21.07.2016 | 15:00
Наше підприємство займається транспортними перевезеннями. Водії — наймані працівники майже весь час перебувають у відрядженнях. Чи правильно ми вчиняємо, нараховуючи їм зарплату за тарифними ставками плюс індексацію?
ВІДПОВІДЬ:
Оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, але не може бути нижчою за середній заробіток — це вимога ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Таким чином, задля правильного нарахування зарплати за дні перебування працівника у відрядження потрібно визначити дві величини:
1) розмір звичайної денної оплати певного місяця за встановленою тарифною ставкою (окладом), тобто зарплати як за звичайний робочий день: місячну ставку (оклад) поділити на кількість робочих днів за графіком;
2) розмір середньоденного заробітку відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, — із нарахувань за останні 2 місяці, що передують місяцю направлення у відрядження.
І за більшим із цих показників і потрібно нараховувати зарплату за дні відрядження. Таким робом, якщо в певному місяці для певного працівника звичайна денна оплата більша за показник середнього заробітку, то нарахування за такий місяць окладу плюс індексації буде правильним. А якщо навпаки — середньоденний заробіток більший за звичайну денну оплату, — то за дні відрядження потрібно нараховувати саме середній заробіток. Також звертаємо увагу: суму зарплати, нарахованої за середнім заробітком, індексувати не потрібно (чому так, ми розповіли у газеті «Все про бухгалтерський облік» № 7 за 2016 рік, стор. 27). Докладно про обчислення зарплати за дні відрядження — у газеті «Все про бухгалтерський облік» № 95 за 2015 рік, стор. 40 — 46.
Водночас звертаємо вашу увагу й на альтернативний варіант: якщо робота працівників майже постійно відбувається в дорозі, то в колдоговорі можна зафіксувати, що робота таких категорій працівників має роз’їзний характер і установити розмір надбавки за такий характер роботи (п. 2 р. І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон у редакції наказу Мінфіну України від 17.03.11 р. № 362). У такому разі поїздки не доведеться щоразу оформлювати як відрядження і, відповідно, не буде необхідності щоразу обчислювати показники середнього заробітку й денної оплати для правильного нарахування зарплати. Натомість щомісяця, окрім окладу та індексації, потрібно нараховувати надбавку за роз’їзний характер роботи. Розмір надбавки у внутрішніх документах можна закріпити, наприклад, в абсолютній величині, скажімо, на рівні добових у розрахунку на один день перебування у від’їзді або ж у певному % від окладу. Утім про такі зміни в організації й оплаті праці потрібно повідомити працівникам щонайменше за два місяці до їх запровадження (ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України).
У відповіді враховано норми законодавства станом на 30.06.2016
Немає коментарів:
Дописати коментар