пʼятницю, 28 жовтня 2016 р.

Учетная ставка НБУ - 2016

Учетная ставка НБУ - 2016:



Если первичные документы утрачены

27.10.16

Ситуация, когда предприятие утрачивает свои первичные документы, на практике встречается не так уж и редко. Причины этого могут быть разными: как форс-мажорные обстоятельства (пожар, затопление, кража и т. д.), так и халатное отношение должностных лиц предприятия к документам. Но независимо от причины действия предприятия по восстановлению документов будут аналогичными. Что нужно предпринять в таких случаях, расскажем в консультации.
Как действовать при утрате документов согласно законодательству?

НК обязывает налогоплательщика, утратившего документы:

• письменно уведомить об этом орган ГФС по основному месту учета в течение 5 дней с момента утраты документов;

• восстановить утраченные документы в течение 90 календарных дней со дня уведомления органа ГФС об утрате документов.

Если же на период, когда налогоплательщик потерял документы, у него была назначена документальная налоговая проверка, то орган ГФС должен ее перенести и провести после восстановления документов в пределах сроков, установленных п. 44.5 НК.

Согласно п. 6.10 Положения, утвержденное приказом Минфина от 24.05.95 г. № 88 в случае утраты или уничтожения первичных документов, учетных регистров и отчетов руководитель предприятия письменно уведомляет об этом правоохранительные органы и приказом назначает комиссию, которая устанавливает отсутствующие документы и выясняет причины их пропажи или уничтожения. Результаты работы комиссии оформляются актом.
Таким образом, алгоритм действий при утрате первичных документов следующий:

середу, 26 жовтня 2016 р.

Можно ли директору не начислять и не выплачивать заработную плату в случае сложной ситуации в бизнесе?

26.10.16

Нередки случаи, когда субъекты хозяйствования вынуждены сокращать свою деятельность вплоть до ее прекращения. Если на предприятии остался один директор, который является наемным работником, можно ли не начислять и не выплачивать ему заработную плату?
Сразу ответим: избежать выплаты зарплаты и уплаты налогов не удастся.
Если собственник или уполномоченный им орган нанимает руководителя предприятия, с ним заключается договор (контракт) (ст. 65 Хозяйственного кодекса Украины, далее − ХКУ).
Трудовым договором называют соглашение между работником и собственником предприятия, по которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с соблюдением правил внутреннего трудового распорядка, а собственник предприятия − выплачивать ему заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон (ч. 1 ст. 21Кодекса законов о труде Украины, далее − КЗоТ).

Нестача товару на місці реалізації чи зберігання: чи буде штраф

Нестача товару на місці реалізації чи зберігання: чи буде штраф:



вівторок, 25 жовтня 2016 р.

Лікарняний лист із помилкою повертають до лікарні для внесення виправлень

24.10.2016 | 
ФСС з ТВП зазначив: госпсуб’єкт у зв’язку з виявленням заповнення листка непрацездатності з порушеннями Інструкцій № 455* та № 532** (наприклад, не зазначено адресу підприємства; помилка в найменуванні підприємства тощо) повинен повернути такий листок непрацездатності працівникові, аби той надав його відповідному закладу охорони здоров'я для внесення доповнень та виправлень. Тільки після цього комісія (уповноважений) має прийняти рішення щодо призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю за таким листком непрацездатності.
Зауважимо: за наявності більше ніж двох виправлень у бланку листка непрацездатності видають його дублікат.
* Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом МОЗ України від 13.11.01 р. № 455.
** Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.04 р. № 532/274/136-ос/1406.

Зняття з обліку фізичних осіб як платників податків у разі припинення підприємницької діяльності

25.10.16

Процедура зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах визначена п.11.22Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.
По материалам ГУ ДФС в Одеській області

пʼятницю, 21 жовтня 2016 р.

На підставі яких документів відшкодовують витрати на придбання електронного авіаквитка для відрядження

21.10.16

ДФС у листі від 13.10.2016 р. № 22299/6/99-99-13-02-03-14 пояснила, що відшкодування витрат відрядженому працівнику електронного авіаквитка може здійснюватися на підставі пакета документів, до якого входять:
  • оригінал розрахункового чи платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій або безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунка, квитанція до прибуткового касового ордера);
  • роздрук на папері частини електронного авіаквитка з указаним маршрутом (маршрут/квитанція);
  • оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира.
Тож у разі використання відрядженим працівником електронного авіаквитка, підставою для відшкодування витрат на його придбання є, зокрема, оригінал відривної частини посадкового талона пасажира.

