Визначення обсягів викидів стаціонарними джерелами

Визначення обсягів викидів стаціонарними джерелами:



'via Blog this'

Больничный во время отпуска в Украине

Больничный во время отпуска в Украине:



'via Blog this'

Декларация по НДС: в первый раз с новыми приложениями

Декларация по НДС: в первый раз с новыми приложениями:



'via Blog this'

Якщо податкова накладна не включена до податкового кредиту

31.08.2016         Головне управління ДФС у Вінницькій області інформує платників ПДВ про те, що ДФС України у листі від 15.08.2016 р. № 17646/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо включення до податкового кредиту суми ПДВ, відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів.        Зокрема нагадаємо, враховуючи норми п.198.6 ПКУ, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.        Окрім того повідомляємо, якщо платник податку не включив до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів відображену суму ПДВ у податковій накладній, яка була своєчасно зареєстрована в ЄРПН і з дати складання якої не минуло 1095 днів, він може включити таку суму ПДВ у податковий кредит, подавши уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, які визначені ст. 102 ПКУ.       По материалам: ГУ ДФС у Вінницькій області

Включення до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ показників розрахунків коригувань до податкових накладних

	29.08.2016
Чи включаються до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ при заповненні звіту про суми податкових пільг показники розрахунків коригувань до податкових накладних, зазначені у відповідних рядках декларації з ПДВ?            Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).        Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.        Згідно із п. 3 та п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України    від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається у рядку 7 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а коригування податкового кредиту відображається у рядку 12 декларації.        Відповідно до п. 9 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233, суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб’єктом у порядку, встановленому контролюючим органом за погодженням з Мінфіном.        Пунктом 4 Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 № 167, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 483/19221, передбачено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування, зокрема – залежно від статусу операції (звільнена від оподаткування ПДВ, оподатковувана ПДВ за нульовою ставкою) або від режиму оподаткування ПДВ.        Таким чином, оскільки показники рядка 7 декларації включаються до розрахунку загальної суми податкових зобов’язань, а показники рядка 12 – до розрахунку загальної суми податкового кредиту за відповідний звітний податковий період, то при заповненні звіту про суми податкових пільг відповідно враховуються і показники розрахунків коригувань до податкових накладних.
По материалам: Категорія 101.29 ЗІР

 

Особливості зберігання суми готівки на місці проведення розрахунків у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії

30.08.2016         На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (РРО) або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книги.       У розрахунковій книжці записом «Службове внесення» фіксується сума готівки, яка була на місці проведення розрахункових операцій на час відключення електроенергії та початку роботи з використанням розрахункової книги.       Сума готівки, що вилучається суб’єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».       Після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книги, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт.       Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книги необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями у книжці.       Більш детально з цим роз‘ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.08).              По материалам: ГУ ДФС в Одеській області

ПДВ на помилково зараховані кошти

ПДВ на помилково зараховані кошти:



'via Blog this'

Почему США и ЕС не могут договориться о Трансатлантическом партнерстве - Московский Центр Карнеги - Фонд Карнеги за Международный Мир

Почему США и ЕС не могут договориться о Трансатлантическом партнерстве - Московский Центр Карнеги - Фонд Карнеги за Международный Мир:



'via Blog this'

Коригування показників підрозділу "Військовий збір" Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

	26.08.2016
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок "Військовий збір - виключення", призначено для коригування раніше поданої звітності.       Так, у разі подання Податкового розрахунку з відміткою "Звітний новий" чи "Уточнюючий" для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.       Зазначена норма передбачена абз. 12 п. 4.4 Наказу МФУ від 13.01.15 № 4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".
По материалам: ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Импорт товаров: отражаем в учете

26.08.2016                Учет импортных товаров имеет свою специфику. Причем некоторые моменты требуют разъяснений официальных органов, поскольку в нормативных документах они четко не определены. Сегодня мы предоставим вам всю необходимую информацию по вопросу отражения импортных товаров в учете.       Влада КАРПОВА, налоговый эксперт, канд. экон. наук, сертифицированный бухгалтер-практик (CAP)     Валютное регулирование     Импортерам важно помнить, что импортные операции резидентов, которые осуществляются на условиях отсрочки поставки, в случае, когда такая отсрочка превышает 120 календарных дней* с момента осуществления авансового платежа или выставления векселя в пользу поставщика импортируемой продукции, требуют заключения центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере экономического развития (ст. 2 Закона № 185 с учетом п. 1 постановления № 342).

