22.02.2016
Статтю взято з газети «Платник єдиного податку № 8|2016»
Положення № 637 дозволяє підприємствам залишати в касі в неробочий час готівку в межах, що не перевищує встановлений ліміт каси. На жаль, не всі про це пам’ятають і при перевірках потрапляють у халепу в вигляді штрафних санкцій. Як уникнути штрафів та правильно розрахувати ліміт каси, ми і поговоримо у статті.
Головні тези
- Ліміт каси встановлюють лише юрособи. ФОП ліміт каси не встановлюють.
- Якщо ліміт каси не встановлено, він вважається нульовим. Тоді вся готівка в касі на кінець робочого дня є понадлімітною.
- Суб’єкт самостійно розраховує ліміт каси за встановленими правилами.
- У зв’язку з особливим періодом в Україні ліміт каси треба знов погоджувати з банком.
- Загальне правило: перегляд ліміту каси — право, а не обов’язок підприємства, але під час особливого періоду діють особливі правила.
- Сума середньоденної видачі або надходження готівки розраховується за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти.
Чому важливо встановлювати ліміт
Нагадаємо, ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) — граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Перш за все зауважимо, що «лімітно-касові» питання не стосуються ФОП (п. 2.7 Положення № 637, категорія 109.15 ЗІР). Ці вимоги законодавства поширюються лише на юридичних осіб.
Напевно бухгалтери зі стажем ще пам’ятають, як раніше вони розраховували ліміт каси за встановленими правилами та погоджували його розмір з обслуговуючим банком. Потім щодо цього стало все більш ліберальніше: підприємство самостійно розраховує ліміт (хоча і за певними правилами), затверджує його розмір внутрішнім наказом (розпорядженням). Погоджувати його розмір з банком донедавна було не потрібно.
Але це не означало, що це був виключно внутрішньою справою підприємства. Згідно з п. 5.11 Положення № 637 внутрішні документи (розрахунки), затверджені (підписані) керівником, на підставі яких переглянуто ліміт, додаються до договорів банківського рахунку підприємства. Тобто і при укладенні договору з банком треба додати до нього документ про суму встановленого ліміту (якщо ви, звісно, його встановлюєте).
Але із проведенням в Україні АТО в цьому питанні сталися зміни (категорія 109.16 ЗІР).
Так, постановою НБУ від 03.03.2015 р. № 157 (діє з 06.03.2015 р.) в новій редакції було викладено Положення № 46. Цей документ діє в особливий період та спрямований, зокрема, на швидку мобілізацію грошових коштів у разі необхідності, координованості дій у разі припинення діяльності того чи іншого територіального управління або його евакуації.
А те, що в Україні з 17.03.2014 р. діє особливий період, підтвердило Міноборони у листі від 01.10.2015 р. № 322/2/8417.
ЦИТАТА: «2. В умовах особливого періоду підприємства, організації узгоджують з обслуговуючим банком розрахунок ліміту залишку готівки в касі. Ініціатором процедури узгодження є обслуговуючий банк. Для підприємств, організацій, які не узгодили з банком такий розрахунок, зазначений ліміт має вважатися нульовим, а не здана підприємством, організацією на кінець робочого дня готівка — понадлімітною.3. Готівкові кошти, що надходять до кас підприємств, організацій мають здаватися ними в повному обсязі (крім випадків, передбачених у пунктах 5 та 8 цього розділу) до уповноваженого банку в порядку і строки, що узгоджені з банком, і зараховуватися на їх поточні рахунки не пізніше наступного робочого дня.В особливий період підприємства, організації переглядають порядок і строки здавання виручки з метою максимального залучення готівки до кас уповноважених банків».(пп. 2 та 3 розд. V Положення № 46)
Зауважимо, що ініціатором процедури узгодження є обслуговучий банк. Якщо підприємство проігнорує цю вимогу, ліміт буде вважатися нульовим з усіма випливаючими наслідками. Також звернемо увагу, що в особливий період підприємства та організації не мають права накопичувати у своїх касах готівку для здійснення майбутніх витрат (у тому числі на заробітну плату, виплати соціального характеру) до встановленого строку їх виплати. При цьому уповноважені банки ведуть систематичний облік підприємств та організацій, які мають постійну готівкову виручку (п. 5 розд. V Положення № 46).
Далі повертаємось до поставленого запитання: чому важливо встановлювати ліміт?
