вівторок, 4 квітня 2017 р.

Нова декларація з ПДВ: готуємося до здачі за березень

Автор : Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com

Не податковою накладною єдиною... На підході ще одна «новинка». Декларацію з ПДВ за березень 2017 року подавати потрібно за новою формою. Що помінялося у формі декларації і її додатках? Давайте обговоримо в сьогоднішній статті.
ПДВ-декларація
Тим же наказом від 23.02.2017 р. № 276, яким Мінфін «освятив» нову форму податкової накладної, затверджені і нові форми ПДВ-звітності. З оглядкою на факт лютневої публікації і з урахуванням правила з абз. 2 п. 46.6 ПКУ подавати ПДВ-декларацію за новою формою потрібно:
— місячним платникам починаючи з декларації за березень 2017 року (подається до 20 квітня);
— квартальникам — з декларації за II квартал 2017 року. Але податківці наполягають на тому, що за новою формою потрібно звітувати вже за I квартал 2017 року (роз’яснення в категорії 101.20 ЗІР).

Форма декларації
У цілому зміни мають більше уточнюючий характер.
«Шапка». Вона трохи скоротилася. З неї прибрали вже тепер не потрібне поле з ознаками типів декларації (0110, 0121, 0122, 0123, 0130). Адже після скасування спецрежиму всі платники ПДВ, у тому числі й сільгоспники, подають одну загальну ПДВ-декларацію.
При цьому додалося поле «06». Його заповнюють сільськогосподарські товаровиробники, які внесені або претендують на внесення в Реєстр одержувачів бюджетної дотації. У ньому:
— внесені в Реєстр одержувачів дотації проставляють «1»;
— ті, хто претендує на отримання такої дотації, — «2».
Якщо заповнено поле «06» — платник повинен подавати додаток ДС9 ( п. 12 розд. III Порядку № 21*).
Основна частина декларації. Рядки 4.1 і 4.2 декларації («компенсуючі» податкові зобов’язання за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ). Тут є декілька важливих уточнень. По-перше, вирішено питання з тим, чи обов’язково подавати додаток Д7 у кожному звітному періоді, у якому заповнені ряд. 4.1 і 4.2. Нагадаємо, що у своїх останніх роз’ясненнях у категорії 101.20 ЗІР податківці погодилися з тим, що додаток Д7 подаємо тільки в тому випадку, якщо є підстави для його заповнення (у першому звітному періоді року / звітному періоді, у якому вперше декларуються неоподатковувані операції, і в останньому звітному періоді року).
Тепер це прямо закріплено і в Порядку № 21. Так, у п. 11 розд. III сказано: «додатки додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню в таких додатках».
По-друге, навпроти ряд. 4.1 і 4.2 з’явилося відсилання до додатка Д1. Відкривши цей додаток, побачимо, що це означає. Коригування зобов’язань, відображених у ряд. 4.1 і 4.2, потрібно також показувати в цих же рядках, а не в загальному коригувальному ряд. 7 декларації.
Тобто якщо потрібно буде зменшити «компенсуючі» податкові зобов’язання, то таке зменшення показують за ряд. 4.1/4.2. Відповідно, ряд. 4.1 і 4.2 тепер можуть мати і від’ємне значення.
Про це прямо сказано і в п.п5 п. 3 розд. V Порядку № 21.
Також у ряд. 4.1 і 4.2, а не в загальному коригувальному ряд. 7, відображають і результати річного перерахунку ПДВ.
Про це свідчать форми додатків Д1 і Д7.
Виняток — «необоротні» перерахунки за старими (придбаними до 01.07.2015 р.) необоротними активами. Результати таких перерахунків відображають за ряд. 15.
Послуги, отримані від нерезидента з місцем постачання на території України. Зобов’язання, нараховані при отриманні таких послуг, як і раніше, показуємо за ряд. 6. Але цей рядок також тепер містить відсилання до додатка Д1. Це означає, що і коригування податкових зобов’язань, нарахованих з отриманих нерезидентських послуг, треба відображати не в коригувальному ряд. 7, а саме по ряд. 6. Це підтверджує і таблиця 1 додатка Д1.
По суті, це означає, що в загальний коригувальний ряд. 7 не включаються (1) коригування до ряд. 4.1 і 4.2, (2) коригування до отриманих нерезидентських послуг (ряд. 6) і (3) коригування у зв’язку з річним перерахунком ПДВ.