Щодо подання декларації екологічного податку

Щодо подання декларації екологічного податку | Новости Бухгалтер 911:



'via Blog this'

Примірний договір про надання поворотної фінансової допомоги

Шаблон от 12.12.2013, Примірний договір про надання поворотної фінансової допомоги:



'via Blog this'

Договір про надання фінансової допомоги

Договір про надання фінансової допомоги:



'via Blog this'

четвер, 20 жовтня 2016 р.

Уступка права требования: что в учете?

21.10.16

 
Автор: Сумцова Ольга, налоговый эксперт, o.sumcova@buhgalter911.com
В прошлом номере мы говорили о замене должника в обязательстве — переводе долга. Теперь рассмотрим ситуацию, когда в обязательстве меняется кредитор, т. е. когда речь идет об уступке права требования.
 
Правовая основа
Уступка права требования представляет собой замену кредитора в обязательстве. Например, между предприятием «А» и предприятием «Б» заключен договор, по которому предприятие «А» обязано поставить товар предприятию «Б», а предприятие «Б» — оплатить его. После того как предприятие «А» поставило товар, оно заключает договор с предприятием «В», по которому передает последнему свое право требования оплаты поставки товара у предприятия «Б». Таким образом, теперь покупатель («Б») должен заплатить за товар не продавцу («А»), а третьему лицу («В»).
Правовые вопросы уступки права требования прописаны в ст. 512 — 519 ГКУ. При этом, как и по переводу долга, для уступки права требования нет ограничений по кругу лиц, которые могут оформлять такое соглашение. Но насчет возможности заключения договоров уступки права требования единоналожниками позиция налоговиков неоднозначна:
— в консультации, размещенной в категории 108.01.02 ЗІР, они приравнивают уступку права требования к неденежной форме расчетов и делают вывод, что для единоналожников она запрещена;
— в письме ГУ ГФС в г. Киеве от 05.08.2016 г. № 17714/10/26-15-12-04-18 налоговики справедливо отмечают, что законодательством не предусмотрено ограничений по заключению плательщиками единого налога договоров уступки права требования. Главное, чтобы расчеты с кредиторами по такому договору осуществлялись только в денежной форме. Такой же вывод зафиксирован и в письме Миндоходов от 27.02.2014 г. № 4167/5/99-99-17-02-02-10.
Важная особенность! В отличие от договора перевода долга, для уступки права требования согласие должника не требуется (ст. 516 ГКУ). Но это правило действует при условии, что в договоре стороны не предусмотрели иное.
Если согласно договору для уступки права требования нужно согласие должника, то в случае отсутствия такого согласия договор уступки могут признать недействительным (постановление ВСУ от 15.04.2015 г. № 910/6098/14).
Также учтите, что должника следует уведомить об уступке права требования — желательно письменно (кто это должен сделать, в ГКУ не сказано, но уведомить его логичнее всего новому кредитору как наиболее заинтересованному лицу). Если данное условие проигнорировать, можно столкнуться с ситуацией, когда должник выполнит обязательство в пользу первоначального, а не нового кредитора. В таком случае обязательство будет считаться выполненным надлежащим образом (ч. 2 ст. 516 ГКУ), а новому кредитору придется требовать погашения обязательства от первоначального.

