраховується застосуванням на до розміру отриманого чистого доходу ставки 22%. Наприклад, якщо розмір чистого доходу січня 2017 р. становить 30 000 грн, то сума ЄСВ з нього 30 000 х 22% = 6 600 грн;
  • якщо чистий дохід певного місяця був більшим за максимальну величину нарахування ЄСВ, у максимальному розмірі ЄСВ, встановленому для такого місяця. Наприклад, якщо розмір чистого доходу січня 2017 становить 50 000 грн, то сума ЄСВ з нього: 40 000 х 22% = 8 800 грн.
****
Докладно про усі зміни, які набрали чинності з 1 січня 2017 року, читайте тут:
Автор:
Бикова Ганна
Джерело:
«Дебет-Кредит»

Немає коментарів:

Дописати коментар