Обов'язкові реквізити первинних документів

Обов'язкові реквізити первинних документів:

Применение РРО частными предпринимателями

25.08.2016          Я – физическое лицо-предприниматель на общей системе налогообложения, занимаюсь оказанием услуг населению. Чаще всего клиенты оплачивают услуги наличными деньгами. Следует ли мне применять при приеме наличных средств кассовый аппарат?       Да, Вы обязаны проводить прием наличных средств с применением кассового аппарата. Прежде всего, Вам следует руководствоваться Законом Украины «О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг» № 265/95-ВР от 06.07.1995 г. (далее - Закон об РРО). В соответствии со ст. 3 Закона об РРО, субъекты хозяйствования, осуществляющие расчетные операции в наличной и/или в безналичной форме (с применением платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т.п.) при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг обязаны проводить расчетные операции на полную сумму покупки (оказания услуги) через зарегистрированные, опломбированные в установленном порядке и переведенные в фискальный режим работырегистраторы расчетных операций с распечаткой соответствующих расчетных документов, подтверждающих выполнение расчетных операций, или в случаях, предусмотренных настоящим Законом, с применением зарегистрированных в установленном порядке расчетных книжек.       Статья 9 Закона об РРО предусматривает ряд случаев, когда при осуществлении наличных расчетов не применяются регистраторы расчетных операций. В частности, РРО не применяются предприятиями, организациями, учреждениями при осуществлении торговли продукцией собственного производства в случае проведения расчетов в кассах этих предприятий с оформлением приходных и расходных кассовых ордеров и выдачей соответствующих квитанций (пункт 1 статьи 9 Закона об РРО). Кроме того, не применяется РРО при осуществлении деятельности физическими лицами - предпринимателями, которые уплачивают единый налог (п.6 ст. 9 Закона об РРО), а также с доходом в пределах 1 000 000 грн. (п. 296.10 ст. 296 НКУ).       При этом относительно физических лиц – предпринимателей на общей системе налогообложения статья 9 Закона об РРО не содержит специальной «освобождающей» от применения РРО нормы. Поэтому физическому лицу-предпринимателю, который выбрал общую систему налогообложения, при приеме наличных средств от клиентов следует проводить указанную операцию через РРО.       Нужно также отметить, что, в соответствии со ст.2 Закона об РРО, расчетной операцией является прием от покупателя наличных средств, платежных карточек, платежных чеков, жетонов и т.п., а также выдача наличных средств за возвращенный покупателем товар (предоставленную услугу). Поэтому возврат наличных средств следует также проводить через РРО.       Видеофрагмент семинара "РРО и кассовые операции предприятий"          По материалам: Киевский портал поддержки и развития бизнеса

Больничный по уходу за ребенком – 2016, Украина (оплата листа)

Больничный по уходу за ребенком – 2016, Украина (оплата листа):



'via Blog this'

Облік лікарняних, бухгалтерські проводки

Облік лікарняних, бухгалтерські проводки:



'via Blog this'

Образец штатного расписания (Украина) и приказа

Образец штатного расписания (Украина) и приказа:



'via Blog this'

Сплата ПДВ у 2016 році: рахунки, реквізити, призначення платежу,термін

Сплата ПДВ у 2016 році: рахунки, реквізити, призначення платежу,термін:



'via Blog this'

1 група платників єдиного податку - 2016

1 група платників єдиного податку - 2016:



'via Blog this'

Зарплата на уровне минимальной: кому можно, а кому нет?