Увольняем по собственному желанию несмотря ни на что



Автор: Солошенко Людмила, эксперт по вопросам оплаты труда, buhgalter911@mail.ua
Работник написал заявление об увольнении по собственному желанию и заболел. Можно ли уволить такого работника в период его болезни? Можно ли уволить по собственному желанию работника, который находится в отпуске? Разбираемся вместе!
Что говорит закон?
Статья 40 КЗоТ запрещает увольнять работников в период их отпуска или временной нетрудоспособности при условии, что такое увольнение происходит по инициативе работодателя. Однако увольнение «по собственному желанию» на основании ст. 38 КЗоТ не относится к таковым.
Основания для увольнения по инициативе работодателя перечислены в ст. 40 и 41 КЗоТ.
Какой вывод из этого делаем? Если работник и работодатель достигли договоренности об увольнении на основании ст. 38 КЗоТ, болезнь или отпуск работника тут не помеха. Такой договор может быть прекращен в срок, определенный сторонами, в том числе и в период отпуска или временной нетрудоспособности работника. Вместе с тем рекомендуем вам уточнить у работника в день увольнения, не передумал ли он увольняться.
А как же окончательный расчет? Нужно ли оплачивать дни болезни, начавшейся до увольнения, а закончившейся после? Сейчас все расскажем .
Расчеты с работником
Ситуация, когда работник увольняется в отпуске, как правило, особых вопросов не вызывает. Отпускные выплачены, все данные для проведения окончательного расчета есть. А вот с увольнением в период болезни не все так прозрачно. Ведь на момент проведения окончательного расчета не будет листка нетрудоспособности, подтверждающего болезнь работника.
Как быть? Может не оплачивать этот период? Нет, оплатить период нетрудоспособности, подтвержденный больничным листом, необходимо, причем весь период полностью, а не только по день увольнения.
Работодатель обязан начислить пособие по временной нетрудоспособности за все дни болезни, в том числе и за дни болезни после увольнения.
Ведь право на материальное обеспечение за счет средств ФСС1 возникает у работника с наступлением страхового случая в период работы (включая и время испытания, и день увольнения), если иное не предусмотрено законом (см. ч. 1 ст. 19 Закона № 11052). Тот факт, что больничный, открытый в период работы, будет закрыт уже после увольнения работника, значения не имеет.
1 Фонд социального страхования по временной потере трудоспособности.
Но пока нет листка нетрудоспособности — нет и больничных. А как же окончательный расчет, спросите вы. Его проводите за дни, отработанные до дня болезни.
Все причитающиеся работнику суммы выплачивайте в последний рабочий день (например, зачислив деньги на картсчет). Если вы выплачиваете наличкой, а работник не явился, причитающиеся ему суммы депонируйте и выплачивайте не позже следующего рабочего дня после обращения работника за расчетом ( ст. 116 КЗоТ).
В день увольнения обязательно заполните и выдайте работнику трудовую книжку. Если он не может прийти на предприятие либо у вас есть сомнения в том, что он придет, направьте работнику в день увольнения почтовое уведомление с указанием о необходимости получить трудовую книжку.
Учтите: пересылка трудовой книжки почтой с доставкой по указанному адресу допускается только с письменного согласия работника.
Зачем все эти сложности? Чтобы обезопасить себя. Ведь при задержке выдачи трудовой книжки по вине работодателя работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула .
В таком горе-случае днем увольнения будет считаться день выдачи трудовой книжки ( п. 4.1 Инструкции № 583). Причем о новом дне увольнения нужно будет издать новый приказ и на его основании сделать новую запись об увольнении в трудовой книжке работника. Предыдущая запись признается недействительной!
Окончательный расчет провели, деньги выплатили, трудовую выдали. И вот работник предоставляет больничный. Что делать?
Начислять больничные и подавать заявку в ФСС.
Но есть один нюанс, который касается оплаты первых пяти дней болезни за счет средств работодателя. Если работник заболел в последний рабочий день, за счет средств работодателя оплачивайте только один из пяти дней болезни, если в предпоследний — два из пяти и т. д. А вот пособие по временной нетрудоспособности начисляйте за все дни начиная с шестого дня болезни.