Податковий кредит з отриманих нерезидентських послуг тепер потрібно показувати в окремому ряд. 13. Важливо, що в цьому ж рядку показують і коригування податкового кредиту.
Підтверджує це і таблиця 2 додатка Д1.
Рядок 16.3 декларації. Нагадаємо: в ньому відображається збільшення/зменшення від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу. Тут є нюанси із заповнення цього рядка правонаступником підприємства, що реорганізується. Ви, напевно, знаєте, що з 1 січня 2017 року законодавці «дали добро» на перенесення від’ємного значення підприємства, що реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника ( п. 198.7 ПКУ). Але це можливо тільки за умови, що сума такого від’ємного значення підтверджена документальною перевіркою податківців.
Так ось, після того, як податківці проведуть цю перевірку, підприємство-правонаступник зможе подати заяву про перенесення цих сум до складу свого податкового кредиту (таблиця 3 додатка Д2), і цю ж суму він повинен буде показати в цьому ж звітному періоді (у якому заповнена таблиця 3 додатка Д2) в ряд. 16.3 декларації.
Розділ III «Розрахунки за звітний період». Ось тут є нововведення, якому багато хто зрадіє. Тепер декларування податкових зобов’язань до сплати проводитиметься за одним єдиним ряд. 18 (ряд. 18.1, у якому раніше потрібно було дублювати значення ряд. 18, зараз просто немає ).
Є і ще один момент, на який потрібно звернути увагу. Це поле «Відмітка про подання до декларації», що «розтовстіло». У ньому тепер також названі всі додатки до декларації, що подаються.
Тому не забудьте поставити відмітки про додатки, що подаються разом із декларацією.
Додатки до ПДВ-декларації
Додаток Д1. Основні зміни:
1) коригування до ряд. 4.1 і 4.2 відображаються також у ряд. 4.1 і 4.2, а не в загальному коригувальному ряд. 7 декларації. Дивіться: у полі з умовним ІПН «600000000000» (а саме такий ІПН зараз проставляється в усіх «компенсуючих» податкових накладних незалежно від того, зведені вони чи звичайні) прямо вказано, що результати коригування потрібно переносити в ряд. 4.1 і 4.2 декларації.
Важливо, що результати річного перерахунку ПДВ (що проводиться наприкінці року) також переносяться в ряд. 4.1 і 4.2;
Причому для відображення коригування за результатами річного перерахунку виділили окреме поле з умовним ІПН «600000000000» (останній рядок таблиці 1 додатка Д1).
2) коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту за послугами, отриманими від нерезидента з місцем постачання на митній території України (ряд. 6 і 13 декларації), також відображаються в цих же рядках, а не в загальних коригувальних.
Ще одне нововведення. У додатку Д1 передбачили спеціальну гр. 3.2 для зазначення ознаки здійснення сільгоспоперацій у межах дотаційних видів діяльності. Очевидно, що тут повинні відображатися розрахунки коригування до податкових накладних на постачання/покупки, здійснені для дотаційної діяльності. Як вказано у виносці до цієї графи, у ній ставлять відмітку «+» ті сільськогосподарські товаровиробники, які внесені в Реєстр одержувачів дотації або претендують на отримання такої дотації.
Додаток Д2. Відразу зазначимо, що сам механізм розшифровки від’ємного значення (зокрема, яким підходом керуватися при виборі періоду від’ємного значення) в оновленому Порядку № 21 так і не прояснили .
Основні зміни — у Д2 реалізований механізм перенесення від’ємного значення від підприємства, що реорганізується, до правонаступника ( п. 198.7 ПКУ). Механізм такий. Підприємство, що реорганізується, у декларації за останній звітний період заповнює таблицю 1 додатка Д2 і заяву про перенесення від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступників (таблиця 2 додатка Д2). Це від’ємне значення підлягає перевірці податківцями.
