Відповідно до ст. 15 Закону про оплату праці підприємства госпрозрахункової сфери самостійно встановлюють умови та розміри оплати праці, у тому числі перелік надбавок і доплат, у колективному договорі з дотриманням законодавства, генеральної, галузевої угод.
Надбавки та доплати є досить значущими структурними елементами організації матеріального стимулювання працівників підприємств.
Надбавки та доплати нараховуються, як правило, у відсотках до посадового окладу, тарифної ставки.
За функціональним призначенням усі види надбавок і доплат можна поділити на стимули, які пов’язані з такими показниками праці:
- кількісними (тобто тими, які стимулюють або компенсують збільшення в певному обсязі робіт, що виконуються працівниками, зокрема за розширення зони обслуговування, виконання додаткових функцій тощо);
- якісними (тими, які здійснюють додаткове стимулювання підвищення кваліфікації, професійної майстерності, високих стійких результатів праці тощо);
- кількісно-якісними (тими, які стимулюють виконання в строки та якісно роботи, за складність, напруженість і високу якість праці тощо).
Вважається, що надбавки пов’язані в основному зі стимулюючою, а доплати — з компенсуючою функціями заробітної плати.
Тобто основним призначенням надбавок є стимулювання працівників:
- до швидкого підвищення кваліфікації та рівня майстерності (надбавки за класність водіям, за професійну майстерність, за знання та використання іноземних мов тощо);
- до довготривалого виконання трудових обов’язків у певній сфері виробничої діяльності (надбавка за вислугу років).
Кожне підприємство самостійно визначає в колективному договорі перелік і порядок нарахування надбавок, які виплачуватимуться працівникам.
Надбавка за професійну майстерність
Надбавка за професійну майстерність встановлюється, як правило, працівникам, які володіють високими діловими якостями, досягли найвищих показників продуктивності та якості праці, володіють передовими методами роботи та мають високий рівень професійної підготовки.
Показники для встановлення надбавок за високу професійну майстерність мають враховувати: стабільне якісне виконання робіт протягом тривалого періоду часу (відсутність браку в роботі, повернення продукції з інших цехів, досягнення високого рівня якості тощо); систематичне досягнення більш високих показників у праці порівняно з середніми показниками робітників тієї самої професії тощо.
Конкретні показники високої професійної майстерності для різних груп робітників розробляються безпосередньо на підприємстві. При визначенні розміру надбавки необхідно передбачати показники, які характеризують професійну майстерність робітника. При цьому перевагу отримують раціоналізатори та винахідники, наставники тощо.
Надбавка за високі досягнення у праці
Надбавка за високі досягнення у праці, як правило, встановлюється тим категоріям працівників, у яких існують показники виміру цих досягнень (плани, завдання тощо).
Оцінку якості роботи працівника для встановлення надбавки за високі досягнення у праці слід провадити на підставі обліку обсягу й складності виконуваних робіт (обов’язків), які визначено робочими інструкціями, нормами праці; строків та якості їх виконання, а також критеріїв, які характеризують кваліфікацію працівника, його компетентність, відповідальність, ініціативність у роботі.
У документі, який регламентує порядок встановлення цих надбавок, мають бути обумовлені терміни, на які ці надбавки встановлюються, тобто коли провадиться оцінка роботи працівника за показниками, відповідно до яких встановлюється розмір надбавки. Погіршення цих показників може слугувати підставою до зменшення розміру надбавки або до її скасування.
Надбавка за виконання особливо важливої роботи
Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється на період виконання цієї роботи. Основною метою встановлення такої надбавки є концентрація зусиль працівників на якісному та вчасному виконанні цих робіт.
Перелік особливо важливих робіт і посад працівників, яким можна встановлювати надбавку за їх виконання, визначається у колективному договорі або іншому локальному документі підприємства, який регламентує оплату праці на ньому. Зокрема, до особливо важливих робіт можна віднести такі: створення потужних та високоефективних машин, механізмів, окремих особливо важливих деталей і вузлів, удосконалення та запровадження прогресивних технологій і передових методів організації виробництва та праці тощо.
Доплати до заробітної плати працівників здійснюються у випадках, передбачених законодавством і колективним договором.
Так, застосовуються доплати, які встановлюються для відшкодування додаткових витрат праці (суміщення професій, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків відсутнього працівника, за ненормований робочий день, за інтенсивність праці тощо), а також за виконання робіт у певних умовах (за роботу в нічний час, у шкідливих, особливо шкідливих умовах тощо).
Доплата за інтенсивність праці
Зокрема, при встановленні доплати за інтенсивність праці необхідно враховувати визначення поняття інтенсивності праці.
Інтенсивність праці — це напружена робота, яка забезпечує найбільшу продуктивність.