25.08.2016

Автор: Наталья Белова • эксперт по вопросам оплаты труда, buhgalter911@mail.ua       Ситуация: На предприятии у всех работников зарплата равна минималке. Будет ли это нарушением? Давайте разбираться вместе.       Увы, но ситуация с приведением окладов всех работников до уровня минималки довольно распространена на практике. Таким способом многие работодатели пытаются снизить свои расходы на оплату труда. Да и с расчетом зарплаты меньше проблем — ведь у всех все одинаково.       Но законна ли такая «уравниловка»?        Что говорит буква закона       Работодатель обязан оплачивать труд работников в зависимости (!) от их квалификации и сложности выполняемых ими работ. Это требование закреплено ст. 96 и 97 КЗоТ.       «Уравниловку» может выявить при проверке Гоструда, по результатам чего будет составлен акт и предписание об устранении нарушения (п. 7 Порядка № 390*)**.       * Порядок проведения проверок должностными лицами Государственной инспекции Украины по вопросам труда и ее территориальных органов, утвержденный приказом Минсоцполитики от 02.07.2012 г. № 390.       ** Проверочный мораторий визитеров из Гоструда, к сожалению, не остановит, о чем подробнее см. в статье «Проверки: горячие точки» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 33).

Порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг резидентом нерезиденту

25.08.2016         Відповідно до пп. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 р. І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);       Згідно із пп. «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.       Місцем постачання послуг відповідно до п. 186.4 ст. 186 р. V Кодексу є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 цієї статті.       Отже, враховуючи вищенаведене, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються резиденту чи нерезиденту.          По материалам: ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з реалізації майнових прав на нерухоме майно?

23.08.2016     Бачите, який єзуїтський підхід до трактування майнових прав? Майнові права податківці спочатку прирівнюються до об'єкту цих прав, а потім стверджують, що продаж об'єкту (основні засоби, як правило) таки є об'єктом оподаткування ПДВ. Майнові права - це права на володіння основними засобами, а не самі основні засоби.Майнові права - це таки права (нематеріальний актив), а не товар і все, що до товару прирівнюється. Тим більше, що в листі розглянута ситуація набуття основного засобу в обмін на майнові права... А якщо маємо просто перекупку прав, від першого до другого власника, а основний засіб набуде n-ий власник? Отож, об'єкту оподаткування ПДВ нема! (Ukrainian accountin) Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.        Відповідно до ст. 3 Закону України від 12.липня 2001 року № 2658 – III із змінами «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майнові права - будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.        Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію). Тобто за договором купівлі-продажу майнових прав інвестор купує право набути у власність об’єкт інвестування після здачі його в експлуатацію. Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію продавець зобов’язується передати платнику податків - покупцю готовий об’єкт інвестування за відповідним актом приймання-передачі. Майнові права платника податків - покупця після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації платником податків - покупцем відповідних правовстановлюючих документів на цей об’єкт.        Отже, операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно для продавця для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання об’єкта нерухомості, яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.        З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.06). По материалам: ГУ ДФС в Івано-Франківській області

Як у Додатку 9 до декларації з ПДВ розрахувати питому вагу вартості сільськогосподарських товарів і/або послуг

	19.08.2016
ДФСУ в листі від 22.07.2016 р. № 15907/6/99-99-15-03-02-15 розглянула питання щодо порядку відображення сільськогосподарським підприємством показників у Додатку 9 до податкової декларації з ПДВ.       Відповідно до п. 5 р. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21), платники ПДВ, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110», подають декларацію з позначкою «0121»/«0122»/«0123», яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спецрежиму, установленого ст. 209 ПКУ.       Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг здійснюється в Додатку 9 до декларації з ПДВ із позначкою «0121»/«0122»/«0123» (п.п. 10 і 13 р. III Порядку № 21). Для розрахунку такої питомої ваги враховуються загальні обсяги постачання (без ПДВ) й обсяги постачання (без ПДВ) сільськогосподарських товарів/послуг.       Згідно з п. 198.5 ПКУ, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, і скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та зареєструвати в ЄРПН у 15-денний строк зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.       Таким чином, нарахування сільгосппідприємством податкових зобов’язань, відповідно до п. 198.5 ПКУ, не пов’язане з постачанням товарів/послуг, а тому обсяги таких податкових зобов’язань при розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості поставлених платником товарів/послуг не враховуються.
По материалам: Інтерактивна бухгалтерія

 