Почему так? Все дело в том, что в отличие от Закона № 1105 в Порядке № 4404 не сказано, что оплату дней болезни за счет средств работодателя нужно производить независимо от увольнения работника. Поэтому работодатель за счет своих средств оплачивает только те из пяти дней временной нетрудоспособности, которые припадают на период до даты увольнения.
Такой вывод можно сделать, анализируя письмо Минсоцполитики от 19.01.2012 г. № 26/18/99-12.
Например, работник, с которым трудовой договор был расторгнут 21 октября 2016 года, болел с 20 по 28 октября. Работодатель оплатит за счет своих средств 2 дня временной нетрудоспособности (20 и 21 октября). Дни болезни с 22 по 24 октября оплачены не будут. А вот с 25 (т. е. с 6-го дня нетрудоспособности) по 28 октября он начислит работнику пособие по временной нетрудоспособности, предоставляемое ФСС.
Облагаем и отчитываемся
«Трудовые» выплаты, начисленные работнику при увольнении, облагаем в общем порядке. А как обстоят дела с больничными, начисленными после увольнения?
Поскольку такие выплаты (т. е. оплата первых пяти дней за счет работодателя + пособие по временной нетрудоспособности) не относятся к фонду оплаты труда и будут начислены лицу, которое на дату такого начисления уже не состоит с работодателем в трудовых отношениях, то ЕСВ с них взимать не нужно. Это подтверждают налоговики в разъяснении в подкатегории 301.04.01 ЗIР .
А вот НДФЛ и военный сбор удержать с таких выплат придется. Здесь никаких поблажек нет.
«Заполируем» все пробежкой по отчетности.
Отчет по ЕСВ. Информация об увольнении работника обязательно должна попасть в таблицу 5 Отчета по ЕСВ.
При этом не имеет значения, начислялись или нет уволенному работнику в отчетном месяце выплаты, с которых взимают ЕСВ.
Дату увольнения проставьте в графе 11 таблицы 5, а основание для прекращения трудовых отношений (в рассматриваемом случае это будет ст. 38 КЗоТ) — в графе 13.
Если при проведении окончательного расчета работнику были начислены выплаты, с которых взимают ЕСВ, отразите их в таблице 6 Отчета по ЕСВ. А если в отчетном месяце начислений не было (например, работник уволился в отпуске для ухода за ребенком)? Тогда все равно сформируйте в таблице 6 на него строку, указав в графе 15 количество календарных дней пребывания в трудовых отношениях с начала отчетного месяца и по дату увольнения включительно.
Помните: если работник увольняется не в последний рабочий день месяца, то требование об уплате ЕСВ с минимальной зарплаты по нему не соблюдаем.
Налоговый расчет по форме № 1ДФ. Необходимость указывать работника в форме № 1ДФ за тот отчетный квартал, в котором произошло его увольнение, зависит от того, начислялся или нет ему в этом квартале доход. Почему? Потому что п.п. «б» п. 176.2 НКУобязывает налогового агента формировать и подавать Налоговый расчет только в случае начисления (выплаты) доходов в пользу физических лиц в таком квартале.
А как же быть с датой увольнения? Ответ на этот вопрос спрятан в п. 3.7 Порядка № 45. В нем указано: графа 7 формы № 1ДФ заполняется лишь на тех физлиц, которые были уволены в отчетном периоде с работы, где получали зарплату, или уволены до начала отчетного периода, но получали зарплату в отчетном периоде.
Делаем выводы. Если в отчетном квартале, в который входит месяц увольнения работника, ему начислялась зарплата (признак дохода «101») — все стандартно: формируем на работника строку и проставляем в графе 7 формы № 1ДФ дату увольнения.
Если же зарплата в отчетном квартале уволенному работнику не начислялась, то дата его увольнения налоговикам и даром не нужна .
Но! Если вы в отчетных кварталах, следующих за кварталом, в который входит месяц увольнения работника, начисляете ему зарплатный доход (например, те же больничные), то снова обязаны проставить в графе 7 формы № 1ДФ дату увольнения.
Так велит поступать п. 3.7 Порядка № 4.
Мы надеемся, что эта статья была для Вас полезной.
Чтобы получить возможность читать журнал «Бухгалтер 911» полностью в любое время и с любого носителя, просто оформите подписку на еженедельник!

