18.11.16
Оренда транспортних засобів підприємствами є доволі поширеним явищем, адже часто-густо вигідніше взяти їх у платне користування, аніж купувати. Утім, оренда авто у фізособи, яка не зареєстрована підприємцем, має певні юридичні та облікові особливості. І про них варто дізнатися з нашої статті
Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер «Адвокатської фірми «Єфімов та партнери», канд. юр. наук, доцент, адвокат, аудитор
Навряд чи буде перебільшенням стверджувати, що оренда – це друга за значущістю після купівлі-продажу господарська операція. Якщо без першої не було б руху грошових коштів, то без оренди доволі важко було б створювати ті самі товари, роботи і послуги, що їх купують і продають. А коли орендодавець є фізособою, то операція оренди набуває певних юридичних та облікових нюансів
Оренда авто у фізособи: правові аспекти, оподаткування та облік
Господарська діяльність завжди пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і спрямована на отримання доходу. Оренда транспортного засобу (ТЗ) також може відбуватися в межах господарської діяльності, отже, мати відповідні податкові наслідки. При цьому орендар ТЗ має право самостійно використовувати його у своїй діяльності й без згоди орендодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення ТЗ (ст. 800 Цивільного кодексу України, ЦК).
Повертаючись до цивільного права
Як відомо, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Договір оренди, як і будь-який інший цивільно-правовий правочин, має істотні умови, до яких належать предмет, ціна, строк договору тощо.
Договір оренди ТЗ обов’язково укладають у письмовій формі, а якщо однією його стороною (наприклад, наймодавцем) є фізична особа, то такий договір підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК).
Предметом договору оренди може бути власне ТЗ, визначений індивідуальними ознаками і який зберігатиме свій первісний вигляд за неодноразового використання (неспоживна річ). Так, якщо за умовами договору виконавець зобов’язується надати будь-який вагон для перевезення насипного вантажу замовника, такий договір матиме характер договору перевезення, а не оренди вагону. Оскільки для замовника не має значення, який саме вагон для перевезення насипних вантажів буде надано, тобто індивідуальні ознаки вагону в такому разі не є важливими.
Неспоживчий характер речі також є особливістю оренди ТЗ. Не можна орендувати ТЗ для того, щоб його розібрати на запчастини й використати їх для інших ТЗ. І це лише тому, що в такій ситуації ТЗ споживають, отже, він втрачає неспоживчий характер.
Ще однією особливістю предмета оренди є те, що за статтею 761 ЦК право передати майно в оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди. Тож, якщо приватний підприємець із Дніпра чи зі Львова запропонує вам узяти в нього в оренду ТЗ з автопарку якогось міністерства, варто перевірити повноваження потенційного орендодавця на передачу цього ТЗ в оренду. Якщо вони цілком легітимні, то охочих покататися на міністерських авто, гадаємо, виявилося б чимало. І така діяльність точно була б рентабельною для орендодавця.
Врахуйте! Право передати майно в оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права
Предмет договору оренди ТЗ різноманітний: це можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. При цьому договір оренди ТЗ може встановлювати, що ТЗ передають в оренду навіть з екіпажем, який його обслуговує. Варто зауважити, що в такому разі члени екіпажу не припиняють трудових відносин з орендодавцем, який несе всі витрати на утримання екіпажу (ч. 1 ст. 805 ЦК).
Орендна плата
У разі укладення господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну і строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Розмір орендної плати має бути встановлений у договорі оренди. Проте, якщо розмір орендної плати не передбачений договором, це не означає, що його не існує. У такому разі розмір визначають зважаючи на споживчу якість речі та інші обставини, які мають істотне значення. Договором або законом може бути передбачено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування ТЗ.
Орендар (наймач) звільняється від плати за весь час, протягом якого не міг користуватися майном через обставини, за які він не відповідає. Так, наприклад, якщо внаслідок виходу авто з ладу (з незалежних від орендаря обставин) орендар протягом цілого місяця не міг ним користуватися за призначенням, то немає підстав орендну плату за цей місяць ані нараховувати, ані сплачувати (ч. 6 ст. 762 ЦК). Навіть якщо цей факт приховати від податківців, то не варто сподіватися на те, що вони про нього не дізнаються.
Строк договору оренди
Договір є чинним протягом строку, встановленого у договорі (ч. 1 ст. 763 ЦК). За межами цього строку орендні відносини можуть продовжуватися в разі, коли сторони це погодили. Наприклад, застереження на кшталт «У разі якщо за один календарний місяць до закінчення строку оренди, передбаченого цим договором, жодна зі сторін не заявить про бажання припинити орендні відносини, сторони вважатимуть цей договір продовженим на строк, аналогічний строку оренди за цим договором» означає ось що. Після закінчення договору оренди, укладеного на один рік, за відсутності заяв про бажання припинити цей договір його вважають чинним ще на один календарний рік на тих самих умовах. Тож орендар має право нараховувати витрати у розмірі орендної плати ще протягом одного року.
Сторони можуть не зазначати у договорі оренди строк орендного користування майном. У такому разі договір вважають укладеним на невизначений строк, отже, протягом невизначеного та не обмеженого бажанням перевіряльників часу орендар має право на орендні витрати.
Важливо! Сторони можуть не зазначати в договорі оренди строк користування
Кожна зі сторін такого договору оренди ТЗ може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць. Це означає, що, отримавши повідомлення у зазначений строк та після спливу цього строку, орендар втрачає право нараховувати орендні витрати.