По-перше (і найважливіше!), це штраф, встановлений Указом № 436 (накладається на підприємство) за перевищення встановленого ліміту каси, — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Це дуже серйозна санкція. Тут доречно нагадати, що ліміт такої каси вважається нульовим, якщо:
- підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення) —абз. 1 п. 5.8 Положення № 637;
- в особливий період підприємство не узгодили з банком розрахунок ліміту (п. 2 розд. V Положення № 46).
У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог Положення № 637, вважається понадлімітною.
По-друге, п. 5.12 Положення № 637 говорить про те, що керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 637 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (при цьому ліміт не можна встановити такий, як заманеться, — є чіткі правила його розрахунку).
У той же час, виникає запитання: яку конкретно відповідальність несуть керівники? Звернемося до КпАП. Відповідно до ст. 1644 КпАП за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій на осіб, відповідальних за здавання виторгу, можуть накласти адмінштраф від 289 до 1496 грн (а за повторне протягом року порушення — від 731 до 2975 грн). Інших «підходящих» штрафів КпАП не містить. Таким чином, фактично притягнути до адмінвідповідальності за перевищення ліміту можуть у тому випадку, якщо це пов’язано з несвоєчасним здаванням виторгу.
Цікаво, що протоколи про адмінпорушення за цією статтею складають органи Національної поліції (ст. 222 КпАП).
Зверніть увагу: якщо у підприємства є відокремлені підрозділи, то їм також треба розрахувати та встановити окремі ліміти. Вони доводяться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства — юридичної особи.
Говорячи про порядок розрахунку ліміту, спершу слід зазначити дещо про строки здавання готівки до банку, адже вони прямо впливають на порядок розрахунку ліміту каси.
Строки здавання готівки
Строки здавання виручки до банку впливають на розрахунок ліміту. Відповідно до п. 5.2 Положення № 637 підприємство погоджує із банком, у якому відкрито рахунок, строки здавання готівки виходячи з наступних вимог:
- щодня — для підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки;
- на наступний день після надходження виручки — для підприємств, у яких час закінчення робочого дня не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки в день її надходження;
- не рідше ніж 1 раз на 5 днів — для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків.
ВАЖЛИВО! Підприємства, які здають готівку 1 раз на 5 днів при перевищенні ліміту каси (а він не має перевищувати 5-кратний розмір середньоденних надходжень готівки), мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівки.
Звісно, є і певні пом’якшуючі винятки з цих вимог. Наприклад, якщо підприємство працює у вихідні та святкові дні і не має домовленості з банком про інкасацію коштів, то готівка повинна здаватися наступного робочого дня, котрий співпадатиме у банку та підприємства, або видаватися на господарські потреби без попереднього здавання в банк.
ВАЖЛИВО! Кошти не вважаються понадлімітними, якщо були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства наступного дня на потреби, які пов’язані з діяльністю підприємства.
Якщо в окремі дні немає перевищення ліміту каси, то здавати готівку в банк в такий день необов’язково.
НА ЗАМІТКУ. У період дії особливого періоду у разі настання обставин, що унеможливлюють здавання підприємствами та організаціями готівкових коштів до уповноважених банків, підприємства та організації можуть перевищувати ліміт залишку готівки в касі, одночасно вживаючи заходів для забезпечення якнайшвидшого здавання понадлімітних коштів до таких банків або мобільних підрозділів банків (п. 6 розд. V Положення № 46).
Порядок розрахунку ліміту каси
Способи розрахунку Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки (див. нижче підрозділ «Строки здавання готівки»), тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо.
Розрахунок ліміту здійснюється за формою згідно з додатком 8 до Положення № 637 (див. нижче рис. 2 ).
Є два способи розрахунку ліміту каси, а саме на підставі:
- середньоденного надходження готівки до каси. Тут у розрахунок беруться всі находження готівки (виручка та позареалізаційні доходи (не рахуючи надходження з банківського рахунку);
- середньоденної видачі готівки з каси (крім, виплат, пов’язаних з оплатою праці, виплатою дивідендів).
Рішення, яким способом розраховується ліміт каси, приймає керівництво підприємства.
Суму всіх надходжень або витрат готівки (див. консультацію з категорії 109.16 ЗІР) за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти треба поділити на кількість робочих днів підприємства у цих обраних трьох місяцях.
Тобто ви можете самостійно обрати період, в котрому надходжень або витрат найбільше, та зробити розрахунок виходячи з нього, головне, щоб місяці йшли поспіль.
НА ЗАМІТКУ. Підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року (п. 5.5 Положення № 637).