А вже підприємство-правонаступник у декларації, поданій у звітному періоді після узгодження суми від’ємного значення за результатами податкової перевірки, вкаже цю суму (1) в ряд. 16.3 декларації і (2) розшифрує її значення в таблиці 3 додатка Д2. Якщо, наприклад, за результатами цієї поданої декларації (зі збільшеним ряд. 16.3) у платника утворюється від’ємне значення (ряд. 21), то при його розшифровці в додатку Д2 у гр. 5 таблиці 2 потрібно вказати, яка частина від’ємного значення сформована за рахунок податкового кредиту реорганізованого підприємства.
Додаток Д3. Тут зміни стосуються використання правонаступником від’ємного значення підприємства, що реорганізується.
Якщо бюджетне відшкодування заявлене за рахунок від’ємного значення, отриманого від реорганізованого підприємства, то в гр. 6 таблиці 2 навпроти відповідної суми потрібно поставити «+».
Додаток Д4. Із цього додатка прибрали таблиці з критеріями для автоматичного відшкодування ПДВ. А сам додаток тепер містить низку різного роду заяв (про що свідчить і нова назва додатка).
Додали заяви:
— для перерахування «зайвих» коштів на ПДВ-рахунку в рахунок погашення податкового боргу (п. 87.1 ПКУ) (таблиця 4);
— на передачу регліміту (∑Накл) підприємства, що реорганізується, його правонаступникам. Для цього підприємство, що реорганізується, у декларації за останній звітний період за наявності регліміту заповнює таблицю 5 додатка Д4.
При цьому правонаступник, щоб йому врахували ці суми, також повинен подати відповідну заяву (таблиця 6 додатка Д4).
Подати таку заяву він може разом з декларацією за звітні періоди після узгодження реєстраційної суми з податківцями за результатами документальної перевірки.
Додаток Д5. Додали графу для вказівки ознаки здійснення сільгоспоперацій у межах дотаційних видів діяльності.
Додаток Д9. Подають сільськогосподарські товаровиробники, що заповнили поле «06» «заголовної» частини декларації, тобто ті, хто включений у Реєстр одержувачів дотації, або ті, хто претендує на її отримання. Детальніше про цей додаток розповімо в наступному номері.
Уточнюючий розрахунок
Уточнюючий розрахунок за новою формою подають з 1 квітня 2017 року.
Найбільший інтерес тут являє собою новий ряд. 18.2 «сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов’язань...». У ньому, по суті, реалізований механізм заліку уточнюючих розрахунків на зменшення зобов’язань у рахунок сплати поточних податкових зобов’язань.
Нагадаємо, що безпосередньо в ПКУ цей механізм описаний доволі скупо. У п. 2001.6 цього Кодексу сказано лише, що податківці можуть подавати Держказначейству коригуючі реєстри для уточнення інформації в раніше поданих реєстрах.
Чесно кажучи, і формулювання ряд. 18.2 нового уточнюючого розрахунку не до кінця прояснює цей механізм . Адже, судячи із цього рядка, «зарахувати» можна тільки залишок зобов’язань, не сплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що враховується Держказначейством до виконання в повному обсязі.
Інакше кажучи, якщо ви подаєте «зменшуючий» уточнюючий розрахунок до декларації за лютий 2017 року, то врахувати це зменшення можна, тільки якщо є непогашені зобов’язання за лютий 2017 року. А якщо таких непогашених зобов’язань немає, то ця сума числитиметься як переплата на особовому рахунку.
У цьому випадку ряд. 18.2 взагалі не заповнюється.
Складається враження, що залік можливий, тільки якщо ви за гарячими слідами в поданій поточній декларації (але після закінчення граничних термінів її подання) виявили помилку і зобов’язання за нею ще не списані до бюджету (чи списані в неповній сумі).
Це виглядає дещо дивним. Адже проект змін до Порядку № 569** передбачає дещо інший механізм***. Там немає умови про те, що податкові зобов’язання мають бути не сплаченими саме за період, який уточнюється. Так що цей механізм повинні ще прояснити податківці. Але приводів для оптимізму мало .
*** Детальніше — у статті «Як платити ПДВ за уточненкою — підказка з проекту» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 10).

Немає коментарів:

Дописати коментар