Отже, при визначенні у колективному договорі або іншому локальному нормативному документі підприємства переліку професій (посад), яким нараховуватиметься і виплачуватиметься доплата за інтенсивність праці, слід враховувати результати професійної діяльності цих працівників.
Доплата за роботу в нічний час
Доплата за роботу у нічний час відноситься до державних норм з оплати праці і є обов’язковою для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання.
Відповідно до ст. 108 КЗпП робота у нічний час (з 22.00 до 06.00) оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Доплата за суміщення професій (посад)
На більшості підприємств застосовуютьсядоплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування (обсягу робіт) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Статтею 105 КЗпП визначено, що працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри цих доплат встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Зазначеною статтею не передбачено обмежень прав підприємств з питання встановлення цих доплат.
Нормативні акти колишнього Союзу РСР, що обмежували права підприємств з цих питань, втратили чинність.
Отже, підприємства госпрозрахункової сфери самостійно вирішують питання покладення на працівників підприємства, у тому числі керівників усіх рівнів та їх заступників, виконання поряд з основною роботою додаткових обов’язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати.
Водночас вищезазначене не поширюється на керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки умови та розміри їх оплати праці визначаються в контракті з дотриманням положень постанови № 859.
Необхідно звернути увагу на те, що оскільки законодавчого визначення суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в Україні не існує, то щодо цього необхідно керуватися положеннями постанови № 1145 та Інструкцією про застосування постанови № 1145.
Зазначене відповідає нормам Постанови № 1545, якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою).
Розширенням зони обслуговування або збільшення обсягу робіт вважається виконання працівником поряд зі своєю роботою, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робіт за однією і тією самою професією або посадою.
Основною умовою встановлення доплати за суміщення професій (посад) і розширення зони обслуговування (збільшення обсягу робіт) є наявність відповідних вакантних посад у штатному розписі та робота, яку необхідно виконувати, не обумовлена в трудовому договорі.
Доручення виконання обов’язків відсутнього працівника здійснюється у разі, коли працівник відсутній, але згідно із законодавством за ним зберігається місце роботи.
Про доручення працівнику додаткових обов’язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника по підприємству видається наказ (розпорядження).
Якщо в наказі про суміщення професій (посад) або про розширення зони обслуговування не було обумовлено строку, на який працівнику доручаються додаткові обов’язки, то відповідно до частини третьої ст. 32 КЗпП його необхідно повідомити про скасування доплати за суміщення професій не пізніше ніж за два місяці.
Оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні
Також необхідно враховувати при організації оплати праці на підприємстві, що державою визначено норми оплати праці, яких слід дотримуватися усім підприємствам. Зокрема, це оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, надурочну роботу.
Відповідно до ст. 62 КЗпП надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Тобто у разі коли необхідно по завершенні робочого дня закінчити розпочату роботу, яку внаслідок непередбачених обставин не можна було закінчити в нормальний робочий час, а припинення її може призвести до псування громадського майна, і роботодавець залишає працівників для виконання цієї роботи, то виникають надурочні години.
За години, відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого дня (надурочні години), в кінці місяця виплачується компенсація за погодинною системою — у подвійному розмірі годинної ставки; за відрядною системою оплати праці — у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.
Крім того, виникають ситуації, коли працівники залучаються до роботи в їх вихідний (святковий або неробочий) день. При цьому слід враховувати, що залучення до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця і на це має бути дозвіл профспілкового комітету підприємства (ст. 71 КЗпП). Цією самою статтею, а саме частиною другою, визначено виняткові випадки, коли дозволяється залучення працівників до роботи у вихідні дні.
У наказі про залучення працівників до роботи у вихідний день має бути визначено, як саме буде компенсовано роботу у вихідний день.
Відповідно до ст. 72 КЗпП роботу у вихідний день може бути компенсовано або наданням іншого дня відпочинку, або у грошовій формі у подвійному розмірі, визначеному ст. 107 цього Кодексу.
При залученні працівників до роботи у святковий або неробочий день (вихідний день для працівників) компенсація провадиться в обов’язковому порядку у подвійному розмірі. За бажанням працівника крім грошової компенсації за роботу у святковий або неробочий день йому може бути надано інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП).
Оплата роботи у вихідні, святкові та неробочі дні згідно зі ст. 107 КЗпП здійснюється у подвійному розмірі. А саме:
- відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
- працівникам, робота яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
- працівникам, які одержують місячні оклади, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний день провадилась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата роботи у святкові дні провадиться з урахуванням встановлених законодавством підвищень окладів. Доплата за суміщення професій (посад), збільшений обсяг робіт, якщо працівником виконувалися ці обов’язки, доплата за роботу в нічний час тощо виплачуються без подвоєння на загальних підставах.
Немає коментарів:
Дописати коментар