Габрук О.Г. - незалежний експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування, партнер Центра ділової інформації «Парітет»
Пантелійчук Л.Б. - директор ПП «Аудиторська фірма „Константа”»
Шпаргалка для написання листа –відповіді
Ви отримали запит податкової щодо розбіжностей між даними податкової декларації та фінансової звітності?
Готуємо відповідь В публікації використані наступні нормативні документи:
1. ПКУ - Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
2. НП(С)БО 1- Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"(Наказ Мінфіну від 07.02.2013 р. № 73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"");
3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування");
4. П(С)БО 15 - П(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»;
5. П(С)БО 16 - П(С)БО 16 „Витрати”, затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку»;
6. П(С)БО 25 - П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».
Після подачі до податкових органів на місцях річної податкової звітності чимало платників податків вже отримали запити щодо розбіжності між даними декларації та показниками фінансової звітності. З платниками податку на прибуток зрозуміло. Об’єкт оподаткування розраховується за правилами бухгалтерського обліку. А тому, показники рядків 01 та 02 декларації на прибуток мають кореспондувати з показниками фінансової звітності. І про це ми вже писали.
І ще раз хочемо вам нагадати. Враховуючи, що з 1 січня 2015 року органам ДФС надано право перевіряти правильність ведення бухгалтерського обліку та визнання фінансового результату (пп. 20.1.43, 20.1.44 ст.20 Податкового кодексу) слід уважно підійти до формування показників рядків 01 та 02 декларації про прибуток та їх ув’язку з показниками фінансової звітності.
Декларація про прибуток підприємства
|
Звіт про фінансові результати (форма № 2)
|
Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку
п.134.1.1 ст.134
Податкового кодексу
- дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),
- інші операційні доходи,
- фінансові доходи,
- інші доходи
|
01
|
2000
2120
2200
2220
2240
|
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
Дт 701, 702, 703 Кт 791
(за мінусом Дт 791 Кт 704)
Інші операційні доходи
Дт 71 Кт 791
Дохід від участі в капіталі
Дт 72 Кт 792
Інші фінансові доходи
Дт 73 Кт 792
Інші доходи
Дт 74 Кт 793
|
Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)
|
02
|
2290
2295
|
У рядку 2290 відображається прибуток до оподаткування, який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, які наведені у додаткових статтях (п. 3.22 Методрекомендацій № 433):
р. (2190 + 2200 + 2220 + 2240 +/- 2275) – р. (2250 + 2255 + 2270) або
р. (2200 + 2220 + 2240 +/- 2275) – р. (2195 + 2250 + 2255 + 2270)
прибуток (+)
У рядку 2295 відображається збиток до оподаткування, який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) (п. 3.22 Методрекомендацій № 433):
р. (2190 + 2200 + 2220 + 2240 +/- 2275) – р. (2250 + 2255 + 2270) або
р. (2200 + 2220 + 2240 +/- 2275) – р. (2195 + 2250 + 2255 + 2270)
збиток (-)
|
Інша справа – платники єдиного податку – юридичні особи. Об’єкт оподаткування при єдиному податку обчислюється за касовим методом. А тому, в більшості випадків дані декларації платника єдиного податку не збігатиметься з даними фінансової звітності. Спробуємо розібратися в цьому питанні детально.
1. У відповідності до п. 6 ст. 292 ПКУ для платників єдиного податку першої - третьої груп датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ є специфічний вид доходу – прострочена кредиторська заборгованість. Датою отримання доходу в такому випадку є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (це коли підприємство перейшло з загальної системи оподаткування на сплату єдиного податку.
У відповідності до вказаної статті ПКУ доходи по єдиному податку, в основному, визначаються за касовим методом (надходження коштів в касу чи на розрахунковий рахунок, незалежно від підписання актів чи відвантаження товарів, крім безкоштовно отриманих робіт, товарів, послуг та списання кредиторської заборгованості). Надходження коштів відображається в бухгалтерському обліку проведеннями Дт 311, 30 та Кт 36. Із надходжень звітного податкового періоду сплачується єдиний податок у розмірі 5% (3%).
Інша справа – фінансова звітність. 2. У відповідності до НП(С)БО 1 фінансова звітність складається у відповідності до принципів, основними із яких являється принцип нарахування доходів та відповідність доходів та витрат, понесених на отримання таких доходів. Це означає, що дохід признається в бухгалтерському обліку при реалізації (відвантаженні) товарів, робіт, послуг не залежно від дати надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця і при цьому в обліку здійснюються проведення Дт 36,37 та Кт 70,71.
Дохід у бухгалтерському обліку відображається у відповідності до П(С)БО 15 за методом нарахування, незалежно від надходження коштів. У відповідності до п.5 П(С)БО 15 дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Підсумовуючи наведені аргументи, очевидно, якщо доходи у податковій декларації відповідно до вимог п. 292.1 ст.292 ПКУ формуються за рахунок вартості оплачених товарів (робіт, послуг) у звітному періоді та підтверджуються банківською випискою, то у фінзвітності, відповідно до пп. 5.1 — 5.3 П(С)БО 25, п. 8 П(С)БО 15, у складі доходів відображають лише обсяг реалізованих товарів (робіт, послуг) незалежно від того, чи отримано оплату за такі товари (роботи, послуги), чи ні. Тому контроль ДФС щодо відповідності даних декларації по єдиному податку та даних фінансової звітності є безпідставним.
Із вище викладених п.1 та п.2 слідує, що в абсолютній більшості випадків, ніяким чином не можуть співставлятися дані фінансової звітності (рядок 2280 Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва) та показник «Загальна сума доходу» податкової декларації по єдиному податку за 2015 р.
Тепер щодо процедури надання відповіді. Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). Але запит, передусім, має відповідати вимогам діючого законодавства. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1 та п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Главою 11 "Відповідальність" розд. II ПКУ не встановлена відповідальність за ненадання платниками податків та іншими суб'єктами інформаційних відносин відповідних пояснень та документального підтвердження за письмовим запитом контролюючого органу про подання інформації. Водночас ненадання платниками податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу у строки, встановлені ПКУ, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки таким органом.
Зокрема, п. 78.1 ст. 78 ПКУ передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- щодо платника податку подано скаргу:
- про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги (абзац перший пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги (абзац другий пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);
- неподання платником податків або подання з порушенням вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог п. п. 39.4 і 39.5 ст. 39 ПКУ (пп. 78.1.15 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Таким чином, якщо запит складений і надійшов у відповідності до вимог діючого законодавства, вважаємо, що платнику податку не буде складно пояснити податківцям зазначені розбіжності. Але наприкінці все одно залишилось питання: навіщо порівнювати не співставне, витрачати на це фінансовий, кадровий та часовий ресурси, якщо надходження від цього будуть нульові?
Немає коментарів:
Дописати коментар