Роздав рекламний товар за 1 грн. — оформи дві податкові накладні

	19.08.2016
Податківці нагадали, як відображати у податкових накладних операції з постачання товарів, фактична ціна яких становить 1 грн. та які придбані або виготовлені для проведення рекламних заходів.       Платник ПДВ має нарахувати податкові зобов’язання на основі ціни придбання цих товарів та скласти дві податкові накладні. Одну податкову накладну він складає на суму 1 грн., другу — на суму перевищення ціни придбання рекламних товарів над їх фактичною ціною.       Лист ДФС від 22.07.2016 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15
По материалам: Головбух24

 

Визначення періоду виникнення права на податковий кредит у покупця у разі відвантаження товару продавцем в одному періоді, а фактичного отримання його у наступному

td style="padding-left:10px; padding-right:10px;">

19.08.2016         Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:       а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;       б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.       Отже, дата виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів не залежить від дати переходу права власності на товар.       Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.       Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 201.4. статті 201 розділу V Кодексу).       Відповідно до п. 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів/послуг.       Згідно з п. 198.2 статті 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

Мінфін оновив форми документів для відшкодування ПДВ

16.08.2016 | 15:22

Затверджено нові форми документів, що використовуються в процесі відшкодування сум податку на додану вартість:

— Висновку про суми відшкодування податку на додану вартість (далі — Висновок);

— Журналу обліку висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих органами Державної фіскальної служби України до органів Державної казначейської служби України;

— Реєстру висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, переданих до органів Державної казначейської служби України;

— Журналу реєстрації висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, отриманих органами Державної казначейської служби України від органів Державної фіскальної служби України;

— Звернення про підкріплення коштами для відшкодування податку на додану вартість;

— Рішення про перерахування коштів для відшкодування податку на додану вартість.

В оновленому Висновку відведено окремі графи для суми ПДВ:

— яка підлягає відшкодуванню з бюджету на поточний рахунок за звітні (податкові) періоди до 01.01.16 р.;

— платникам, які відповідають та не відповідають критеріям із п. 200.19 Податкового кодексу України 

для отримання відшкодування.

Таким чином, оновлені форми документів відповідають вимогам ПКУ.

Наказ Мінфіну України «Про затвердження форм документів, що використовуються у процесі відшкодування сум податку на додану вартість» від 13.07.16 р. № 606. Набирає чинності з дня опублікування.

Який порядок урахування процентів, сплачених пов'язаним нерезидентам

Який порядок урахування процентів, сплачених пов'язаним нерезидентам:



'via Blog this'

Оновлено правила оформлення фіскалами матеріалів про адмінправопорушення

Оновлено правила оформлення фіскалами матеріалів про адмінправопорушення:

Алгоритм реєстрації касового апарату (РРО) в органах фіскальної служби

17.08.2016         Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, alibi.dp.ua       Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048) затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) – надалі – «Порядок».       Відповідно до п. 2 розділу 2 «Реєстрація та введення в експлуатацію РРО» Порядку, реєстрації в контролюючому органі підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Державним реєстром РРО.       Окремо необхідно вказати, що наказом ДФС від 16.06.2016 № 535 затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, які дозволені до використання суб’єктами господарювання усіх форм власності (див. http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94957.html).       ВАЖЛИВО: Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків(п. 3 Розділу 2 Порядку).       Перелік необхідних документів для реєстрації РРО:

Реклама в интернете и ее учет. Урок от Бухгалтер 911

Реклама в интернете и ее учет. Урок от Бухгалтер 911:

Зміни до податкової декларації з податку на прибуток 2016 року

Зміни до податкової декларації з податку на прибуток 2016 року:

БВ по НДС в счет налога на прибыль — можно или «низзя»?