Подписка на «Бухгалтер 911» это:
  • доступ ко всем номерам журнала и профессиональной литературе в любое время
  • чтение журнала с любых электронных носителей
  • возможность обсуждать и задавать вопросы экспертам редакции абсолютно бесплатно.
Подписаться на «Бухгалтер 911»

Отпускные и больничные для ФЛП-единщика: что нужно знать?

Отпускные и больничные для ФЛП-единщика: что нужно знать? | Новости Бухгалтер 911:



'via Blog this'

вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Показники чисельності в 1ДФ за 3 кв. 2016 р: роз’яснює ДФСУ

18.10.16

 
за матеріалами Категорія 103.25 "ЗІР"
Питання, які розглядаються в консультації:
  1. Як відобразити в податковому розрахунку за ф. 1ДФ кількість зовнішніх сумісників?
     
  2. Чи потрібно відображати в графі ”Працювало за цивільно-правовими договорами” податкового розрахунку за ф. 1-ДФ кількість ФОП, на користь яких виплачувались доходи з 01.04.2015 р.?
     
  3. Чи відображаються в графі «Працювало за цивільно-правовими договорами» податкового розрахунку за ф. 1ДФ кількість працівників, які є штатними працівниками підприємства та додатково виконують роботу за договорами цивільно-правового характеру?
     
  4. Чи відображаються у графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за ф. 1ДФ кількість працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці?
     
  5. Яку кількість працівників слід зазначати в графі ”Працювало за трудовими договорами” податкового розрахунку за ф. 1ДФ, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям таі звільненням з місця роботи?
     
  6. Чи відображаються в графі ”Працювало за трудовими договорами” податкового розрахунку за ф. 1ДФ кількість працівників , які знаходяться у відпустках по вагітності та пологам, по догляду за дітьми, у відпустці без збереження зарплати, тощо?
Відповіді на них читайте нижче.
  1. Як відобразити в податковому розрахунку за ф. 1ДФ кількість зовнішніх сумісників?

Згідно з п. 3.1 розд. III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 реквізити податкового розрахунку, заповнюються наступним чином, зокрема:
     
навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами);
     
навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді.
    
Відповідно до абзацу другого ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
     
Враховуючи викладене вище, кількість зовнішніх сумісників відображається в податковому розрахунку за ф. 1 ДФ в графі «Працювало за трудовими договорами».

Перелік документів, які повинні знаходитись на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОП на загальній системі оподаткування

17.10.16

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
При цьому, фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:
- книги обліку доходів та витрат;
- книги обліку розрахункових операцій;
- виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- ліцензії;
- свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);
- трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року необхідно подавати за оновленою формою

18.10.16

Нагадуємо, що 19 серпня 2016 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 585 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.07.2016 за № 1049/29179 (далі – наказ № 585).
Внесені  зміни до декларації
Визначення звітного (податкового) періоду
Рядок 2 заголовної частини декларації доповнено полем, у якому  зазначається базовий звітний період – календарний квартал або календарний рік. 
З метою розмежування граничного строку подання декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу та граничного строку подання декларації протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, при складанні декларації у рядку 2 заголовної частини декларації, платником зазначатиметься базовий звітний період – календарний квартал або календарний рік.

понеділок, 17 жовтня 2016 р.

Відрядження скасовано: коли працівник має повернути кошти

Відрядження скасовано: коли працівник має повернути кошти:



'via Blog this'

Чи може підприємство внести зміни до наказу про облікову політику посеред року

17.10.16


Мінфін у листі від 14.08.2016 р. № 31-11410-07-10/23534 нагадав: відповідно до п. 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», облікова політика може змінюватися, тільки якщо:
  • змінюються статутні вимоги;
  • змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;
  • зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінансовій звітності підприємства.
Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі — Методичні рекомендації), облікова політика може бути змінена, як правило, із початку року.
Відповідно до п. 3.4 Методичних рекомендацій, розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.
Таким чином, підприємство може вносити відповідні зміни до розпорядчого документа про облікову політику протягом року з урахуванням наведених норм.

Договорные санкции за НДС-нарушения: будут ли последствия

13.10.16

Бухгалтерская неделя
Автор: Кравченко Дарья, налоговый эксперт
Согласитесь, с нашим налоговым законодательством не соскучишься. Порой выходит так, что при наказании совсем не учитывается причинно-следственная связь с действиями субъекта хозяйствования. Например, если поставщик несвоевременно составит уменьшающий расчет корректировки, то ответственность за несвоевременную регистрацию его в ЕРНН несет покупатель. Обидно, не правда ли? Для того, чтобы восстановить справедливость, плательщики выкручиваются как могут. Одним из популярных способов сейчас стало перекладывать неприятные последствия содеянного непосредственно на нарушителя (своего контрагента) путем внесения допусловий в договор. Но могут ли они составить реальную угрозу, мы обсудим в сегодняшней статье.
 