Передача об’єкта оренди
Стаття 765 ЦК закріплює загальне зобов’язання орендодавця передати орендареві майно у користування негайно або в строк, встановлений договором оренди. Якщо це зобов’язання орендодавець не виконав, орендар має право на свій вибір (ст. 766 ЦК):
- вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, заподіяних затримкою;
- відмовитися від договору оренди й зажадати відшкодування заподіяних йому збитків.
З погляду оподаткування факт передачі ТЗ орендареві варто закріпити відповідним актом або хоча б застереженням у договорі оренди на кшталт: «Підписанням цього договору сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування об’єкт оренди».
Зміна власника
За загальним правилом, закріпленим у статті 770 ЦК, в разі зміни власника речі, переданої в оренду, до нового власника переходять права та обов’язки орендодавця. Проте сторони мають право встановити у договорі оренди, що відчуження орендодавцем ТЗ припиняє договір оренди. І якщо сторони таку умову до догоору оренди включили, орендареві слід бути пильним і не прогавити моменту, коли право власності на предмет оренди перейшло до нового власника. Адже саме з цього моменту оренда вважатиметься припиненою, а право орендаря збільшувати витрати на суму орендної плати — втраченим. Тож пропустивши цей момент, можна наразитися на конфлікт із контролерами стосовно збільшення витрат за рахунок орендної плати, нарахованої після зміни власника.
Страхування предмета оренди і витрати на його утримання
Обов’язок страхувати ТЗ стаття 802 ЦК покладає на орендодавця. При цьому орендар зобов’язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку із втратою або пошкодженням ТЗ, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Він також муситиме відшкодувати шкоду, заподіяну іншій особі внаслідок використання ТЗ (ст. 803 та 804 ЦК).
Важливо! Орендар зобов’язаний відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку із втратою або пошкодженням ТЗ, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини
До того ж обов’язок підтримувати ТЗ у належному технічному стані, а також нести витрати, пов’язані з використанням ТЗ, у тому числі зі сплатою податків та інших платежів, покладено на орендаря (ст. 801 ЦК).
Облік та оподаткування оренди ТЗ
Платники податку на прибуток визначають об’єкт оподаткування шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України (ПК). При цьому ПК не передбачає жодних коригувань за операціями, пов’язаними з операційною орендою (пп. 134.1.1 ПК).
бухгалтерський облік
Як бачимо, для правильної оцінки податкових наслідків операційної оренди ТЗ орендар має визначитися з їх коректним відображенням у бухгалтерському обліку. Так, орендований ТЗ обліковують на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною у договорі оренди (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда»). Згідно з пунктом 9 П(С)БО 14 орендну плату визнають витратами і відображають в бухобліку залежно від мети оренди ТЗ за дебетом одного з таких рахунків:
- 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати», якщо ТЗ використовують у виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг;
- 92 «Адміністративні витрати» — у разі використання ТЗ в адміністративному обслуговуванні;
- 93 «Витрати на збут» — якщо ТЗ задіяно в реалізації товарів (робіт, послуг);
- 94 «Інші витрати операційної діяльності» — у решті випадків.
Як правило, орендну плату нараховують і сплачують помісячно. Якщо ж орендну плату перераховують авансом за певний період (скажімо, за квартал), її суму відображають за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». А потім щомісяця відносять на відповідні витрати звітного періоду.
Важливо! Орендну плату нараховують і сплачують, як правило, помісячно
За кредитом усі перелічені вище рахунки кореспондують із субрахунком 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Приклад.
Облік операційної оренди ТЗ у фізичної особи
Підприємство «Антарес» за договором оренди строком на один рік (із 01.10.2016 по 30.09.2017) отримало від громадянина Волощенка Олексія Івановича автомобіль ЗАЗ 1102 «Таврія» для розвезення косметичної продукції по торговельних точках. Вартість авто, зазначена у договорі оренди, дорівнює 150 000 грн. Розмір орендної плати становить 1000 грн. на місяць.
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума,
грн.
| |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Отримано автомобіль в оренду | 01 | – | 150 000 |
| 2 | Нараховано орендну плату за жовтень 2016 року | 93 | 685 | 1000 |
| 3 | Утримано ПДФО з суми орендної плати (1000 × 18%) | 685 | 641 | 180 |
| 4 | Утримано військовий збір (1000 × 1,5%) | 685 | 642 | 15 |
| 5 | Перераховано ПДФО | 641 | 311 | 180 |
| 6 | Перераховано військовий збір | 642 | 311 | 15 |
| 7 | Перераховано орендну плату на рахунок фізособи (1000 – 180 – 15) | 685 | 311 | 805 |
ПДФО та військовий збір
Із суми орендної плати, виплачуваної фізичній особі, не зареєстрованій підприємцем, підприємство-орендар як податковий агент нараховує та утримує ПДФО і військовий збір (пп. 164.2.2 ПК, пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
ЄСВ
Орендний дохід фізособі виплачують за цивільно-правовим договором. Тож така виплата не має ознак доходу, виплачуваного в межах трудових правовідносин. Її також здійснюють у межах договору, що не має ознак правовідносин, які регулюють виконання робіт або надання послуг. Отже, виплата орендної плати не є об’єктом оподаткування ЄСВ. Підтверджують це й податківці (ЗІР, категорія 301.03).
Немає коментарів:
Дописати коментар