16.08.2016                 Автор: Наталия Дзюба, налоговый эксперт       Письмо ГФСУ от 25.05.2016 г. № 11353/6/99-99-15-03-02-15       Вывод документа:    В случае отсутствия налогового долга по НДС сумма НДС, подлежащая бюджетному возмещению, может быть задекларирована плательщиком в счет уплаты денежных обязательств по налогу на прибыль частного предприятия. Причем даже тех, которые возникнут в следующих периодах       Один из путей получения плательщиком суммы бюджетного возмещения (БВ) по НДС — ее зачисление в счет уплаты денежных обязательств или погашения налогового долга такого плательщика по другим платежам, уплачиваемым в госбюджет ( п. 200.12 НКУ). В декларации по НДС сумма такого БВ отражается в строке 20.2.2, а также в первой части приложения Д4 расшифровывается ее направление по соответствующим платежам (подробнее см. «Налоги и бухгалтерский учет», 2016, № 55, с. 14).       Как следует из комментируемого письма, ГФСУ совершенно не против зачисления суммы БВ по НДС в счет уплаты денежных обязательств по налогу на прибыль, которые могут возникнуть у частного предприятия. Ведь налог на прибыль относится к общегосударственным налогам ( п.п. 9.1.1 НКУ) и перечислен в составе платежей, формирующих доходы общего фонда Государственного бюджета Украины ( п.п. 2 ч. 2 ст. 29 БКУ).       Добавим, что для этого нужно только правильно в гр. 2 «распределительно-информационной» таблицы приложения Д4 указать код соответствующего платежа (см., например, письмо ГУ ГФС в г. Киеве от 03.06.2016 г. № 12305/10/26-15-12-02-14).       В поддержку этого подхода можно привлечь консультацию налоговиков в ответ на вопрос о том, куда можно направить БВ, заявленное в строке 20.2.2 декларации по НДС (см. подкатегорию 101.20 БЗ). Так вот, в ней четко указано, что с целью определения платежей, зачисляемых в Госбюджет Украины, необходимо пользоваться ст. 29 БКУ. Исключение — лишь те платежи — доходы бюджетов, которые согласно ст. 64, 66, 69, 691 и 71 БКУ закреплены за местными бюджетами.    А так как налога на прибыль для негоспредприятий нет среди исключений и он при этом точно упомянут в ст. 29 БКУ, то почему бы и не зачесть его суммой БВ по НДС?       Однако некоторые вопросы все-таки есть. Дело в том, что в ст. 29 БКУ определено: налог на прибыль предприятий и организаций, находящихся в государственной собственности, зачисляется в общий фонд Государственного бюджета Украины в полном объеме. А вот налог на прибыль, уплачиваемый остальными, в том числе и частными предприятиями, зачисляется в общий фонд Государственного бюджета Украины в размере 90 %.       И налоговики на местах (см. письмо ГУ ГФС в Харьковской обл. от 13.07.2016 г. № 4009/10/20-40-12-02-16, а также консультацию ГУ ГФС в Сумской обл.) цепляются за этот аргумент, делая выводы, противоречащие позиции главного ведомства. По их мнению, сумма НДС, подлежащая бюджетному возмещению, может быть зачислена в счет уплаты денежных обязательств или погашения налогового долга по налогу на прибыль только предприятиями государственной собственности.       Однако, на наш взгляд, запрет на зачисление частным предприятиям их суммы БВ в счет денежных обязательств по налогу на прибыль незаконен. Ведь львиная доля платежа по налогу на прибыль у негосударственных предприятий все равно поступает в государственный бюджет. А условий о полном его зачислении в НКУ нет.           Подписаться на «Налоги и бухгалтерський учет»

Звітність з ПДВ за серпень 2016 року: коротко про головні зміни

16.08.2016         Державна фіскальна служба України у листі від 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17 нагадує, що подання декларації з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 року наказом Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися:       - за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання - 20.09.2016 р.),    - IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).       Додатково роз'яснено зміни, що відбулися у новій формі декларації. Зокрема:       1) у додатку 5 (Д5) до декларації з ПДВ з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 - рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %";       2) викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до декларації з ПДВ (пункт 2 Змін до наказу N 21), а саме: "* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника - звітний податковий період";       3) у додатку 10 (Д10) у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу N 21).       4) викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до декларації з ПДВ;       5) нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації.       Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ.       У графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) податківці рекомендують вказувати ІПН контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від'ємного значення ПДВ.   По материалам: ГУ ДФС у Полтавській області

Выплата отпускных: срок(за сколько дней до начала отпуска выплачивать)

Выплата отпускных: срок(за сколько дней до начала отпуска выплачивать):



'via Blog this'

Повідомлення про прийняття працівника на роботу - 2016

Повідомлення про прийняття працівника на роботу - 2016:



'via Blog this'

О применении кассового метода по НДС при поставке услуг по водоснабжению и водоотводу