Конкретний розмір ліміту підприємство встановлює самостійно, але у межах розрахованих середньоденних показників надходження або видачі готівки (див. таблицю).
Обмеження щодо розмірів ліміту каси
Умова
|
Граничний розмір ліміту
|
1. Готівка здається до банку щодня або наступного дня від дня її надходження до каси:
| |
|
середньоденне надходження готівки
|
|
середньоденної видачі готівки з каси
|
2. Готівка здається раз на п’ять днів
|
п’ятикратний розмірсередньоденних надходжень готівки
|
3. Середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю абоне більше 170 грн
|
170 грн
|
Ліміт нового підприємства Що ж робити з лімітом каси на щойно створеному підприємстві або на тому, де використовувати готівкові розрахунки тільки починають? Тут є два варіанти:
1) взагалі не встановлювати ліміт каси. Наприклад, якщо підприємство планує здійснювати виключно безготівкові операції, але тоді завжди треба пам’ятати про нульовий ліміт;
2) встановити ліміт виходячи з прогнозних значень, але (!) по закінченню перших трьох місяців роботи протягом двотижневого терміну підприємство зобов’язано переглянути ліміт.
НА ЗАМІТКУ. Обмежень (мінімальних або максимальних) щодо розміру ліміту для новостворених підприємств немає (категорія 109.16 ЗІР).
Перегляд ліміту До введення особливого періоду обов’язку (у т.ч. за вимогою контролюючих органів) щодо перегляду ліміту не було (виняток, хіба що — перегляд ліміту, розрахованого виходячи з прогнозних показників). З цим погоджується і Нацбанк у листі від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292, де зазначено, що вимоги щодо обов’язкового перегляду установленого ліміту каси у зв’язку із скороченням обсягів надходження готівкової виручки до каси підприємства Положення № 637 не містить. Більш того, ВАСУ у своїй постанові від 15.09.2014 р. № К/9991/53976/12 також дійшов думки, що імперативні положення в законодавстві, які б зобов’язували підприємства переглядати установлений ліміт каси та строки здавання готівки за наявності тих чи інших обставин, відсутні, а є лише вказівки на наявність такої можливості в разі встановлення відповідних факторів об’єктивного характеру.
Але зараз, як ми вже зазначали вище, працює Положення № 46, згідно з п. 3 розд. V якого в особливий період підприємства, організації переглядають порядок і строки здавання виручки з метою максимального залучення готівки до кас уповноважених банків. І хоча прямо про перегляд ліміту каси тут не йдеться, виходячи з цілей такого перегляду він має стосуватися ліміту залишку готівки в касі. Інша річ, що ані строків, ані періодичності такого перегляду немає, тому й покарати за невиконання цієї вимоги підприємство не зможуть. А ось банк може, на нашу думку, виступити з ініціативою перегляду ліміту. Вони, нагадаємо, в особливий період мають вести систематичний облік підприємств та організацій, які мають постійну готівкову виручку. В цьому випадку треба буде виконати цей обов’язок.
Приклад розрахунку ліміту
ПРИКЛАД. Підприємство розраховує ліміт каси у лютому 2016 року (розрахунок здійснюється за будь-які три місяці поспіль у період лютий 2015 – січень 2016). За вересень 2015 – листопад 2015 у касу підприємства надійшло 72000,00 грн готівкових коштів. Готівкові витрати на господарські потреби за цей же період склали 35748,00 грн. Режим роботи підприємства — 5-денний робочий тиждень.
Середньоденні показники за вересень 2015 – листопад 2015:
- надходження готівки: 72000,00 грн : 65 р.дн. = 1107,69 грн (22 р. дн. у вересні + 22 р. дн. у жовтні + 21 р. дн. у листопаді = 65 р. дн.);
- видачі готівки: 35748,00: 65 р.дн. = 549,97 грн.
У зв’язку з тим, що середньоденний показник виходячи з надходжень до каси вище (1107,69 > 549,97), підприємство приймає рішення про встановлення ліміту виходячи з цього показника. Ліміт встановлено у сумі 1100,00 грн.
Розрахунок ліміту каси наведено на рис. 1. За результатами розрахунку затверджується ліміт каси наказом по підприємству (рис. 2).
Використані документи
Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95.
Положення № 637 — Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Положення № 46 — Положення про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період, затверджене постановою Правління НБУ від 12.02.2004 р. № 46 (в редакції постанови від 03.03.2015 р. № 157).
Анна Хомюк, бухгалтер-експерт
Немає коментарів:
Дописати коментар