В чем источник проблем?
Искать его долго не придется. С 01.01.15 г. в НКУ таких «узких мест» набралось довольно много.
1. Задержка регистрации «уменьшающего» РК покупателем по вине поставщика.
Как следствие, страдает покупатель, который вынужден уплатить штраф согласно п. 1201.1 НКУ, ведь в указанной норме четко сказано — отвечать за такое нарушение должен тот плательщик НДС, на которого возложена обязанность регистрации НН/РК в ЕРНН в соответствии с требованиями ст. 192 и ст. 201 НКУ.
Соответственно, и контролеры считают, что штрафные санкции за нарушение предельных сроков регистрации РК в ЕРНН должны применяться к лицу, на которое возложена обязанность по такой регистрации, независимо от причин, которые привели к нарушению (письмо ГФСУ от 26.11.15 г. № 25257/6/99-99-19-03-02-15; категория 101.30 ЗІР ГФСУ). То есть в данном случае к покупателю. Хотя причиной такого нарушения может быть забывчивость поставщика, несвоевременно составившего РК.

Повернення товарів кінцевим споживачем. Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної?

17.10.16

Податківців запитали. Чи складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій з поставки товарів за готівку кінцевому споживачеві (неплатнику ПДВ), розрахунки за які проведено через касу/РРО, у разі повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів при поверненні ним товару?
Відповідь була наступною. Згідно із п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції).
 У разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), із застосуванням при проведенні розрахунків РРО, за щоденними підсумками операцій складається податкова накладна, в якій суми розрахунків за касовими чеками, надрукованими протягом дня, та суми ПДВ за такими розрахунками зазначаються загальною сумою, що відповідає фактичній сумі виторгу та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті.
 Податкова накладна за щоденним підсумком операцій складається на підставі показників РРО (касових звітів), тобто вноситься щоденний підсумок обсягів проданих товарів з урахуванням коштів як отриманих за продані, так і виданих за повернуті товари. 
Враховуючи зазначене, при поверненні покупцем (кінцевим споживачем) товарів, повернуті такому покупцю кошти з урахуванням ПДВ враховуються у щоденних загальних підсумках, які фіксуються у Z-звітах (касових звітах), податкових накладних, складених на підставі таких звітів.
Тому, до податкової накладної, складеної за щоденним підсумком операцій з постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), з урахуванням повернення покупцю (кінцевому споживачу) коштів, якщо таким покупцем товар повернуто, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників не складається.

четвер, 13 жовтня 2016 р.

Пример заполнения декларации по единому налогу для 3 группы (образец)

Пример заполнения декларации по единому налогу для 3 группы (образец):



'via Blog this'

РРО при продажу товару через інтернет із кур’єрською доставкою

РРО при продажу товару через інтернет із кур’єрською доставкою:



'via Blog this'

Реєстрація ФОП: порядок реєстрації та необхідні документи

Реєстрація ФОП: порядок реєстрації та необхідні документи:



'via Blog this'

Чи можна додавати рядки у формах № 1-ОПП і № 5-ОПП

Чи можна додавати рядки у формах № 1-ОПП і № 5-ОПП:



'via Blog this'

Як митники засвідчують копії електронних МД

Як митники засвідчують копії електронних МД:



Составляем налоговые накладные на работы/услуги: блиц-ответы-подсказки

13.10.16

Автор: Казанова Марина, налоговый эксперт, m.kazanova@buhgalter911.com
Сколько уже писано-переписано на тему составления налоговых накладных. Но вопросы есть. И вопросов много. Поэтому сегодня предлагаем вам блиц-ответы-подсказки на часто задаваемые вопросы по составлению «подрядно-­услужных» налоговых накладных.
 
Номенклатура услуг (гр. 2)
Поставляем работы: расписывать ли использованные материалы?
В каких случаях при выполнении работ нужно приводить перечень использованных при их выполнении запчастей и материалов?
Решение этого вопроса нужно искать в условиях договора. Следует разобраться:
 заключен договор только на выполнение работ либо он предусматривает поставку материалов/оборудования + выполнение работ по их установке/замене/монтажу;
— предусматривается ли отдельная оплата материалов заказчиком либо они включены в стоимость выполняемых работ.