12.08.2016         ГФС в письме от 20.07.2016 г. № 15727/6/99-99-15-03-02-15 разъяснила, что налогоплательщики, оказывающие услуги по водоснабжению, водоотводу, в частности, физическим лицам, бюджетным учреждениям, не зарегистрированным как плательщики налога, и другим лицам, определенным пунктом 187.10 статьи 187 раздела V НКУ, определяют налоговые обязательства по НДС и формируют налоговый кредит по таким операциям на дату зачисления (получения) средств на банковский счет (в кассу) налогоплательщика или дату получения других видов компенсаций, то есть по кассовому методу. При этом операции налогоплательщиков по предоставлению услуг по водоснабжению и водоотводу другим категориям потребителей, чем определенные пунктом 187.10 статьи 187 НКУ, облагаются НДС в общеустановленном порядке.       Таким образом, если поставщик услуг по водоснабжению и водоотводу предоставляет такие услуги предприятиям коммунальной сферы, которые в дальнейшем предоставляются физическим лицам, бюджетным учреждениям и жилищно-эксплуатационным конторам, то дата возникновения налоговых обязательств и формирования налогового кредита по таким операциям у поставщика и предприятий коммунальной сферы определяются в соответствии с пунктом 187.10 статьи 187 НКУ по кассовому методу.       При этом дата возникновения налоговых обязательств и формирования налогового кредита при предоставлении поставщиком услуг по водоснабжению и водоотводу предприятиям коммунальной сферы для дальнейшего их предоставления другим категориям потребителей, чем перечислены в пункте 187.10 статьи 187 НКУ, определяются (как у поставщика, так и предприятий коммунальной сферы) в общеустановленном порядке по правилу «первого события».       Налоговики отметили, что для возможности применения кассового метода поставщик и предприятия коммунальной сферы должны владеть информацией об объемах водоснабжения и водоотвода физическим лицам, бюджетным учреждениям и жилищно-эксплуатационным конторам, а также другим лицам и суммах денежных средств, перечисленных за такие услуги, в разрезе указанных выше категорий потребителей.       По материалам: Утека

Про несправний РРО повідомте контролюючий орган

15.08.2016         Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.       Нормами зазначеного Закону не передбачено відповідальності до суб`єкта господарювання при не повідомленні контролюючого органу про виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю.       Зауважимо, що за не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.   По материалам: ГУ ДФС у Тернопільській області

О порядке обложения НДС транспортно-экспедиторской деятельности

15.08.2016         В письме от 29.06.2016 г. № 14191/6/99-99-15-03-02-15 ГФС напоминает об особенностях обложения НДС транспортно-экспедиторской деятельности (см. также вопрос 5 Обобщающей налоговой консультации, утвержденной приказом ГФС от 06.07.2012 г. № 610).       Так, при предоставлении экспедитором - резидентом (плательщиком НДС) услуг по международной перевозке грузов с привлечением перевозчиков или других участников транспортно-экспедиторской деятельности, нулевая ставка применяется именно такими перевозчиками или другими участниками транспортно-экспедиторской деятельности.       При этом на дату получения денежных средств от заказчика или на дату оформления документов, подтверждающих факт осуществления международной перевозки для заказчика, в зависимости от того, которое из этих событий произошло ранее, у экспедитора возникает налоговое обязательство по НДС:     на сумму перевозки по ставке 0 %, если перевозчик является резидентом - плательщиком НДС;     и на сумму предоставленных такому заказчику экспедиторских услуг по ставке 20 % (если заказчик услуг зарегистрирован на территории Украины как субъект хозяйствования).       В случае если перевозчик не является резидентом - плательщиком НДС, налоговые обязательства у экспедитора на стоимость услуг по перевозке не возникают.       Нулевая ставка применяется к операциям поставки услуг по международной перевозке грузов по всему маршруту перевозки грузов в целом, без разделения его на отрезки в пределах таможенной территории Украины и вне пределов таможенной территории Украины, при условии, что такая перевозка осуществляется по единому международному перевозочному документу.   По материалам: «Аверс-Бухгалтерия»

Податкові спори: презумпція добросовісності платника податків

15.08.2016         Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магист права, Alibi.dp.ua        Фіскальні (податкові) органи, у своїй практиці перевірки платників податків з питань дотримання податкового законодавства, використовують ряд засобів та методів, на підставі або за допомогою яких, встановлюють порушення останніми вимог діючого законодавства.       У цьому матеріалі пропоную розглянути так звану «презумпцію добросовісності» платника податку, як захисний інструмент інтересів останнього, а також відповідну судову практику, яку можна використовувати як засіб контрзаходів щодо захисту порушених або оспорваних прав.       Перш за все треба вказати, що національне законодавство, а саме ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідно також відмітити, що посилання фіскального органу на порушення контрагентом вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.       Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

120-денний строк ЗЕД-розрахунків діє і для незавершених операцій

120-денний строк ЗЕД-розрахунків діє і для незавершених операцій:

З 12 серпня банки проводитимуть валютні операції клієнтів на підставі електронних документів

10.08.2016 | 14:05

Нацбанк запровадив електронний документообіг між банками та їх клієнтами під час купівлі, обміну та перерахування іноземної валюти.

З 12 серпня банки зможуть здійснювати ці операції на підставі не лише оригіналів документів, як було раніше, а й їх копій. При цьому як оригінали, так і копії документів клієнти зможуть подавати до банку і в електронній, і в паперовій формі на власний розсуд. Копії документів в електронній формі повинні бути засвідчені електронним цифровим підписом та подані до банку засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо.

Вимога до подання лише оригіналів зберігається виключно стосовно документів про джерела походження гривні для фізичних осіб-нерезидентів.

Окрім цього, банки не проставлятимуть відмітки на оригіналах документів, на підставі яких була куплена або переказана іноземна валюта, та на копіях цих документів. Натомість, банки будуть самостійно здійснювати контроль за обсягами купленої іноземної валюти та визначати порядок його проведення.

Постанова Правління НБУ “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” від 04.08.16 р. № 366.

Условные налоговые обязательства возникают только по покупкам с НДС

	11.08.2016
Налоговики напомнили: по товарам/услугам, приобретенным после 1 июля 2015 года, у неплательщиков НДС (соответственно, налоговый кредит по ним не был сформирован), которые предназначены для использования в освобожденных от налогообложения или нехоздеятельных операциях, налоговых обязательств по п. 198.5 Налогового кодекса Украины начислять не нужно.       Объемы приобретения товаров/услуг без НДС отражают в строке 10.3 (колонка А) декларации по НДС.       Письмо ГФСУ «О порядке отражения в налоговой отчетности по НДС операций по приобретению товаров/услуг у неплательщиков НДС» от 09.06.16 г. № 12798/6/99-99-15-03-02-15.
По материалам: ВоБУ

   

«Ограничительные» НДС-сроки (180, 365, 1095): нюансы применения

11.08.2016                Сегодня поговорим об ограничительных сроках, установленных в НКУ в отношении НДС. Какие сроки давности действуют по налоговым накладным и расчетам корректировки? В течение какого времени можно исправить ошибку в декларации по НДС? Какой срок давности установлен для отрицательного значения по НДС? Ответы на эти вопросы — в сегодняшней статье.        Казанова Марина, налоговый эксперт, m.kazanova@buhgalter911.com        Сроки давности по налоговым накладным     Максимальные сроки для регистрации налоговой накладной / расчета корректировки. Непосредственно в НКУ установлен только один срок для регистрации налоговой накладной — 15 к. дн., следующих за датой возникновения налоговых обязательств (абз. 11 п. 201.10 НКУ). Зарегистрировать налоговую накладную можно и позже этого срока — но уже с применением штрафных санкций по ст. 1201 НКУ. Максимально возможный срок такой регистрации в Кодексе прямо не прописан. Налоговики, привязываясь к ст. 1201 НКУ, считают, что такой срок ограничивается 180 к. дн. с даты составления налоговой накладной (письма ГФСУ от 07.08.2015 г. № 29163/7/99-99-19-03-02-17, от 09.11.2015 г. № 23842/6/99-95-42-01-16-01, от 23.06.2016 г. № 13858/6/99-99-15-03-02-15).

Індексація зарплати працівників іноземних представництв

Індексація зарплати працівників іноземних представництв:



'via Blog this'

Виправлення помилок у податковій звітності з ПДВ

10.08.2016

Які рядки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок потрібно заповнювати – усі, чи тільки ті, якими виправляються помилки, допущені у раніше поданій декларації?        В уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) відображаються всі заповнені рядки податкової декларації (далі – декларація), що уточнюється.        В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації; у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.       Яким чином виправити помилки, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ?         Виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку.       Яким чином заповнюється уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, допущених у періодах до 01.01.2016, які виявлені після 01.02.2016?

За яких умов можна використовувати старі КОРО

За яких умов можна використовувати старі КОРО:



'via Blog this'

Коли безготівкова форма розрахунків — не підстава для незастосування РРО

 9 серпня 2016
РРО та касові операції РРО не застосовується у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі лише за умови проведення таких розрахунків через установи банку, вкотре наголосили податківці. 

В інших випадках здійснення розрахункових операцій у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО є обов’язковим. Це стосується і платників єдиного податку другої групи (фізичних осіб — підприємців) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн. Лист ГУ ДФС в Одеській області від 01.08.2016 № 858/С/15-32-14-06-03

Джерело: http://www.golovbukh.ua/news/12589-qqn-16-m8-09-08-2016-pdstava-dlya-nezastosuvannya-rro

Будь-яке використання матеріалів можливе лише за наявності гіперпосилання.

Єдиний податок – 2016 (спрощена система оподаткування)

Єдиний податок – 2016 (спрощена система оподаткування):

Групи основних засобів (класифікація груп основних засобів)-2016

Групи основних засобів (класифікація груп основних засобів)-2016:



'via Blog this'

Парады мира: почему на Западе не чеканят шаг и маршируют с топорами - YouTube

Парады мира: почему на Западе не чеканят шаг и маршируют с топорами - YouTube:



'via Blog this'

Щодо заміни книг обліку розрахункових операцій

	09.08.2016
Як ми повідомляли раніше, 26.07.2016 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.16 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – наказ № 547)      Перед платниками податків стоїть питання: чи треба міняти старі книги КОРО на нові?      Відповідь знайдемо у листі ДФС від 05.08.2016 р. № 26665/7/99-99-08-01-03-17.      Контролери наголосили, що суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги КОРО за старою формою до першої із подій: закінчення КОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період – протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО, здійснюється реєстрація другої або наступної КОРО за новою формою.      При цьому, реалізуючи підакцизні товари, суб'єкти господарювання, які використовують КОРО за старою формою, здійснюють у них записи наступним чином:      1) у назвах граф 6, 7 КОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку», «сума акцизного податку»;      2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:    - у графу 6 – суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;    - у графу 7 – сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.      Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб КОРО є не зручним, і ДФС України рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної КОРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.      У суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 КОРО будуть не заповненими. Відповідно, зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані КОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.
По материалам: Бухгалтер 911

На повернення пального, отриманого до 01.03.2016, складають акцизну накладну

08.08.2016         Систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) запроваджено з 01.03.2016.       Із цього часу особи, які здійснюють операції з пальним, мали зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та здійснювати такі операції з дотриманням умов щодо оформлення та реєстрації документів в СЕАРП, зокрема, акцизної накладної.       Оскільки операції з реалізації пального до 01.03.2016 здійснювались без складання акцизної накладної, повернення після 01.03.2016 постачальнику такого пального, яке було внесено до СЕАРП за Актом інвентаризації, на думку податківців, можливе шляхом складання і реєстрації акцизної накладної.    br />    Лист ДФС від 28.07.2016 № 16330/6/99-99-12-02-02-15       По материалам: Головух24

За порушення граничних строків ЗЕД-розрахунків відповідає комісіонер

	08.08.2016
Податківці роз’яснили, що саме на комісіонера покладено відповідальність за порушення строків розрахунків при виконанні договорів комісії.       Адже таку відповідальність покладено на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним із третьою особою.       Нагадаємо, що порушення резидентами строків розрахунків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у гривні за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Лист       ГУ ДФС у Харківській області від 25.07.2016 р. № 4244/10/20-40-14-04-10
По материалам: Головбух24